ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
13.12.10 р. Справа № 16/4пн
Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом прокурора м. Слов’янська в інтересах держави в особі:
першого позивача - Слов’янської міської ради м. Слов’янськ
другого позивача - Комунального підприємства „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення”, м. Слов’янськ
до відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Слов’янськ
про зобов’язання звільнити та повернути майно
за участю
прокурора: Боб Д.О.
представників сторін:
від позивача: Сильченко О.В. - юрисконсульт
від першого відповідача: не з’явився
від другого відповідача: не з’явився
За клопотанням відповідача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п’ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: прокурор м. Слов’янська в інтересах держави в особі першого позивача - Слов’янської міської ради та другого позивача - Комунального підприємства „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення” звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - фізичної особи – підприємця ОСОБА_1:
· зобов’язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити майданчик автостоянки, розташований по АДРЕСА_1 та повернути на користь Слов’янської міської ради майно – нежитлові приміщення загальною площею 19,4 кв.м, розташовані на другому поверсі будівлі АДРЕСА_1.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.08.10р. у справі №16/4пн рішення господарського суду Донецької області від 15.04.10р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.10р. були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду Донецької області.
Судом прийнято до уваги, що відповідно статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Під час винесення попередніми судовими інстанціями процесуальних документів не були з’ясовані наступні обставини та докази на їх підтвердження, а саме:
Ш не було визначено період у який виникла податкова застава та не встановлено чи існувала вона на момент укладення договору;
Ш не спростовано доводів позивача з приводу того, що договір є неукладеним;
Ш судові інстанції не звернули увагу на приписи ст.ст. 793, 794 ЦК України, які були чинними на моменту укладення договору оренди щодо його нотаріального посвідчення, набрання чинності та строку його укладення;
Ш не було визначено процесуальний статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунального підприємства „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення”,
На виконання вказівок касаційної інстанції, за клопотанням позивача ухвалою господарського суду від 25.11.10р. було змінено процесуальний статус третьої особи у справі - Комунального підприємства „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення”, та залучено її у якості другого відповідача, що відповідає вимогам статті 24 ГПК України.
Однак, після проведення судового засідання, яке відбулося 28.09.10р., відповідно до клопотання позивача виникла необхідність зміни процесуального статусу другого відповідача - Комунального підприємства „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення” на другого позивача, оскільки вказане підприємство є стороною за спірним договором оренди б/н від 01.11.06р., і вирішуються питання щодо порушення його прав та охоронювальних законом інтересів. Ухвалою суду від 25.11.10р. було виключено Комунальне підприємство „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення” із складу відповідачів у справі, та залучення його у якості другого позивача.
Органом, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах сторін є – перший позивач – Слов’янська міська рада.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Неприбуття у судове засідання відповідача, якого було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.
Прокурор підтримує позов, і вважає, що на час укладення договору оренди майна комунальної власності відбулося порушення вимог ст. ст. 5, 9, 12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, далі Закон -1, приписів п.1.7 ст. 1, п. п. 8.6.1 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань, платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 –III від 21.12. 2000р., із змінами та доповненнями, далі Закон - 3, статі 387 ЦК України. Вказані обставини порушують економічні інтереси держави і завдають їй шкоди.
З урахуванням клопотання позивача, ухвалою суду від 28.09.10р. до участі у справі було залучено у якості другого позивача - Комунальне підприємство „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення”.
До початку відкриття судового засідання та розгляду спору по суті, від позивача надійшло клопотання про уточнення предмету позову:
ь зобов’язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити майданчик автостоянки, який розташований за адресою: АДРЕСА_1;
ь зобов’язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Комунальному підприємству „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення” майданчик автостоянки, який розташований за адресою: АДРЕСА_1;
ь зобов’язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити нежитлові приміщення загальною площею 19,4 кв.м., які розташовані на другому поверсі будівлі АДРЕСА_1;
ь зобов’язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути на адресу Комунального підприємства „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення” нежитлові приміщення загальною площею 19,4 кв.м., які розташовані на другому поверсі будівлі АДРЕСА_1.
