ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 рокуСправа № 2а-3338/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Чміль І.В.,
за участю представника позивача Логвінської І.М.,
представника відповідача Тужанського І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Універсам” до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання неправомірними дій, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від №0002921521/0 від 22 листопада 2010 року,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство “Універсам” (далі –ПП “Універсам”, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі – Городоцька МДПІ, відповідач) про визнання неправомірними дій, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від №0002921521/0 від 22.11.2010 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є платником орендної плати за землю, 26.01.2010 року подав до Городоцької МДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в якій визначив розмір орендної плати за кожен місяць 2010 року. Позивач сплату податкових зобов’язань проводив згідно з платіжним дорученням, в якому зазначав призначення платежу, проте відповідач самостійно проводив зарахування коштів в порядку черговості виникнення податкового боргу, змінюючи призначення платежу, визначене платником податків. Так, зокрема, платіжним дорученням № 1061 від 29.10.2010 року ПП «Універсам» сплатило оренду плату за вересень 2010 року, проте Городоцька МДПІ зарахувала кошти не за призначенням, вказавши при цьому призначення платежу – орендна плата за землю за лютий 2010 року.
22.11.2010 року відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0002921521/0, яким позивачу визначено штрафну санкцію в розмірі 10402,82 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань. Позивач, покликаючись на норми Закону України “Про систему оподаткування”, Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, вказує, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику податків, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. Просить визнати неправомірними дії Городоцької МДПІ Хмельницької області та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002921521/0 від 22.11.2010 року.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, а також пояснив, що податковий орган, змінюючи призначення платежу, вказане платником у відповідних платіжних дорученнях щодо сплати орендної плати за землю за відповідні періоди, діяв всупереч вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, де передбачено право власника рахунку визначати спрямування коштів. Просить визнати неправомірними дії Городоцької МДПІ Хмельницької області та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002921521/0 від 22.11.2010 року.
Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав та пояснив, що на підставі акту перевірки від 09.11.2010 року №170/15/30089507 Городоцька МДПІ правомірно винесла податкове повідомлення-рішення від 22.11.2010 року №0002921521/0, яким за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань по орендній платі за землю, відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до позивача застосовані штрафні санкції на суму 10402,82 грн., тобто в розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПП “Універсам” є платником орендної плати за землю та перебуває на обліку як платник окремих податків в Городоцькій МДПІ Хмельницької області. Позивач подав до Городоцької МДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (вхідний від 26.01.2010 року), якою визначено щомісячний розмір орендної плати за 2010 рік в загальній сумі 430425,75 грн.
09.11.2010 року Городоцькою МДПІ була проведена перевірка позивача з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань, результати якої оформлені актом перевірки від 09.11.2010 року №170/15/30089507.
Вказаним актом встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгоджених сум податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період 2010 року (кількість днів затримки 270), що згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є підставою для нарахування штрафних санкції в сумі 10402,82 грн.
На підставі акту перевірки від 09.11.2010 року №170/15/30089507 Городоцька МДПІ винесла податкове повідомлення-рішення від 22.11.2010 року №0002921521/0, яким за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань по орендній платі за землю, відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 10402,82 грн., тобто в розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судом також встановлено, що позивач орендну плату за землю сплачував шляхом безготівкового перерахування коштів, що підтверджується платіжним дорученням №1061 від 29.09.2010 року з якого вбачається, що ПП «Універсам» сплатило оренду плату за вересень 2010 року в розмірі 35868,81 грн., відповідно визначило призначення платежу як “орендна плата за землю за вересень 2010 року”. Платіжне доручення виконане банківською установою в день їх отримання, про що свідчать відповідні відмітки Волинського ГРУ ПАТ КБ “Приватбанк” про проведення платежу.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року (з наступними змінами та доповненнями) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Згідно із статтею 5 цього ж Закону об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Як передбачено статтею 13 цього ж Закону, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно із статтею 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Статтею 17 цього ж Закону передбачено, що податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов’язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Отже, суми податкових зобов’язань з орендної плати за вересень 2010 року слід вважати сплаченими позивачем 29.10.2010 року, тобто у день реєстрації банківською установою платіжного доручення №1061 від 29.10.2010 року із зазначеним у ньому призначенням платежу.
Разом з тим, на підставі даних акту перевірки від 09.11.2010 року №170/15/30089507 суд встановив, що відповідач не врахував призначення платежу, зазначене позивачем у платіжному дорученні №1061 від 29.10.2010 року на суму 35868,81 грн. як «орендна плата за землю за вересень 2010 року», а самостійно неправомірно зарахував сплачені позивачем суми на погашення податкового боргу в порядку черговості його виникнення.
Враховуючи наведені правові норми та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що самостійне зарахування Городоцькою МДПІ сплачених ПП “Універсам” сум орендної плати за землю в рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування позивачем коштів до бюджету, та визначення відповідачем штрафних санкцій в податковому повідомленні-рішенні від 22.11.2010 року № 0002921521/0 в розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми боргу при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, є неправомірним.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачена відповідальність платника податків у разі несплати узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків у вигляді штрафу залежно від кількості днів затримки.
Проте, при встановленні судом фактів порушення платником податків строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань (але при затримці платежу на менший строк, ніж вказано в акті перевірки податкового органу) суд не наділений повноваженнями змінювати чи самостійно визначати розмір штрафних санкцій, які можуть бути застосовані до платника податків за вказане порушення податкового законодавства, а тому позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення підлягають до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.11.2010 року № 0002921521/0.
Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення суб’єкта владних повноважень, попередньо визнавши його протиправним. Тому, адміністративний позов слід задовольнити частково шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області від 22.11.2010 року № 0002921521/0.
Позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Городоцької МДПІ щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 22.11.2010 року №0002921521/0 до задоволення не підлягають, оскільки предметом публічно-правового спору між сторонами є спірне податкове повідомлення-рішення, яким (а не діями щодо його винесення) фактично і порушені права позивача, та якому суд дав правову оцінку.
Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції від 22 листопада 2010 року №0002921521/0.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 28 грудня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий О.А.Лозовський