Категорія №2.33
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2010 року Справа № 2а-7960/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Кравцової Н.В.,
при секретарі: Бражник В.І.,
за участю сторін:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача
Державного департаменту з питань банкрутства Караічевої А.В.,
представника третьої особи
Луганського обласного відділу з питань банкрутства Караічевої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного департаменту з питань банкрутства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Відділ з питань банкрутства у Луганській області про визнання недійсним наказу від 01.09.2010 № 108 «Про анулювання ліцензій на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)»,
ВСТАНОВИВ:
20 жовтня 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Державного департаменту з питань банкрутства про визнання недійсним наказу від 01.09.2010 № 108 «Про анулювання ліцензій на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)».
Ухвалою суду від 20 жовтня 2010 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Відділ з питань банкрутства у Луганській області.
В обґрунтування позову зазначено, що 03 вересня 2010 року по пошті позивачем було отримано наказ Державного департаменту з питань банкрутства від 01.09.2010 № 108 "Про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)", яким анульовано ліцензію серії АВ №НОМЕР_1 на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), видану 29.12.2009. Підставою для анулювання ліцензії став акт Відділу з питань банкрутства у Луганській області «Про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування» від 17.08.2010.
Позивач вважає висновки зазначені актах Відділу з питань банкрутства у Луганській області такими, що не відповідають дійсності з наступних підстав.
Як зазначено в актах від 17 серпня 2010 року, про проведення перевірки позивача було повідомлено 20 липня 2010 року та 4 серпня 2010 року за місцем його реєстрації та за місцезнаходженням підприємства, на якому позивач виконував відповідні повноваження.
Але жодних повідомлень про проведення позапланової перевірки до підприємства не надходило.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державній нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Позивач вважає, що законодавством не передбачено здійснення державного контролю у приміщенні територіальних відділів Державного департаменту з питань банкрутства, а тому перевірки повинні відбуватись за місцем провадження діяльності арбітражного керуючого, тобто за місцезнаходженням ВАТ «Алчевський завод будівельних конструкцій».
Також позивач зазначає, що під час прийняття оскаржуваного наказу Державним департаментом з питань банкрутства було проігноровано той факт, що в період з 20 липня 2010 року по 17 серпня 2010 року він не мав змоги отримувати кореспонденцію за місцем реєстрації, оскільки протягом тривалого часу був відсутній у м. Луганську, у зв’язку із знаходженням у службових відрядженнях у місті Чернігові та місті Свердловську.
Необхідність безперервного знаходження в місті Чернігові було обумовлено тим, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.10.2008 по справі №9/736 позивач був призначений розпорядником майна ВАТ «Чернігівський завод радіоприладів».
Відрядження до міста Свердловська Луганської області пов'язане із тим, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.06.2010 по справі №12/5606 позивач був призначений ліквідатором ТОВ ВПФ "Термоантрацит".
У зв’язку з чим, позивач просить визнати недійсним наказ Державного департаменту з питань банкрутства від 01.09.2010 №108 "Про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)".
У судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічно викладеним доводам позовної заяви, просив визнати недійсним наказ Державного департаменту з питань банкрутства від 01.09.2010 №108 "Про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)".
Представник відповідача та третьої особи позов не визнала, підтримала надані заперечення, вказавши, що Відділом з питань банкрутства у Луганській області на підставі наказу Відділу № 10 від 20.07.2010 «Про утворення комісії з проведення позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражним керуючим ОСОБА_1.» було призначено проведення позапланової перевірки дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора ВАТ «Алчевський завод будівельних конструкцій».
Про проведення зазначеної перевірки арбітражному керуючому ОСОБА_1 були направлені повідомлення № 101, 102 від 20.07.2010 на ліцензійну адресу та на адресу підприємства рекомендованою кореспонденцією, термін проведення перевірки було встановлено з 02.08.2010 по 03.08.2010, також в повідомленнях зазначалось, що перевірку буде проведено у приміщенні Відділу.
У призначений термін проведення перевірки 02.08.2010 позивач не прибув, витребуваних документів не надав, письмових чи усних пояснень про причини неявки до Відділу не надходило. У зв'язку з чим, комісією з перевірки було складено акт про неявку позивача для проведення позапланової перевірки від 03.08.2010.
Наказом Відділу № 13 від 04.08.2010 було повторно призначено проведення позапланової перевірки дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора ВАТ «Алчевський завод будівельних конструкцій» про, що були направлені повідомлення № 199, 200 від 04.08.2010 на ліцензійну адресу та на адресу підприємства цінними листами з описом, термін проведення перевірки було встановлено з 16.08.2010 по 17.08.2010, також в повідомленнях зазначалось, що перевірку буде проведено у приміщенні Відділу.
В термін проведення перевірки позивач до Відділу не прибув, витребуваних листами документів не надав, листів, письмових чи усних пояснень про причини неявки до Відділу не надходило.
