Категорія №2.11.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 листопада 2010 року Справа № 2а-7226/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кравцової Н.В.,
при секретарі: Бражник В.І.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Бабкіної Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання дій незаконними та протиправними, скасування податкових вимог № 1/303 від 12.07.2010 та № 2/455 від 25.08.2010, рішення № 2/24 від 06.10.2010,-
ВСТАНОВИВ :
21 вересня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання дій незаконними та протиправними, скасування податкових вимог від 12.07.2010 та від 25.08.2010.
05.11.2010 у судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги та просив визнати дії відповідача незаконними та протиправними, скасувати податкові вимоги № 1/303 від 12.07.2010 та № 2/455 від 25.08.2010, рішення № 2/24 від 06.10.2010.
В обґрунтування позову позивачем зазначено наступне.
У травні 2010 року ДПІ в м. Свердловську проведено позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, за результатами якої складено акт перевірки.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення – рішення від 27.05.2010 № 0000971742/0 з нарахуванням податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 933336,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 466668,00 грн.; № 0000981742/0 з нарахуванням податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 700901,47 грн.; № 0000991742/0 з нарахуванням суми податкового зобов’язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 7680,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 15360,00 грн.
Вказані податкові повідомлення – рішення отримано позивачем 29.06.2010, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
06 липня 2010 року позивачем на адресу Луганського окружного адміністративного суду було направлено позовну заяву про скасування податкових повідомлень – рішень від 27.05.2010 на загальну суму 2123752,62 грн.
Таким чином позивач вважає, що на даний час сума податкового боргу у розмірі 2123752,62 грн. є неузгодженою.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та просила задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, надавши заперечення на адміністративний позов, пояснивши, що сума податкових зобов’язань, визначених у податкових повідомленнях – рішеннях від 27.05.2010 є узгодженою, оскільки на адресу ДПІ в м. Свердловську у встановлені п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181 строки заяви про оскарження зазначених рішень в адміністративному порядку, а також ухвали про відкриття провадження по справі за позовом платника про скасування рішень ДПІ та доказів направлення суду адміністративного позову щодо їх скасування не надходило.
Також представник відповідача зауважив, що ухвала Луганського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі № 2а-5438/10/1270 за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про скасування вищевказаних податкових повідомлень – рішень на адресу ДПІ в м. Свердловську надійшла 27.07.2010. Крім того, зі змісту вказаної ухвали не вбачається дати звернення платника до суду з адміністративним позовом.
Тому, представник відповідача вважає податковий борг ОСОБА_3 узгодженим та таким, що підлягає обов’язковій сплаті до державного бюджету.
Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні дані, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстровано виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області за № 2 391 000 0000 004034 від 07.09.2006 (арк. справи 9).
Як встановлено у судовому засіданні, 27 травня 2010 року ДПІ у м. Свердловську на підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення – рішення № 0000971742/0, № 0000981742/0, № 0000991742/0. Зазначені податкові повідомлення – рішення отримані позивачем 29.06.2010 про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 20).
12 липня 2010 року відповідачем на адресу позивача була направлена перша податкова вимога № 1/303, якою визначено податковий борг у сумі 2123752, 62 грн. (а.с. 10).
25 серпня 2010 року відповідачем на адресу позивача була направлена друга податкова вимога № 2/455, якою визначено податковий борг в сумі 2123752, 62 грн. (а.с. 11).
06.10.2010 ДПІ м. Свердловська прийнято рішення № 2/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу.
Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 (далі Закон № 2181) податковий борг (недоїмка) — податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Згідно п.п 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно п.п 5.2.2 п. 5.2 статті 5 Закону № 2181 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Тобто, 10-тиденний строк Законом № 2181 надано платнику податків саме для подання контролюючому органу скарги про перегляд рішення.
Відповідно до підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.
Згідно абз. 6 п.п 5.2.4 п. 5.2 статті 5 Закону № 2181 день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Згідно статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а" — “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Згідно п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, яким передбачено порядок оскарження рішень податкових органів.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм Закону, сума податкового зобовязання при звернені платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу вважається неузгодженою до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення за позовом.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.07.2010 ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою, в якій повідомив, що має намір оскаржити податкові повідомлення – рішення від 27.05.2010 № 0000971742/0, № 0000981742/0, № 0000991742/0 у судовому порядку. Заява була зареєстрована податковою інспекцією 05.07.2010 за вх. № 10123/01 (а.с. 12).
06.07.2010 позивачем було направлено до Луганського окружного адміністративного суду позовний матеріал про скасування податкових повідомлень – рішень від 27.05.2010 за № 0000971742/0, № 0000981742/0, № 0000991742/0 цінним листом з описом вкладення.
14 липня 2010 року ухвалою судді Луганського окружного адміністративного суду відкрито провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про скасування податкових повідомлень – рішень від 27.05.2010 за № 0000971742/0, № 0000981742/0, № 0000991742/0.
Як вбачається із поштового повідомлення (а.с. 20) та не заперечується сторонами, позивачем податкові повідомлення рішення від 27.05.2010 за № 0000971742/0, № 0000981742/0, № 0000991742/0 були отримані 29.06.2010.
Враховуючи норми п.п 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 строк подання контролюючому органу скарги про перегляд зазначених податкових повідомлень-рішень встановлений до 08.07.2010.
Як вбачається із фіскального чеку № 6913 від 06.07.2010, оглянутого у судовому засіданні, позовна заява позивачем про оскарження податкових повідомлень – рішень від 27.05.2010 за № 0000971742/0, № 0000981742/0, № 0000991742/0 була направлена до суду 06.07.2010 та отримано судом 12.07.2010 (а.с. 21-22).
Позивач скориставшись своїм правом щодо оскарження податкових повідомлень рішень, прийнятих відповідачем 27.05.2010, у строк, визначений статтею 5 Закону № 2181 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду.
Таким чином, суд вважає, оскільки позивачем була розпочата процедура апеляційного оскарження податкових повідомлень – рішень від 27.05.2010 за № 0000971742/0, № 0000981742/0, № 0000991742/0, податкові зобов’язання на момент прийняття відповідачем 12.07.2010 першої податкової вимоги № 1/303 та 25.08.2010 другої податкової вимоги № 2/455, якими визначено податковий борг в сумі 2123752, 62 грн. вважаються не узгодженими.
Посилання представника відповідача на те, що заява позивача від 05.07.2010 не містить достатньо відомостей та доказів щодо звернення позивача до суду та те, що провадження за адміністративним позовом ОСОБА_3. до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про скасування податкових повідомлень – рішень від 27.05.2010 за № 0000971742/0, № 0000981742/0, № 0000991742/0 відкрито ухвалою судді Луганського окружного адміністративного суду 14.07.2010, тобто після спливу десятиденного строку на добровільне погашення податкового боргу, суд вважає безпідставним з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 5.2.3 п. 5.2 статті 5 Закону №2181 заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Як встановлено у судовому засіданні, 05.07.2010 ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою, в якій повідомив, що має намір оскаржити податкові повідомлення – рішення від 27.05.2010.
06.07.2010 позивачем було направлено до Луганського окружного адміністративного суду позовний матеріал про скасування податкових повідомлень – рішень від 27.05.2010 цінним листом з описом вкладення.
Згідно ч. 9 ст. 103 Кодексу адміністративного судочинства України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.
Згідно абз. 5 п.п. 5.2.4 п. 5.2 статті 5 Закону України № 2181 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Таким чином, суд вважає, що оскільки позивачем позивач у десятиденний строк було направлено до суду поштою адміністративний матеріал про оскарження податкових повідомлення – рішення від 27.05.2010 № 0000971742/0, № 0000981742/0, № 0000991742/0 , передбачений для добровільного погашення платником податку податкового боргу тим самим визначив, податкове зобов’язання вважається неузгодженим.
Крім того, посилання відповідача на те, що заява позивача від 05.07.2010 (а.с. 12) не містить достатніх відомостей та доказів щодо оскарження податкових повідомлення – рішення від 27.05.2010 № 0000971742/0, № 0000981742/0, № 0000991742/0 суд вважає необґрунтованим, оскільки нормами Закону № 2181 не передбачена форма заяви та обов’язковість надання платником податків доказів щодо оскарження до суду прийнятих рішень податковою інспекцією.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем не були узгоджені суми податкового зобов’язання, визначені податковими повідомленнями – рішеннями від 27.05.2010 № 0000971742/0, № 0000981742/0, № 0000991742/0, а навпаки, були оскаржені до суду, у відповідача не було законних підстав для винесення 12.07.2010 першої податкової вимоги № 1/303 та 25.08.2010 другої податкової вимоги № 2/455, якими визначено податковий борг в сумі 2123752, 62 грн. та не було підстав для прийняття рішення № 2/24 від 06.10.2010 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу.
Згідно вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідачем не було доведено у судовому засіданні та підтверджено доказами правомірність прийняття 12.07.2010 першої податкової вимоги № 1/303 та 25.08.2010 другої податкової вимоги № 2/455, якими визначено позивачу податковий борг в сумі 2123752, 62 грн. та прийняття рішення № 2/24 від 06.10.2010 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу.
Таким чином, суд вважає, що Державною податковою інспекцією у м. Свердловську Луганської області порушені законні права та інтереси позивача щодо винесення 12.07.2010 першої податкової вимоги № 1/303 та 25.08.2010 другої податкової вимоги № 2/455 та прийняття рішення № 2/24 від 06.10.2010 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу, а тому позовні вимоги в частині визнання дій Державної податкової інспекції в м. Свердловську протиправними та скасування першої податкової вимоги від 12.07.2010 № 1/303 та другу податкової вимоги від 25.08.2010 № 2/455, рішення від 06.10.2010 № 2/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в частині визнання дій Державної податкової інспекції у м. Свердловську незаконними щодо винесення 12.07.2010 першої податкової вимоги № 1/303 та 25.08.2010 другої податкової вимоги № 2/455, якими визначено податковий борг в сумі 2123752, 62 грн. та прийняття рішення № 2/24 від 06.10.2010 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу незаконними суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем оскаржувані рішення були прийняті в межах повноважень, передбачених Законом України № 2181.
Керуючись Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 112, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання дій незаконними та протиправними, скасування податкових вимог № 1/303 від 12.07.2010 та № 2/455 від 25.08.2010, рішення № 2/24 від 06.10.2010 задовольнити частково.
Визнати дії Державної податкової інспекції в м. Свердловську протиправними.
Скасувати першу податкову вимогу від 12.07.2010 № 1/303 та другу податкову вимогу від 25.08.2010 № 2/455 Державної податкової інспекції в м. Свердловську.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Свердловську від 06.10.2010 № 2/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі складено та підписано 30 листопада 2010 року.
СуддяН.В. Кравцова