справа № 2а-8765/10/0670
категорія 3.3.8
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвин О. Т. ,
при секретарі - Бєлоусовій Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Чуднівському районі про поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, надбавок та моральної шкоди,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Чуднівському районі № 22-о від 22 жовтня 2010 року "Про звільнення з посади ОСОБА_1.". Крім того, просив поновити його на посаді старшого державного податкового ревізора - інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області. Також просив стягнути на його користь 1731,84 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу та 2000,00 грн. моральної шкоди. Постанову в частині поновлення його на роботі просив допустити до негайного виконання. Також просив, зобов'язати відповідача виплатити йому надбавки які він не отримав у зв'язку із оголошенням йому доган згідно наказів начальника Державної податкової інспекції у Чуднівському районі № 106 від 15 вересня 2010 року, № 117 від 08 жовтня 2010 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
В обгрунтування позову позивач посилається на упереджене ставлення до нього зі сторони керівництва ДПІ у Чуднівському районі, при звільненні його з посади не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, зокрема, незабезпечення його коштами на відрядження.
Ухвалою судді від 16 листопада 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині визнання протиправними та скасування наказів начальника Державної податкової інспекції у Чуднівському районі №106 від 15 вересня 2010 року, №117 від 08 жовтня 2010 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Дана ухвала сторонами не оскаржувалась та набула законної сили.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у запереченнях.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 05 листопада 2008 року працював на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області (а.с.20).
Наказом начальника Державної податкової інспекції у Чуднівському районі № 106 від 15 вересня 2010 року «Про вжиття заходів дисциплінарного впливу до працівників ДПІ у Чуднівському районі» позивачу оголошено догану за незадовільну організацію роботи по проведенню планової документальної перевірки ПОСП «Україна» (с. Молочки, Чуднівський район) (а.с.9).
Відповідно до наказу начальника Державної податкової інспекції у Чуднівському районі № 117 від 08 жовтня 2010 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.» позивачу було оголошено другу догану за незадовільне виконання службових обов'язків, а саме за відмову від участі у проведенні планової виїзної документальної перевірки ПРАТ «ДЕТВІЛЕР РАББЕР УКРАЇНА» (м. Малин, Житомирська обл.) (а.с.10).
Відповідач вважав, що ОСОБА_1 незважаючи на оголошені догани продовжував систематично порушувати виконавчу дисципліну, а саме так і не приступив до перевірки ПРАТ «ДЕТВІЛЕР РАББЕР УКРАЇНА» про що свідчить лист від 19.10.2010 року № 199999/7/23-117 (а.с.39), яким ДПА у Житомирській області зобов»язала начальника ДПІ у Чуднівському районі вжити заходи щодо безумовного виконання наказу ДПА в області від 04.10.2010 року №301 "Про участь у проведенні перевірки" в частині участі позивача у перевірці ПРАТ "ДЕТВІЛЕР РАББЕР УКРАЇНА".
Крім того, ОСОБА_1 здійснював перевірку ТОВ «Аграрний фонд Терещенка» лише 20 та 21 вересня 2010 року, хоча згідно наказів ДПІ у Чуднівському районі від 17.09.2010 року № 110 «Про здійснення планової перевірки ТОВ «Аграрного фонду Терещенка» та № 115 від 06.10.2010 року «Про внесення змін до наказу ДПІ у Чуднівському районі від 17.09.2010 року №110, мав здійснювати перевірку даного підприємства не 2, а 12 робочих днів із 20.09.2010 року по 05.10.2010 року. Тому наказом начальника Державної податкової інспекції у Чуднівському районі № 22-о від 22 жовтня 2010 року «Про звільнення з посади ОСОБА_1.» позивача відповідно до п. З ст. 40 Кодексу законів про працю України було звільнено 22 жовтня 2010 року з посади старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області (а.с.10).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Тобто трудовий договір може бути розірваний за систематичне невиконання своїх обов'язків саме без поважної причини.
Позивач мотивував свою відмову від участі в перевірці ПРАТ "ДЕТВІЛЕР РАББЕР УКРАЇНА" тим, що дане підприємство знаходиться в іншому районі області, а адміністрація ДПІ у Чуднівському районі не забезпечила його коштами на відрядження.
Суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на те, що позивач продовжував систематично не виконувати без поважних причин свої посадові обов'язки, що виразилось в тому, що ОСОБА_1 так і не приступив до перевірки ПРАТ «ДЕТВІЛЕР РАББЕР УКРАЇНА», з наступних підстав.
Відповідно до ст. 121 Кодексу законів про працю України, працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада) і середній заробіток.
Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон", підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження в межах України та за кордон, зобов'язані забезпечити їх коштами (у разі відрядження за кордон - у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті) як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами. Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.
Судом встановлено, що позивачу аванс на відрядження не надавався, а наданий представником відповідача гарантійний лист на адресу ПП ОСОБА_2.(а.с.50) не є доказом належного фінансового забезпечення позивача, оскільки крім забезпечення працівника житлом під час відрядження роботодавець повинен виплатити працівнику добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад, чого вдповідачем зроблено не було. Представники відповідачів не надали суду доказів того, що позивачу видавалась готівка чи було проведено перерахування у безготівковій формі на відповідний рахунок коштів на відрядження для участі у перевірці ПРАТ "ДЕТВІЛЕР РАББЕР УКРАЇНА", а тому вважати, що він не приступив до перевірки без поважних причин підстав немає.
Відповідно до ч.3 ст.149 Кодексу законів про працю України, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Суд вважає, що відповідачем при обранні виду стягнення не було враховані обставини при яких був вчинений проступок, а саме те, що позивач не виконав свої посадові обов'язки у зв'язку з неналежним виконанням обов'язку відповідача стосовно фінансового забезпечення на відрядження працівника, тобто позивач не виконав свої посадові обов'язки з поважних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Посилання представників відповідача на те, що ОСОБА_1 неналежно виконував свої посадові обов'язки яке виразилось в тому, що він здійснював перевірку ТОВ «Аграрного фонду Терещенка» лише 2 дні, хоча згідно наказів ДПІ у Чуднівському районі від 17.09.2010 року № 110 «Про здійснення планової перевірки ТОВ «Аграрного фонду Терещенка» та № 115 від 06.10.2010 року «Про внесення змін до наказу ДПІ у Чуднівському районі від 17.09.2010 року №110, позивач мав здійснювати перевірку даного підприємства 12 робочих днів із 20.09.2010 року по 05.10.2010 року суд не приймає до уваги оскільки представниками відповідача не надано жодних доказів того, що зазначена перевірка була проведена позивачем не повно і що він не виконував у ці дні своїх обовязків.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.149 Кодексу законів про працю України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Позивач в судовому засіданні пояснив, що пояснень перед виданням наказу про його звільнення від нього не вимагали і він їх не давав, він надавав пояснення перед оголошенням йому догани 08 жовтня 2010 року.
Представники відповідачів не надали доказів того, що перед застосуванням дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді його звільнення з посади, від нього адміністрація вимагала дати письмові пояснення.
Суд не приймає до уваги акт від 22 жовтня 2010 року (а.с.51), оскільки із змісту вказаного акту видно, що позивач відмовився від надання пояснення по факту звільнення його із займаної посади відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України. В акті вже було вказано номер і дата наказу про звільнення, що свідчить про те, що пояснень від позивача до застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади адміністрація ДПІ у Чуднівському районі не вимагала.
За таких обставин суд вважає, що наказ начальника Державної податкової інспекції у Чуднівському районі №22-о від 22 жовтня 2010 року є протиправним і підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Чуднівському районі.
Згідно ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Оскільки позивача слід поновити на посаді, то підлягає задоволенню його позов в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 22 жовтня 2010 року по 24 грудня 2010 року.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Однак позивачем не надано переконливих доказів, які б підтверджували те, що він дійсно докладав додаткових зусиль для організації свого життя, що з'явилась заборгованість по комунальних послугах та довелось позичати гроші для проживання. А тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди є необґрунтованими та безпідставними і в їх задоволенні слід відмовити.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно зобов'язання відповідача виплатити йому надбавки які він не отримав у зв'язку із оголошенням йому доган згідно наказів начальника Державної податкової інспекції в Чуднівському районі № 106 від 15 вересня 2010 року, №117 від 08 жовтня 2010 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки в цій частині позовні вимоги позивача були залишені без розгляду, а тому ці вимоги є безпідставними.
Керуючись п.3 ч.1 ст.40, ст.ст. 121, 149, 235 Кодексу законів про працю України, ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
постановив:
Позов задовольнити частково.
Наказ начальника Державної податкової інспекції у Чуднівському районі №22-о від 22 жовтня 2010 року визнати протиправним і скасувати.
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Чуднівському районі з 22 жовтня 2010 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Чуднівському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 жовтня 2010 року по 24 грудня 2010 року.
Постанову суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.
В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.Т. Літвин
Повний текст постанови виготовлено: 28 грудня 2010 р.