Представник відповідача письмових пояснень суду не надав, однак на час присутності у судовому засіданні, яке відбулося 25.11.10р., усно повідомив суд про безпідставність вимог прокурора та надання податковим органом згоди на відчуження спірного майна, що кореспондується з вимогам п.1.7 ст. 1, п. п. 8.6.1 ст. 8 Закону -3.
З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, вислухавши висновок прокурора, доводи позивача, суд встановив:
Позов прокурор мотивовано тим, що 28 лютого 2000 року Слов’янською міською радою прийнято рішення за №10-ХІІІ-23, згідно якого майданчик та огорожі, які розташовані за адресою: пер. Урицького в м. Слов’янську, прийняті до комунальної власності територіальної громади міста.
На підставі акту приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади Слов’янської міської ради передане майно – майданчик та огорожі, розташовані за адресою: пер. Урицького в м. Слов’янську, балансоутримувачем якого є Комунальне підприємство „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення”.
1 листопада 2006 року між Комунальним підприємством „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення”, далі –Орендодавець, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 далі – Орендар, було укладено договір оренди, згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у оренду автостоянку, загальною площею 0,6394 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до листа Управління архітектури №525 від 06.08.2007р. об’єкту оренди надана нова адреса – АДРЕСА_1 (рішення Слов’янської міської ради №52-VII-5 від 26.10.2006р.).
Згідно листа Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції від 25.05.2009р. майно – асфальтове покриття та огорожі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться у податковій заставі.
До матеріалів справи долучено копію протоколу-зобов’язання від 02.11.2006р., в якому нібито надана згода Слов’янською об’єднаною державною податковою інспекцією за №24-014-5/7 від 23.08.2006р. щодо передачі майданчика та огорожі, розташованих за адресою: пер. Урицького в м. Слов’янську в оренду.
Втім, листом від 21.05.2010р. №21001/10/24-013-3 Слов’янська ОДПІ Донецької області повідомила Управління комунальної власності про те, що згода від 23.08.2008р. №24-014-5 на передачу майна в оренду податковим органом не надавалась.
Об'єктом оренди за спірним договором оренди, укладеного між сторонами є майно, яке належить до комунальної власності, тому до спірних відносин сторін слід застосувати приписи ст. 5, 9, 12 Закону -1, вимоги статті 287 ГК України, де визначено коло осіб, які мають право бути орендодавцями щодо майна, яке знаходиться у комунальній власності.
Рішенням Слов’янської міської ради від 23.06.2006р. №32-ІV-5 створено на базі відділу комунальної власності Слов’янської міської ради юридичну особу –Управління комунальної власності Слов’янської міської ради та затверджено Положення про управління комунальної власності Слов’янської міської ради.
Згідно підпункту 3.2.4 пункту 3.2 Положення про Управління комунальної власності Слов’янської міської ради управління відповідно до покладених на нього завдань виконує, у тому числі функції Орендодавця щодо майна комунальної власності територіальної громади – цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів, а також нерухомого майна (будівель, спору, приміщень), що знаходяться на балансі підприємств комунальної власності територіальної громади на праві господарського відання. Вказані обставини відповідають вимогам ст.ст. 10, 11 Закону України „ Про місцеве самоврядування”.
Комунальне підприємство „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення” є належним Орендодавцем за спірним договором оренди, з огляду про наявність повноважень щодо передачу в оренду майна, яке належить до комунальної власності.
Відповідно до листа Слов’янської об’єднаної Державної податкової інспекції Донецької області від 27.09.10. за № 39492/10/24-013 значиться, що 06.10.05р. було прийнято рішення сесії Слов’янської міської ради за № 9-29-4 про дачу згоди на реалізацію майна, а саме: огорожі та площадки автостоянки по вул. пасова, 8 ( пров. Урицького, 13). На виконання рішення сесії, податковим керуючим Слов’янської ОДПІ , 28.11.05р. описано огорожу та площадку автостоянки по пров. Урицького, 13, в результаті чого складено акт № 24-014-3/39.
