ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 рокуСправа № 2а-3221/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Чміль І.В.,

з участю  представник позивача Мельничука В.В.,  

представник відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку  адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005172303, №0005162303, №0005152303 від 20.04.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг"  звернулося з адміністративним позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції  про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005172303, №0005162303, №0005152303 від 20 квітня 2010 року за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що абсолютно всі обсяги товарів, в тому числі й алкогольні напої, які надходили у магазини – супермаркети «Вопак», які розташовані за адресами: м.Луцьк, пр-т Волі, 54, м.Луцьк, бул. Дружби Народів, 10, м.Луцьк, вул.Володимирська, 103 обліковуються у визначеному законодавством порядку і можуть бути підтверджені оригіналами первинних документів - товарно-транспортними, видатковими накладними, які зберігаються в бухгалтерії центрального офісу, а також, крім того, внутрішніми накладними і реєстрами по приходу товарно – матеріальних цінностей, а тому твердження відповідача про порушення позивачем встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації, які відображені в актах перевірки №201815 від 02.04.2010 року, №201827 від 02.04.2010 року, №201842 від 02.04.2010 року  безпідставні, а прийняті рішення є протиправними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Відповідач у своєму запереченні та представник відповідача в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги заперечили, обґрунтовуючи тим, що податковою інспекцією правомірно застосовано до товариства штрафні санкції, оскільки за місцем реалізації товарів відповідні первинні документи, які підтверджували б рух товарно-матеріальних цінностей, відсутні та позивачем не забезпечено дотримання порядку ведення обліку товарних запасів.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 02.04.2010 року працівниками ДПА України у Волинській області згідно направлення №205002 від 02.04.2010 року було проведено перевірку супермаркету “Вопак” за адресою: м. Луцьк, проспект Волі, 54, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю “ПАККО Холдинг” (м.Луцьк, вул.Клима Савура, 21-а, зареєстроване як платник податків в Луцькій ОДПІ), по питанню дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За наслідками перевірки складено акт №201815 від 02.04.2010 року, яким зафіксовано порушення ТзОВ «ПАККО Холдинг» пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995 року (надалі – Закон №265/95-ВР), а саме: встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації.

На підставі акту перевірки Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією на підставі статті 21 Закону за порушення пункту 12 статті 3 сформовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005172303 від 20.04.2010 року в розмірі 3061,26 грн.

Крім того, 02.04.2010 року працівниками ДПА України у Волинській області згідно направлення №205003 від 02.04.2010 року було проведено перевірку супермаркету “Вопак” за адресою: м.Луцьк, бул. Дружби Народів, 10, за наслідками якої складено акт №201827 від 02.04.2010 року, яким зафіксовано порушення ТзОВ «ПАККО Холдинг» пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995 року (надалі – Закон №265/95-ВР), а саме: встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації товарів та відсутність накладних на товари.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ на підставі статті 21 Закону за порушення пункту 12 статті 3 сформовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005162303 від 20.04.2010 року в розмірі 10607,46 грн.

Також 02.04.2010 року працівниками ДПА України у Волинській області згідно направлення №205003 від 02.04.2010 року було проведено перевірку супермаркету “Вопак” за адресою: м.Луцьк, вул. Володимирська, 103, за наслідками якої складено акт №201842 від 02.04.2010 року, яким зафіксовано порушення ТзОВ «ПАККО Холдинг» пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995 року (надалі – Закон №265/95-ВР), а саме: встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації товарів та відсутність накладних на товари.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ на підставі статті 21 Закону за порушення пункту 12 статті 3 Закону сформовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005152303 від 20.04.2010 року в розмірі 8193,80 грн.

Пунктом 12 частини першої статті 3 Закону передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, у супермаркеті ТзОВ “ПАККО Холдинг”, який перевірявся, ведуться Реєстри по приходу ТМЦ, у яких відображено перелік товарів, що отримуються магазином. У даних Реєстрах зазначається кількість товару, його найменування, а також номер і дата накладної із зазначенням постачальника, на підставі якої товариством придбано товар.

З пояснень представника позивача встановлено, що ведення обліку товарних запасів у такій формі зумовлено тим, що усі накладні на отримання товару зберігаються у бухгалтерії центрального офісу товариства, що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Клима Савура, 21-а. Оскільки придбаний у постачальників товар реалізується через декілька супермаркетів, що належать товариству “ПАККО Холдинг”, фізично забезпечити наявність на місці реалізації в усіх магазинах первинних документів від постачальника неможливо, а тому облік ведеться у Реєстрах надходження товарів, що не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Враховуючи наведене, суд вважає, що Товариством не порушено порядку ведення обліку товарних запасів, оскільки усі первинні документи на товар були відображені у Реєстрах надходження товару (які по суті є зведеним обліковим документом) із зазначенням необхідних реквізитів накладних, що з урахуванням специфіки діяльності товариства “ПАККО Холдинг” є виправданим та не суперечить чинному законодавству, а самі первинні документи були в наявності у бухгалтерії товариства, про що було відомо податковим інспекторам, які проводили перевірку.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене, суд вважає, що фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм, встановлених Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, а тому повинні застосовуватися з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Наявні у справі матеріали свідчать про те, що позивачем вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Крім того, в судове засідання позивачем представлено копії первинних документів, які підтверджують ведення обліку товарних запасів, а тому підстав для застосування до ТзОВ “ПАККО Холдинг” штрафних (фінансових) санкцій не було.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб’єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень щодо застосування до позивача штрафних фінансових санкцій №0005172303 від 20.04.2010 року в розмірі 3061,26 грн., №0005162303 від 20.04.2010 року в розмірі 10607,46 грн., №0005152303 від 20.04.2010 року в розмірі 8193,80 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 10 грн. 20 коп., сплачений згідно платіжного доручення №19908 від 24.11.2010 року .

Керуючись статтями 11, 17, 158,  частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд   

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005172303, №0005162303, №0005152303 від 20.04.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" 10 (десять) грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.   

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 28 грудня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий                                                             О.А.Лозовський