У зв'язку з чим, комісією з перевірки було складено акт про повторну неявку позивача для проведення позапланової перевірки від 17.08.2010 та акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування від 17.08.2010.
Керуючись ч. 1 ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», комісія з перевірки звернулася до Державного департаменту з питань банкрутства з пропозицією розглянути питання про анулювання ліцензії ОСОБА_1 на право провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
За результатами звернення, Державним департаментом з питань банкрутства було прийнято наказ № 108 від 01.09.2010 «Про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про анулювання ліцензії позивачу.
Щодо незаконності проведення позапланової перевірки за місцезнаходженням органу державного нагляду, представник відповідача зазначив наступне.
Згідно Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877 від 05.04.2007 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом, є нормою загального характеру і стосується, зокрема суб'єктів господарювання, які мають юридичну адресу.
Враховуючи те, що арбітражний керуючий - це фізична особа - підприємець, що згідно із виданою йому органом ліцензування ліцензією, має право на провадження певного виду господарської діяльності на всій території України, не має юридичної адреси та не знаходиться постійно за адресою підприємства, на якому він виконує повноваження керуючого санацією, розпорядника майна або ліквідатора, перевірка проводить у Відділі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 29.12.2009 року Державним департаментом з питань банкрутства на ім’я ОСОБА_1 була видана ліцензія серії АВ № НОМЕР_1 на діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Строк дії ліцензії до 28.12.2014 року, місце проживання фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності зазначено: м. Луганськ, кВ. Ленінського Комсомолу, 4/109 (а.с. 6).
20.07.2010 на підставі наказу Відділу з питань банкрутства № 10 призначено проведення позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражним керуючим ОСОБА_1 по справі № 10/47б про банкрутство ВАТ «Алчевський завод будівельних конструкцій» за період з 12.09.2009 по 02.08.2010.
20.07.2010 Відділом з питань банкрутства у Луганській області направлено на ім’я позивача повідомлення про проведення позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Повідомлення були направлені рекомендованою кореспонденцією за адресою місця проживання позивача, вказаної у ліцензії (АДРЕСА_1) та за адресою місця знаходження підприємства ВАТ «Алчевський завод будівельних конструкцій» (м. Алчевськ, вул.. Фрунзе, 5).
03.08.2010 Відділом з питань банкрутства у Луганській області було складено акт про неявку арбітражного керуючого ОСОБА_1 для проведення позапланової перевірки.
04.08.2010 на підставі наказу Відділу з питань банкрутства № 13 повторно призначено проведення позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражним керуючим ОСОБА_1 по справі № 10/47б про банкрутство ВАТ «Алчевський завод будівельних конструкцій» за період з 12.09.2009 по 16.08.2010.
04.08.2010 Відділом з питань банкрутства у Луганській області направлено на ім’я позивача повідомлення про проведення повторної позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Повідомлення були направлені рекомендованою кореспонденцією за адресою місця проживання позивача, вказаної у ліцензії (АДРЕСА_1) та за адресою місця знаходження підприємства ВАТ «Алчевський завод будівельних конструкцій» (м. Алчевськ, вул.. Фрунзе, 5).
17.08.2010 Відділом з питань банкрутства у Луганській області було складено акт про повторну неявку арбітражного керуючого ОСОБА_1 для проведення позапланової перевірки та акт про відмову ліцензіата в проведені перевірки органом ліцензування, які були направлені цінним листом на адресу позивача за місцем його проживання (АДРЕСА_1).
18.08.2010 Відділом з питань банкрутства у Луганській області було направлено лист до Державного департаменту з питань банкрутства про розгляд питання про анулювання ліцензії арбітражного керуючого ОСОБА_1
01.08.2010 Державним департаментом з питань банкрутства прийнято наказ № 108 про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), яким анульована ліцензія серії АВ № НОМЕР_1 на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), видану ОСОБА_1 29.12.2009 Державним департаментом з питань банкрутства.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст..4 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000року № 1698 був затверджений Перелік органів ліцензування, куди увійшов Державний департамент з питань банкрутства стосовно видачі ліцензій на діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Згідно ст. 6 зазначеного Закону орган ліцензування: забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування; затверджує ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, крім випадків, передбачених цим Законом; видає та переоформлює ліцензії, видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймає рішення про визнання ліцензій недійсними; здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов; видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності; формує і веде ліцензійний реєстр.
Згідно п. 31 ст. 9 вказаного Закону підлягає ліцензуванню діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок, згідно з вимогами ст..20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Згідно ст.. 21 названого Закону однією з підстав анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом 10 робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається, або надсилається ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.
Згідно Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 13 лютого 2002 року № 22/35, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2002 року № 191/6479 планові перевірки дотримання арбітражними керуючими Ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік згідно з річним планом перевірок, який затверджується наказом органу контролю.
