ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.12.2010 Справа № 8/37-ПН-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Перепелко В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом прокурора Суворовського району м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради, м. Херсон,
до фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1, м. Херсон,
про спонукання виконати певні дії та стягнення 6252 грн. 19 коп.,
за участю Жужа М.М., стажист на посаді пом. прокурора, посвід. № 92 від 05.08.2010 р.,
та представників сторін:
від позивача: Токузан С.Ж., голов. спеціаліст юр. відділу, дов. № 9-835-9/21 від 09.11.2010р.
від відповідача: в судове засідання не прибув.
21 жовтня 2010 р. прокурор Суворовського району міста Херсона звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Херсонської міської ради про зобов’язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0387 га під розширення автостоянки та розміщення літнього майданчику за адресою АДРЕСА_2, а також стягнення з останньої шкоди, заподіяної внаслідок такого зайняття в розмірі 6252 грн. 19 коп.
Позовні вимоги прокурора обґрунтовані порушенням відповідачем ст.ст. 12, 84, 123-126, 211, 212 Земельного Кодексу України, ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та наступними обставинами. При перевірці додержання вимог земельного законодавства 22.09.2010 р. посадовими особами Управління Держкомзему у місті Херсоні та прокуратури Суворовського району м. Херсона встановлено факт самовільного використання відповідачем земельної ділянки площею 0,0387 га під розширення автостоянки та розміщення літнього майданчика за адресою АДРЕСА_2, внаслідок чого заподіяна шкода, розмір якої визначено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.07 р. і становить 6252 грн. 19 коп.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, у відзиві на позовну заяву визнає факт самовільного зайняття прилеглої території шляхом огородження тимчасовим парканом із сітки-рабиці, але зазначає, що самовільно зайнята земельна ділянка була звільнена після перевірки дотримання вимог земельного законодавства в той же день - 22.09.2010 року.
Статтями 4-2, 4-3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обов’язки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи).
В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.
Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.
Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.
З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні. Ухвалами суду від 09.11.2010 р., 19.11.2010 р., 17.12.2010 р. розгляд справи відкладався в зв’язку з неявкою представника відповідача, строк розгляду спору продовжений на 15 днів. (а.с. 65). Враховуючи обмеженість процесуального строку розгляду спору, справу розглянуто за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд
в с т а н о в и в:
Згідно договору оренди земельної ділянки від 13.04.2007 р. № 040771300075 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 0,2764 га, у тому числі: ділянка площею 0,0420 га - під спорудами, ділянка площею 0,2344 га під проїздами, проходами та площадками строком на 3 (три) роки до 02.02.10 р. по АДРЕСА_2 (а.с. 12-22). Рішенням Херсонської міської ради від 26.02.2010 р. № 1443 "Про викуп земельної ділянки" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо викупу вказаної земельної ділянки шляхом продажу (а.с. 30).
Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 22 лютого 2006 року № 040671300069 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 0,0315 га строком на 5 років до 23.12.10 р. (а.с. 23-28) Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 17.02.2009 р. № 040971300060 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 0,0015 га - під торговельним кіоском, додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки від 03 березня 2010 року дію договору поновлено на 2 роки до 28.12.2011 р. (а.с. 29)
Перевіркою дотримання вимог земельного законодавства здійсненою старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у м. Херсоні Шапраном І.А. за участю помічника прокурора Суворовського району м. Херсона Бондаря А.В. встановлено факт самовільного зайняття фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, земельної ділянки площею 0,0387 га, із них: 0,0357 га під розширення автостоянки, 0,0030 га під розміщення літнього майданчику за адресою АДРЕСА_2, про що складений акт від 22.09.2010р., копія якого отримана відповідачем, про що свідчить підпис останнього на акті (а.с. 8).
Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 22.09.2010 р. видано припис № 98/2074-10, яким зобов'язано відповідача негайно усунути порушення земельного законодавства (а.с. 61-62). Спеціалістами Державної екологічної інспекції в Херсонській області відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ від 25 липня 2007 року № 963, Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого Постановою КМУ від 12 травня 2000 року № 783, здійснено розрахунок шкоди заподіяної фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 внаслідок самовільного зайняття вищезазначеної земельної ділянки. Відповідно до розрахунку від 11 жовтня 2010 року розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, остання становить 6252 грн. 19 коп. (а.с. 9).
Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, (ст. 123 ЗК України).
