ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
16.12.2010Справа №2-1/1556-2010
за позовом Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольське», (97533, АР Крим, Сімферопольський район, с. Трудове, вул. Громадська, 1б),
до відповідача Фермерського господарства «ОСОБА_1», (97534, АР Крим, Сімферопольський район, АДРЕСА_1),
про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні права власності,
Суддя Ковтун Л.О.
представники:
від позивача Жуковська В.М., представник, довіреність від 13.12.2010р. № 390, Костюков І.М.,
від відповідача не з’явилися, повідомлені належним чином,
Суть спору: Агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольське» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Фермерського господарства «ОСОБА_1» про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна - чотирирядний корівник, розташований за адресою: Сімферопольський район, АДРЕСА_1 та усунення перешкод у здійснені позивачем права користування та розпорядження власністю, шляхом спонукання відповідача звільнити та передати вище зазначене майно позивачу.
Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях статті 392 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідачем оспорюється право власності товариства на спірне майно.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що у АТОВ «Сімферопольське» відсутні будь-які документи, які підтверджують його право власності на спірне майно.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 18.05.2010р. провадження у справі зупинено, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Провадження у справі поновлено ухвалою суду від 29.11.2010р. у зв’язку з надходженням з експертної установи висновку експерта.
Заявою від 13.12.2010р. позивач конкретизував свої вимоги та просить визнати право власності Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольське» на об’єкт нерухомого майна - чотирьохрядний корівник загальною площею 2065,5кв.м., розташований за адресою: Сімферопольський район, АДРЕСА_1; усунути перешкоди у здійсненні Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольське» права користування та розпорядження власністю, шляхом спонукання Фермерського господарства «ОСОБА_1» звільнити та передати позивачу чотирьохрядний корівник загальною площею 2065,5кв.м., розташований за адресою: Сімферопольський район, АДРЕСА_1.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Проте, відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Предметом даного позову є визнання за позивачем права власності на об’єкт нерухомого майна - чотирирядний корівник площею 2065,5 кв.м., розташований за адресою: Сімферопольський район, АДРЕСА_1 та усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження власністю, шляхом спонукання відповідача звільнити та передати вищезазначене майно товариству.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу.
Як на підставу визнання права власності на спірний об’єкт нерухомого майна позивач посилається на рішення членів реорганізованого КСП «Сімферопольський», яким спірне майно передано до статутного фонду АТОВ «Сімферопольське» у якості внеску. Вимогу про усунення перешкод у здійснені позивачем права користування та розпорядження власністю, шляхом спонукання відповідача ФГ «ОСОБА_1» звільнити та передати вище зазначене майно позивачу, товариство обґрунтовує положеннями статті 391 Цивільного кодексу України, відповідно до яких власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Виходячи з предмету та підстави позову, для вирішення спору у даній справі суду слід з’ясувати факт обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Статуту Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольське» останнє створено в процесі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства «Сімферопольський» шляхом приєднання його сукупних валових активів до АТОВ «Сімферопольське» у відповідності із Законами України «Про колективні сільськогосподарські підприємства», «Про господарські товариства», «Про власність», «Про підприємництво» та Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», (пункт 2.1).
Пунктом 2.3 Статуту позивача передбачено, що у разі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства «Сімферопольський» шляхом приєднання його сукупних валових активів до агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольське», останній є правонаступником майнових прав та обов’язків колективного сільськогосподарського підприємства «Сімферопольський» у відповідних частинах згідно розподільчого балансу.
Як свідчать матеріали справи, 22.09.2000р. на зборах по розподілу майна КСП «Сімферопольський», на якому були присутні члени Комісії по реорганізації КСП вирішено у відповідності до пункту 7.7 Порядку реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства «Сімферопольський», нерозподілені майнові лоти (паї) вважати не витребуваними та такими, що підлягають передачі підприємству-правонаступнику з одночасною передачею йому зобов’язань КСП «Сімферопольський» перед власниками таких майнових паїв, (том 1, аркуш справи 13-14).
У виконання вказаного рішення 28.09.2000р. колективне сільськогосподарське підприємство «Сімферопольський» передало Агропромисловому товариству з обмеженою відповідальністю «Сімферопольське» на відповідальне зберігання майно сільськогосподарського підприємства, яке підлягає поверненню колишнім членам підприємства у рахунок їх невитрибуваних майнових паїв на загальну суму 3 085 535,00грн., у тому числі чотирьохрядний корівник остатньої вартістю 245 760,00грн., (відомість від 28.09.2000р., том 1, аркуш справи 18-20).
В подальшому, згідно акту прийому-передачі від 12.07.2001р. Агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольське» передало колишнім членам сільськогосподарського підприємства у рахунок їх невитрибуваних майнових паїв, частину майна та об’єкт (корівник), що знаходилось у нього на відповідальному зберіганні, на загальну суму 629 159,62грн., (том 1, аркуш справи 21-27).
12.07.2001р. колишні члени КСП «Сімферопольський» передали Агропромисловому товариству з обмеженою відповідальністю «Сімферопольське» у якості внеску до статутного фонду позивача для формування цілісного майнового комплексу та подальшого його використання у виробничій діяльності майно згідно додатку, (том 1, аркуш справи 29-32), до складу якого увійшла й спірна нерухомість.
Втім, матеріалами справи підтверджено зайняття спірного майна, розташованого в АДРЕСА_1 Фермерським господарством «ОСОБА_1», про що свідчать неодноразові звернення товариства до відповідача про добровільне звільнення спірної нерухомості, (том 1, аркуш справи 39-44).
Чинне законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння майном, якщо інше не буде встановлено судом.