Втім, вказаним вище податковим органом листом від 14.10.10р. за №42046/10/24-013-3 доведено до відома Управління комунальної власності м. Слов’янськ про опис активів, а саме: огорожі та площадки автостоянки по АДРЕСА_1. Таким чином, з 28 листопада 2005 року вказане майно знаходиться у податковій заставі, і станом на 01.11.06р. до 18.10.10р. зазначене описане майно перебуває у податковій заставі.
Згідно вимог пункту 1.7 ст. 1, п. п. 8.6.1 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань, платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 –III від 21.12. 2000р., із змінами та доповненнями, встановлено, що до активів платника податків - відносяться кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом:
а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.
На час укладення спірного договору оренди від 01.11.06р. сторонами не було дотримано вимог законодавства для даного виду договорів оренди.
Згідно вимог ст. ст. 793, 794 ЦК України (в редакції, що були чинні на момент укладення договору) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації, а також статті 640 Цивільного кодексу України, згідно з якою договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Згідно пункту 10.2 договору строку його дії починається з 01.11.06р. до моменту продажу ( передачі) , тобто більш ніж один рік. Тобто, спірний договір оренди підлягав обов’язковому нотаріальному посвідченню та державної реєстрації. Дані факти є підставою згідно вимог статті 215 ЦК України для визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 і ч. 1 ст. 203 ЦК підставою недійсності правочину є суперечність його змісту актам цивільного законодавства. Під змістом правочину тут розуміється зміст волевиявлення учасників правочину в цілому, тобто як волевиявлення щодо змісту цивільних правовідносин, що мають виникнути на підставі правочину, так і волевиявлення стосовно того, з ким ці правовідносини мають бути встановлені. Тому правочин може бути визнаний недійсним, зокрема у разі, коли ним порушено право третьої особи, яка відповідно до закону отримала право на укладення договору стосовно того ж предмета за результатами конкурсу, аукціону тощо (в зв’язку з тим, що волевиявлення стосовно учасника правочину, суперечить акту цивільного законодавства).
Укладений між сторонами договір оренди окремого та індивідуально – визначеного майна комунальної власності територіальної громади м. Слов’янська б/н від 01.11.06р. суперечить вимогам закону. Відповідно до вимог пункту 1 статті 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов’язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Стаття 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Прокурором доведені підстави за законом для звільнення та повернення майданчику, який необґрунтовано утримується відповідачем. Відповідач підстави утримання та неповернення спірного майна суду не надав.
На підставі викладеного, слід вважає за необхідно згідно пункту 1 статті 83 ГПК України визнати недійсним договір оренди окремого та індивідуально – визначеного майна комунальної власності територіальної громади м. Слов’янська б/н від 01.11.06р., укладеного між Комунальним підприємством „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення” та фізичною особою – підприємця ОСОБА_1, як такий що суперечить вимогам закону.
Оскільки договір оренди визнано судом недійсним, у Орендаря відсутні правові підстави щодо користуванням спірним майном. Тому, позовні вимоги прокурора щодо звільнення та повернення майданчику на користь другого позивача у справі - Комунального підприємства „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення” , обґрунтований та підлягає задоволенню, у зв’язку з чим слід, зобов’язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили:
ь звільнити майданчик автостоянки, який розташований за адресою: АДРЕСА_1;
ь повернути на користь другого позивача у справі - Комунального підприємства „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення” майданчик автостоянки, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
У задоволенні позовних вимог прокурора щодо зобов’язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1:
ь звільнити та повернути нежитлові приміщення загальною площею 19,4 кв.м., які розташовані на другому поверсі будівлі №8, і знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на адресу другого позивача - Комунального підприємства „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення”, слід відмовити, так як між сторонами відсутній договір на право користування спірним майном, а тому у сторін не виникає обов’язку на проведення таких дій.
Правові наслідки визнання договору неукладеним належать до кондиційних зобов’язань, які підтверджують факт придбання та збереження майна без достатніх правових підстав. Таким чином, неукладений договір свідчить про відсутність у сторін правовідносин, у тому числі прав та обов’язків сторін Вказані обставини можуть бути предметом іншого спору в суді.
У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат за приписами ст.ст. 44, 46, 47, 49 ГПК України.
Державне мито за подання позову, від сплати якого позивач у встановленому законом порядку звільнений, стягується з відповідача на користь державного бюджету пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно частини 5 статті 49 ГПК України.
Витрати по державному миту в сумі 42 грн. 50 коп. за перегляд рішення суду у апеляційному порядку відносяться на відповідача у справі – фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Витрати по державному миту в сумі 42 грн. 50 коп. за перегляд рішення суду у касаційному порядку відносяться на відповідача у справі – фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову – за нульовою ставкою.
У судовому засіданні, яке відбулося 13.12.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, вимог ст. ст. 5, 9, 12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, пунктом 1.7 ст. 1, підпункту 8.6.1 статті 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань, платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 16, 793, 794 ЦК України, ст. 20 ГПК України, ст. ст. 1,4-4, 4-6, 22, 24, 27, 29, 33, 34, 36, ч. 3 ст. 43, 49, ч. 3 ст. 69, 82, 82-1, п. 1 ст. 83, ст. 84, ч.ч. 2, 3 ст. 85, 111-12 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов прокурора м. Слов’янська в інтересах держави в особі першого позивача - Слов’янської міської ради та другого позивача - Комунального підприємства „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення до відповідача - фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати недійсним договір оренди окремого та індивідуально – визначеного майна комунальної власності територіальної громади м. Слов’янська б/н від 01.11.06р., укладений між Комунальним підприємством „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення” та фізичною особою – підприємця ОСОБА_1.
3. Зобов’язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, 84116, АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію серія В01 НОМЕР_2 від 01.06.99р., ідентифікаційний номер платника податків та інших обов’язкових платежів НОМЕР_1, протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили, звільнити майданчик автостоянки, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, видавши наказ.
4. Зобов’язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, 84116, АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію серія В01 НОМЕР_2 від 01.06.99р., ідентифікаційний номер платника податків та інших обов’язкових платежів НОМЕР_1, протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили повернути на користь:
- другого позивача у справі - Комунального підприємства „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення”, 84110, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Сільзаводська, 6, ід. код 05506282, майданчик автостоянки, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, видавши наказ.
5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 84116, АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію серія В01 НОМЕР_2 від 01.06.99р., ідентифікаційний номер платника податків та інших обов’язкових платежів НОМЕР_1, на користь:
- державного бюджету України державне мито за подання позову прокурора в сумі 42 грн. 50 коп., видавши наказ та надіславши його на виконання до Слов’янської об’єднаної Державної податкової інспекції у Донецької області.
6. У задоволенні позовних вимог прокурора м. Слов’янська в інтересах держави в особі першого позивача - Слов’янської міської ради та другого позивача - Комунального підприємства „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення” до відповідача - фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 щодо зобов’язання останнього звільнити та повернути на адресу другого позивача - Комунального підприємства „Слов’янська експлуатаційна дільниця інженерного захисту території від підтоплення” нежитлові приміщення, загальною площею 19,4 кв.м., які розташовані на другому поверсі будівлі АДРЕСА_1 – відмовити.
7. Витрати по державному миту в сумі 42 грн. 50 коп. за перегляд рішення суду у апеляційному порядку відносяться на відповідача у справі – фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.
8. Витрати по державному миту в сумі 42 грн. 50 коп. за перегляд рішення суду у касаційному порядку відносяться відповідача у справі – фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.
9. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Підченко Ю.О.
Повний текст рішення складено –20.12.10р.