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, (ст. 124 ЗК України)
Згідно з ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.
Відповідач жодного документу на підтвердження права користування земельною ділянкою площею 0,0387 га, із них: 0,0357 га під розширення автостоянки та 0,0030 га під розміщення літнього майданчику за адресою АДРЕСА_2 суду не надав та визнав, що самовільно зайняв та використовував зазначену земельну ділянку для чого огородив тимчасовим парканом із сітки-рабиці (а.с. 37).
Помічник прокурора Суворовського району м. Херсона Бондар А.В., присутній при проведенні 22.09.2010 р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, в судовому засіданні пояснив, що земельна ділянка площею 0,0357 га використовувалась відповідачем під розширення автостоянки, була огороджена парканом із сітки-рабиці, на цій земельній ділянці було розміщено дерев’яну будівлю, знаходився розібраний автомобіль. Земельна ділянка 0,0030 га використовувалась під розміщення літнього майданчику: на ній укладено тротуарну плитку, встановлені прикріплені до підлоги столи і стільці, ця територія огороджена парканом із сітки висотою 0,50 м.
Отже, правові підстави для користування земельною ділянкою площею 0,0387 га за адресою АДРЕСА_2 у відповідача - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 відсутні, факт самовільного використання зазначеної земельної ділянки підтверджений матеріалами справи.
Однак у відзиві відповідачем зазначено, що порушення вимог земельного законодавства ним усунуті 22.09.2010 р., що підтверджується і актом обстеження земельної ділянки від 07.12.2010 р. № 98/2074-10, в якому зазначено, що фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 звільнено самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0387 га, із них: 0,0357 га під розширення автостоянки, 0,0030 га під розміщення літнього майданчику за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 37, 63-64).
Таким чином, провадження по справі в частині позовних вимог про зобов’язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України - за відсутністю предмету спору.
Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок (пункт "б" ст. 211 ЗК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Отже, відшкодування заподіяних збитків власникам землі та землекористувачам здійснюється, як реалізація гарантії захисту суб’єктивного права.
Відповідно до п. 7 "Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу", затвердженої Постановою КМУ від 25 липня 2007 року № 963 (далі - Методика визначення розміру шкоди), розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держземінспекції.
Згідно з п. 2.1. "Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" затверджених наказом Державної інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 вересня 2007 року N 110 (далі - Методичні рекомендації), шкода, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, повинна бути відшкодована державі та територіальній громаді. Відповідно до п. 5.1. Методичних рекомендацій розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі та територіальним громадам, здійснюється інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель (далі - Держземінспекція) та її територіальними органами.
Спеціалістами Державної екологічної інспекції в Херсонській області відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ від 25 липня 2007 року № 963, Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого Постановою КМУ від 12 травня 2000 року № 783, здійснено розрахунок шкоди заподіяної фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0387 га. Відповідно до розрахунку від 11 жовтня 2010 року розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заподіяно шкоду в розмірі 6252 грн. 19 коп. (а.с. 9, 53).
Відповідно до п. 2.2 Методичних рекомендацій, шкода (збитки), що заподіяні на земельних ділянках державної та комунальної власності, які надані у користування чи передані у власність юридичних та фізичних осіб, внаслідок їх самовільного зайняття повинна бути відшкодована державі та територіальній громаді (в залежності від місця розташування земельної ділянки - в межах чи за межами населеного пункту), а також власнику чи користувачу земельної ділянки.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення шкоди є обґрунтованими, задовольняються в повному обсязі та підлягають відшкодуванню в розмірі 6252 грн. 19 коп. Херсонській міській раді, як органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень розпоряджається землями територіальної громади м. Херсона.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, р/рахунок - не відомий:
а) на користь Херсонської міської ради, ідентифікаційний код - 24104230, адреса: буд. 37, пр-т Ушакова, м. Херсон, р/рахунок - не відомий, 6252 грн. 19 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки;
б) в доход державного бюджету України, код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, ррахунок № 31119095700002, держмито в доход держбюджету, код призначення платежу - 22090200, символ звітності 095, 187 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита;
в) в доход державного бюджету України, код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУ ДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, ррахунок - 31218264700002, "Надходження від оплати витрат інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди)", код призначення платежу - ККД 22050003, символ звітності 264, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
3. Провадження щодо позовних вимог про зобов’язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Т.А. Остапенко
Повне рішення складено 04.01.2011 р.