Приписами статті 85 Господарського кодексу України встановлено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.
Зазначена норма кореспондується із приписами статті 12 закону України «Про господарські товариства», відповідно до якої товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Рішенням 19 сесії 5 скликання Трудівської сільської ради від 21.05.2008р. внесені зміни у рішення 2 сесії 5 скликання сільської ради від 24.05.2006р. «Про впорядкування адреси фермерському господарству «ОСОБА_1», яким виключений об’єкт (корівник чотирирядний), розташований за адресою: АДРЕСА_1, у зв’язку з його належністю АТОВ «Сімферопольське», (том 1, аркуш справи 35).
Згідно довідки Трудівської сільської ради №5762 від 15.07.2009р. спірне майно, розташоване по АДРЕСА_1 Сімферопольського району належить АТОВ «Сімферопольське», (том 1, аркуш справи 37).
Жодних доказів визнання недійсним у встановленому Законом порядку вищевказаного рішення відповідачем суду не надано.
Також, відповідачем не представлені докази наявності в нього будь-яких документів, які б підтверджували право останнього на володіння чи користування спірним майном (чотирирядним корівником площею 2065,5 кв.м.).
Долучені ФГ «ОСОБА_1» інвентарні справи та витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно, (том 1, аркуш справи 94-126) свідчать про наявність у нього права власності на нерухомість, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 (площа 708,5 кв.м.), АДРЕСА_2 (площа 622,5 кв.м.) та АДРЕСА_3 (площа 1570,8кв.м.).
Враховуючи те, що право власності на оспорюване майно набуто позивачем правомірно, незаконність його набуття не встановлена судом, у той час як відповідач своїми діями, що виразились у самовільному зайнятті такого майна перешкоджає АТОВ «Сімферопольське» вільно володіти, користуватись та розпоряджатись ним, суд вважає, що наявні підстави для визнання за позивачем права власності на об’єкт нерухомого майна - чотирьохрядний корівник загальною площею 2065,5кв.м., розташований за адресою: Сімферопольський район, АДРЕСА_1.
На користь даного висновку, також, слугує проведена в рамках господарської справи будівельно-технічна експертиза, (висновок №2244 від 10.11.2010р., том 2, аркуш справи 3-40) за результатами якої встановлено, що на земельній ділянці площею 10,0 га, яка знаходиться по вул. Сонячна, 57 в с. Денисівка Сімферопольського району АР Крим розташовані будівлі за АДРЕСА_4 – 1057кв.м., № АДРЕСА_2 – 622,5кв.м., № АДРЕСА_3 – 1746,8кв.м., № 57/4 – 2065,5 кв.м. Також, експертом досліджені документи стосовно року побудови вищевказаних об’єктів та документів, що підтверджують належність майна сторонам у справі.
Так, відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Судом вищевказаний висновок приймається як належний та допустимий доказ наявності у позивача права власності на спірне майно.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Конституція України, як Основний закон держави у статті 41, також регламентує непорушність права власності.
У відповідності до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З огляду на викладене, а також враховуючі положення статті 391 ЦК України, відповідно до яких власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, суд вважає вимоги АТОВ «Сімферопольське» цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Понесені позивачем судові витрати з оплати держмита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат за проведення експертного дослідження в сумі 1933,20грн. судом покладаються на відповідача у відповідності зі ст.49 ГПК України.
Втім, як свідчать матеріали справи, ватірсть проведеного експертного дослідження згідно калькуляції вартості проведення судової експертизи, становить 2190,96 грн., з яких позивачем сплачено 1933,20грн. Отже, стягненню з відповідача на користь еспертної установи підлягає сума в розмірі 257,76грн.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольське», (97533, АР Крим, Сімферопольський район, с. Трудове, вул. Громадська, 1б; банківські реквізити: рахунок 26006174046 у «Райффайзен Банк «Аваль», м. Київ, МФО 380805, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 30833726) право власності на об’єкт нерухомого майна - чотирирядний корівник загальною площею 2065,5 кв.м., розташований за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, АДРЕСА_1.
Зобов’язати Фермерське господарство «ОСОБА_1», (97534, АР Крим, Сімферопольський район, АДРЕСА_1; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України НОМЕР_1) усунути перешкоди в користуванні Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольське», (97533, АР Крим, Сімферопольський район, с. Трудове, вул. Громадська, 1б; банківські реквізити: рахунок 26006174046 у «Райффайзен Банк «Аваль», м. Київ, МФО 380805, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 30833726) об’єктом нерухомого майна - чотирирядним корівником загальною площею 2065,5 кв.м., розташованим за адресою: Сімферопольський район, АДРЕСА_1
Стягнути з Фермерського господарства «ОСОБА_1», (97534, АР Крим, Сімферопольський район, АДРЕСА_1; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України НОМЕР_1) на користь Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольське», (97533, АР Крим, Сімферопольський район, с. Трудове, вул. Громадська, 1б; банківські реквізити: рахунок 26006174046 у «Райффайзен Банк «Аваль», м. Київ, МФО 380805, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 30833726) державне мито в сумі 1749,90грн., 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на проведення експертного дослідження в сумі 1 933,20грн.
Стягнути з Фермерського господарства «ОСОБА_1», (97534, АР Крим, Сімферопольський район, АДРЕСА_1; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України НОМЕР_1) на користь Кримьского науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, АР Крим, м. сімферополь, вул. Чехова, 55 а, банківські реквізити: рахунок 31252272210502 у ГУ ДКУ в АР Крим, м. сімферополь, МФО 824026, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34740405) 257,76грн. вартості експертного дослідження.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.