ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" грудня 2010 р. Справа № 2a-3448/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
представника позивача: управління Пенсійного управління України в Долинському районі Івано-Франківської області –Кос Т.В.
представника відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Долинське АТП 12627"–не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного управління України в Долинському районі Івано-Франківської області до Відкритого акціонерного товариства "Долинське АТП 12627" про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків за липень 2010 року та застосованих фінансових санкцій і нарахованої пені в розмірі 5 877,55 грн., -
ВСТАНОВИВ:
06.10.2010 року управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Долинське АТП 12627" про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків за липень 2010 року та застосованих фінансових санкцій і нарахованої пені в розмірі 5 877,55 грн.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення статті 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не погашено заборгованість за липень 2010 року по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3 916,42 грн. Крім того, в зв’язку із несплатою страхових внесків позивачем до відповідача рішеннями за № 1681 від 16.06.2010 року, за № 2145 від 12.08.2010 року, за № 2146 від 12.08.2010 року, за № 2147 від 12.08.2010 року застосовано фінансові санкції в розмірі 461,98 грн. та нараховано пеню в розмірі 1 499,15 грн., яка несплачена відповідачем у відповідності до вимог пункту 13 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Загальна сума несплаченої заборгованості по сплаті страхових внесків, фінансових санкцій та пені становить 5 877,55 грн. Вважає, що сума несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пеня підлягають стягненню з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив. Письмове заперечення проти позову не подав. Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.
Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрована Долинською державною районною адміністрацією в Івано-Франківської області 03.12.1991 року та взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 27, 29).
Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно вимог частини першої та третьої статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Частина 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно вимог частини 6 статті 19 вказаного Закону страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Таким чином, суд приходить до переконання, що відповідач у відповідності до статей 14, 15, 17, 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на якого покладено обов'язок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області.
Пунктом 2.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року за № 26-1 встановлено, що страхувальники щомісяця формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.
Частина 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з частиною 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем самостійно розраховані суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень 2010 року в розмірі 3 916,42 грн., однак вказані зобов'язання у встановлений законом строк відповідач не сплатив.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено норми статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Доводи позивача про зобов’язання відповідача за страховими внесками в сумі 3 916,42 грн. підтверджується звітом (розрахунком) відповідача про суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень 2010 року, а також розрахунком боргу по страхових внесках (а.с. 8-10).
Частина 2 статті 106 вказаного вище Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються недоїмкою.
Судом також встановлено, що позивачем своїм рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (надалі - рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені) за № 1681 від 16.06.2010 року застосовані до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню в загальному розмірі 84,68 грн. на суму недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несплата якої допущена за період з 22.06.2009 року до 11.06.2010 року, яке направлено і відповідно отримано відповідачем (а.с. 14).
Аналогічно рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за № 2145 від 12.08.2010 року позивачем застосовані до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню в загальному розмірі 63,59 грн. на суму недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несплата якої допущена відповідачем за період з 01.12.2003 року до 12.01.2004 року, яке направлено і відповідно отримано відповідачем (а.с. 13).
Позивачем своїм рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за № 2146 від 12.08.2010 року застосовані до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню в загальному розмірі 45,43 грн. на суму недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несплата якої допущена за період з 02.01.2004 року до 12.01.2004 року, яке направлено і відповідно отримано відповідачем (а.с. 12).
Рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за № 2147 від 12.08.2010 року позивачем застосовані до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню в загальному розмірі 1 767,43 грн. на суму недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несплата якої допущена за період з 20.02.2004 року до 24.01.2006 року, яке направлено і відповідно отримано відповідачем (а.с. 11).
Стаття 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі –недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною 9 статті 106 вказаного Закону України визначаються фінансові санкції, які уповноважені застосовувати виконавчі органи Пенсійного фонду до страхувальників, пункт 2 якої передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до підпункту 9.3.2 пункту 9.3 розділу 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 (надалі - Інструкція) розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При застосуванні штрафів приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Відповідно до частини 13 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.
Здійснення відповідачем несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції, а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов'язком відповідача.
Доводи позивача про несвоєчасну сплату відповідачем недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за періоди, які зазначені у рішеннях за № 1681 від 16.06.2010 року, за № 2145 від 12.08.2010 року, за № 2146 від 12.08.2010 року, за № 2147 від 12.08.2010 року, підтверджуються розрахунками фінансових санкцій по особовому рахунку 4%, 32, 42% та особовому рахунку 1-5% (а.с. 37-40).
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем сум недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідача, фінансових санкцій та пені, а також до висновку, що відповідачу було відомо про наявність обов'язку погашення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми недоїмки на день розгляду справи або ж спростували доводи позивача, суду не подано.
В передбаченому законом порядку рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувались і нараховані суми таких санкцій, у відповідності до статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів 9, 10 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, є узгодженими.
Абзацом 8 частини 3 статті 106 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до пункту 2.2. Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 11-2 від 27.06.2002 року, Управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших коштів, що надходять до бюджету Фонду відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум страхових внесків та інших платежів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Долинське АТП 12627" заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені в розмірі 5 877,55 грн. обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Долинське АТП 12627" (ідентифікаційний код 03119983, вул. Обліски, 70, м. Долина, Івано-Франківська область) на користь управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області заборгованість по сплаті страхових внесків за липень 2010 року, застосованих фінансових санкцій та нарахованої пені, рішеннями за № 1681 від 16.06.2010 року, за №№ 2145, 2146, 2147 від 12.08.2010 року, в загальному розмірі 5 877 (п’ять тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень 55 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.
Постанова в повному обсязі складена 07.12.2010 року.