Згідно з п.1.7 зазначеного Положення про проведення планової перевірки орган контролю повідомляє арбітражного керуючого не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку проведення перевірки.
Позапланова перевірка проводиться без попередження.
Термін проведення перевірки становить не більше п'яти робочих днів, у разі необхідності термін перевірки може бути продовжено до 10 робочих днів . Згідно з п.5 зазначеного Положення арбітражний керуючий під час перевірки дотримання ним Ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови її проведення.
У пункті 6.5 зазначеного Положення наведено перелік підстав для анулювання ліцензії. До цього переліку не увійшов випадок відмови ліцензіата в проведенні перевірки. Загалом розділ 6 «Рішення про анулювання ліцензії» зазначеного Положення не роз’яснює порядок анулювання ліцензії у випадку відмови ліцензіата в проведенні перевірки.
Випадок відмови ліцензіата в проведенні перевірки передбачений тільки Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» і тягне за собою безумовне позбавлення ліцензії.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відмова ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування не є тотожнім випадку неявки ліцензіата для проведення перевірки.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач у період з 20 липня 2010 по 27.07.2010, з 29.07.2010 по 02.08.2010, з 03.08.2010 по 06.08.2010 та з 08.08.2010 по 17.08.2010 перебував у відрядженні у м. Чернигові та м. Свердловську, у зв’язку з виконанням повноважень розпорядника майна ВАТ «Чернігівський завод радіоприладів» на підставі ухвали Господарського суду Чернігівської області від 31.10.2008 по справі №9/736 та повноважень ліквідатора ТОВ ВПФ "Термоантрацит" на підставі ухвали Господарського суду Луганської області від 07.06.2010 по справі №12/5606, що підтверджується посвідченнями про відрядження.
Тому висновок, зроблений у акті Луганського обласного відділу з питань банкрутства від 17.08.2010 року про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування не відповідає дійсності, оскільки ліцензіат ОСОБА_1, як встановлено судом, не відмовлялась від проведення перевірки. Його неявка для проведення перевірки була зумовлена поважною причиною – перебуванням у відрядженні.
Щодо доводів відповідача про призначення позапланової та повторної позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у період з 02.08.2010 по 03.08.2010 та з 16.08.2010 по 17.08.2010 у приміщенні Відділу з питань банкрутства у Луганській області, у зв’язку з тим, що у ліцензії зазначена адреса місця проживання позивача, яка не є юридичною адресою суб’єкта підприємницької діяльності та те, що діяльність арбітражних керуючих розповсюджується на всю територію України, а тому позивач під час проведення перевірки може перебувати у будь-якому місті суд вважає безпідставними виходячи з наступного.
Згідно статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Представником відповідача не було доведено у судовому засіданні якими нормами діючого законодавства відповідач керувався при прийнятті рішення щодо проведення перевірки позивача у приміщенні Відділення.
Таким чином, суд вважає, що державний нагляд (контроль) за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) повинен здійснюватися саме за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання, тобто, за офіційно зареєстрованою адресою позивача у ліцензії серія АВ № НОМЕР_1 щодо діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідаторів), виданого на ім’я ОСОБА_1, оскільки нормами діючого законодавства не передбачено, у яких саме випадках такі перевірки можуть проводитися за місцем знаходження органу державного нагляду.
Статтею 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачає вичерпний перелік місць проведення перевірок органом державного нагляду щодо додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих, а саме, за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів.
Посилання представника відповідача у своїх доводах на листи Державного Департаменту з питань банкрутства від 14.08.2006 (вих.. № 216-25/209) та 26.09.2006 (вих.. № 216-50/990) суд до уваги не бере, оскільки зазначені листи носять інформаційно - роз’яснювальний характер для роботи Відділів та є нормативно - правовими актами, зареєстрованими у законодавчому порядку.
Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що представником відповідача не було доведено правомірність прийняття рішення Державним департаментом з питань банкрутств № 108 від 01 вересня 2010 року про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), виданої на ім’я ОСОБА_1, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідним вийти за межі позовних вимог для повного захисту порушених прав та інтересів позивача та скасувати рішення Державного департаменту з питань банкрутств № 108 від 01 вересня 2010 року про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), виданої на ім’я ОСОБА_1.
Питання розподілу судових втрат судом не вирішується, оскільки не було заявлено позовних вимог стосовно відшкодування таких витрат.
Враховуючи наведене, керуючись Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного департаменту з питань банкрутства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Відділ з питань банкрутства у Луганській області про визнання недійсним наказу від 01.09.2010 № 108 «Про анулювання ліцензій на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)» задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати наказ Державного департаменту з питань банкрутства від 01.09.2010 № 108 «Про анулювання ліцензій на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів».
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова в повному обсязі виготовлена 01 грудня 2010 року.
СуддяН.В. Кравцова