Судове рішення #13055521

Категорія 2.27

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі


"23" грудня 2010 р.№ 2а-10045/10/1270


          Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кравцова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Перевальського районного суду Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

          21 грудня   2010  року до Луганського окружного адміністративного  суду надійшов адміністративний позов  ОСОБА_1 до Перевальського районного суду Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовної заяви вказав, що   у листопаді 2010 року позивач звернулась до відповідача із заявою про надання роздрукованого технічного запису судових засідань по цивільній справі № 2-18/2009. У відповіді Перевальського районного суду Луганської області було зазначено  про неможливість надання роздрукованого технічного запису.

Просить суд визнати бездіяльність Перевальського районного суду Луганської області  протиправною та зобов’язати вчинити певні дії.  

Стаття 1 Кодексу адміністративного судочинства України  кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 2 КАС України  завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

  Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України  суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;

5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення);

6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

При цьому у відповідності зі ст.. 3 КАС України  суб’єкт владних повноважень – це орган  державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова  чи службова особа, іншій суб’єкт  при здійсненні ними владних  управлінських функцій  на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих  повноважень.  

Відповідно статті 17 КАС України,  юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

 Таким чином, для того, щоб спір міг бути віднесений до публічно-правового спору, який  підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, має бути, щоб такий спір випливав із рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень при здійснення ним   саме владних  управлінських функцій  на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих  повноважень, а не з інших підстав.

          Згідно Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд відноситься до органу державної влади, який  здійснює  владні  управлінські функції  на основі законодавства, але і в той час є органом, який здійснює правосуддя на підставі спеціального законодавства, яке регулює  та регламентує його діяльність при  відправленні правосуддя  в порядку того чи іншого судочинства.

           Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010.

Статтею 1 наведеного Закону передбачено, що судова  влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється  незалежними  та  безсторонніми  судами, утвореними згідно із законом.

     Судову   владу   реалізовують   професійні   судді  та,  у визначених законом випадках,  народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур.

    Судочинство  здійснюється  Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.   

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при здійснені правосуддя, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009  № 6 визначено правову позицію про неможливості судді (суду) бути відповідачем у справах про оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв’язку з розглядом судових справ.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем оскаржується бездіяльність Перевальського районного суду щодо здійснення правосуддя у порядку, передбаченому цивільно -  процесуальним законодавством.

          За таких підстав, суд вважає, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства окремо, оскільки  дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов’язків щодо здійснення правосуддя не є управлінськими, а процесуальними, а тому їх законність може перевірятися лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

          У відповідності до пункту  1 частини 1 статті  109 Кодексу адміністративного судочинства України  суддя відмовляє у відкритті провадження  в адміністративній справі якщо, заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищевказаного, керуючись статтями 3, 17, 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя,-

УХВАЛИВ:

          Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Перевальського районного суду Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.  

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.


          

Суддя Н.В. Кравцова


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація