справа № 2а-6970/10/0670
категорія 2.11.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В. ,
при секретарі - Новицькому Є.А.,
за участю представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Підприємства об'єднання громадян Житомирське Учбово - виробниче підприємство Українського товариства сліпих
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про скасування податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі № 0004461601/0 від 18.06.2010 р. щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 13598,00 грн. заявленого до бюджетного відшкодування за квітень 2010 року. Вимоги мотивує тим, що підставою для винесення вищезазначеного податкового повідомлення-рішення є акт від 17.06.2010 р. № 3583/15-2, яким при проведенні перевірки було встановлено, порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР. З даними порушеннями не погоджується, оскільки, ним вимоги передбачені законодавством щодо оформлення придбання товарів у постачальників та включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а відповідно до бюджетного відшкодування, були повністю витримані.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність не надав, що за приписами ч.4 ст.128 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17.06.2010 р. Державною податковою інспекцією у м.Житомирі проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ЖУВП УТОС поданої за квітень 2010 року, про що складено акт №3583/15-2 від 17.06.2010 р. (далі - акт перевірки).
На підставі акту перевірки ДПІ у м.Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення № 0004461601/0 від 18.06.2010 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 р. в сумі 13598,00 грн..
Підставою для прийняття вказаного рішення став висновок відповідача про недотримання позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
За змістом акту перевірки встановлено, що розмір податку, зазначеного платником у декларації є більшим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, де відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платником податку з бюджету у зв"язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Тому право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірності сплати ПДВ в ціні товару.
Крім того, податковий орган зазначив, що платник податку - це особа, яка згідно Закону України "Про податок на додану вартість" зобов"язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, яке наведено у п.1.3 Закону. Також пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону передбачено обов"язкову наявність ще такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Тобто, однією з обов"язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до державного бюджету. Оскільки, постачальниками позивача не підтверджено факт надмірної сплати ПДВ до бюджету, тому у нього відсутнє право на бюджетне відшкодування ПДВ згідно проплачених сум за отримані товари (послуги).
Вказаний висновок податкового органу є безпідставним, виходячи з наступного.
Відповідно до п.6.2.8 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" Житомирське УВП УТОС користується правом застосування нульової ставки з податку на додану вартість поставки товарів та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.
Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій: або дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Висновки акта перевірки про непідтвердження позивачем права на податковий кредит спростовуються наданими суду доказами у справі, а саме: податковими накладними, платіжними дорученнями, що підтверджує правомірність віднесення цих сум до складу податкового кредиту.
Всі виписані податкові накладні відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість", що не заперечується актом перевірки, а тому будь-які підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у відповідача були відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.69, ч.1 ст.70, ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються судом на підставі, зокрема, показань свідків; належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування; кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Єдиним способом фіксації виявлених порушень податкового та валютного законодавства є акт перевірки.
Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 p. №327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205.
Згідно п.п.1.3, 1.4, 1.5 вказаного Порядку за результатами документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства посадовими особами органів ДПС, які брали участь у їх проведенні, складається акт; акт документальної перевірки містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень платником податків норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання ним законних вимог посадових осіб податкових органів.
Відповідно до п.1.7, п. 2.3 цього порядку з метою прийняття правильного рішення за результатами документальної перевірки в акті підлягають розгляду всі істотні обставини фінансово-господарської діяльності СПД, що стосуються фактів виявлених порушень; факти порушень податкового та валютного законодавства повинні бути викладені в акті документальної перевірки ясно, об'єктивно, повно, з посиланням на докази, що зафіксовані в податкових, бухгалтерських регістрах і достовірно підтверджують наявність вказаних фактів.
За змістом зазначеного порядку не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства.
Всупереч вказаним вимогам, податковий орган, описуючи встановлене порушення в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ не обґрунтовує наявність такого порушення даними бухгалтерського та податкового обліку (первинними документами, тощо).
З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що податкове повідомленя-рішення № 0004461601/0 від 18.06.2010 р. підлягає скасуванню.
Згідно до ст.4 п.28 Декрету КМУ "Про державне мито" від 21.01.1993р. позивач звільнений від сплати держмита, як підприємство громадської організації інвалідів.
Керуючись ст.ст. 86, 158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у м. Житомирі податкове повідомлення-рішення № 0004461601/0 від 18.06.2010 р..
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 15 листопада 2010 р.