справа № 2а-662/10/0670
категорія 2.11.8
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В.,
при секретарі - Господарчук І.В.,
за участю представника позивача, представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Ойл"
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції в м.Житомирі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.01.2010 року №0000792302, яким до позивача за порушення п.9,12,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 543564 грн. 62 коп.. Зазначає, що не погоджується з висновком податкового органу щодо порушення товариством п.9,12,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Вважає, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, зокрема порушено ч.4 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" - платника податків не повідомлено за десять днів до дня проведення перевірки. Крім того, зазначив, що працівниками податкового органу безпідставно зроблено висновок про те, що позивачем не забезпечено ведення у встановленому порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, оскільки під час проведення перевірки надавалися змінний звіт, на якому перевіряючі зробили відмітку. Також зазначив, що не допускав порушення вимог п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, оскільки підприємством виконується щоденний друк та забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків.
В судовому засіданні представник позивача відмовилася від позовних вимог в частині скасування оскаржуваного рішення на суму 1,30грн. застосованих фінансових санкцій за порушення п.13 ст.3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". В іншій частині позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, вважає прийняте на підставі акту перевірки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій законним та винесеним у відповідності до норм чинного податкового законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2010 року працівниками ДПА в Житомирській області Барановою О.О. та Сизенчук С.В. на підставі направлень № 47 та № 48 від 04.01.2010 р. проведено перевірку АЗС №2, що розташована за адресою: м. Житомир, вул.Київське шоссе,4/2 та належить суб"єкту підприємницької діяльності- ТОВ "Престиж Ойл", в ході якої було встановлено, порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, крім того, встановлено, незабезпечення зберігання в книгах обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та невідповідність готівкових коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО в сумі 0,26 грн..
За результатами розгляду акту перевірки, на підставі п. 4 ст. 17 , ст. 21 та ст. 22 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000792302 від 22.01.2010 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 543564,62 грн. за порушення п.п.9,12,13 ст.3 вказаного Закону, з яких 340 грн. за порушення п.9 ст.3, 1,30 грн - п.13 та 543223,32 грн. - п.12 ст.3 вказаного Закону.
Що стосується порушення п. 9 ст. 3 зазначеного Закону, а саме незабезпечення зберігання в книгах обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків суд зазначає наступне.
Згідно п. 9 статті 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій
Відповідно до п. 4 ст 17 вищевказаного Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими зроблено висновок про порушення позивачем п. 9 ст. 3, а саме незабезпечення зберігання Z звіту № 838 від 26.07.09 року, однак суд вважає його таким, що не відповідає обставинам справи з огляду на наступне.
В судовому засіданні представник позивача пояснила, що 26.07.09 року на АЗС №2 виникла помилка в роботі РРО, у зв`язку з чим, оператором був роздрукований Z звіт, однак з технічних причин даний звіт не роздрукувався до кінця.
Відповідно до довідки сервісного центру "Сервіс маркет" на АЗС №2 ТОВ "Престиж Ойл" за адресою м.Житомир, вул.Київське шоссе,132, встановлено касовий апарат, що містить фіскальну пам"ять, в якій зберігаються Z звіти за весь період роботи апарата. По технічним причинам Z звіт був зрізаний і не роздрукувався до кінця. Однак, на даному касовому апараті можливо роздрукувати звіт за будь-який конкретний період.
Під час перевірки оператор надав перевіряючим неякісно роздрукований Z звіт за 26.07.2009 р. та контрольну стрічку за вказану дату, що підтверджується актом перевірки № 0022/06/25/23/36389529 від 14.01.2010 р..
В судовому засіданні представником позивача, на підтвердження наявності Z звіту № від 26.07.09 року, був наданий витяг з книги обліку розрахункових операцій та наданий належної якості роздрукований з фіскальної пам"яті касового апарату Z звіт за 26.07.09 р., які містяться в матеріалах справи.
Пункт 9 ст.3 "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає відповідальність за не роздрукування та не збереження звітних чеків, однак дана норма не містить відповідальності за роздрукування таких звітів неналежної якості. Крім того, з наданої представником копії Z звіту за 26.07.09 р. можна встановити суми виручки та інші дані, які вносяться до вказаного звіту.
Таким чином, на час проведення перевірки на АЗС № 2 був наявний роздрукований Z звіт та контрольна стрічка за 26.07.09 р., а тому перевіряючими не встановлено порушень позивачем, щодо не роздрукування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків.
З огляду на викладене, твердження відповідача, щодо порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на думку суду є необгрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи.
Що стосується порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Нормативним документом, який визначає порядок обліку, приймання, зберігання та відпуску паливно-мастильних матеріалів на АЗС є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.09.2008р. за № 805/15496 (далі Інструкція).
Відповідно до загальних положень, ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Пунктом 10.1 Інструкції встановлено, що облік руху нафтопродуктів на АЗС здійснюється в одиницях об’єму.
На АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється у змінних звітах АЗС.
Пунктом 10.4.2 Інструкції закріплено, що під час приймання-передавання зміни оператори АЗС:
- визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок);
- вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок);
- роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті;
- передають залишок готівки;
- перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
Судом встановлено, що під час проведення перевірки працівникам податковго органу надавались документи обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Однак, суд вважає безпідставними висновки відповідача про порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", лише з тієї підстави, що змінний звіт, який ведеться на АЗС не відповідає встановленій формі.
Так, відповідно до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Розділом V вказаного Закону передбачена відповідальність за порушення у сфері ведення бухгалтерського обліку у вигляді накладення адміністративних штрафів на керівників та інших посадових осіб підприємств.
Зокрема, ст.164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність на порушення ведення бухгалтерського обліку у встановленому порядку.
Тобто, п.12 ст.3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає відповідальність за відсутність обліку товарних запасів за міцем реалізації, а не за порушення, допущені при веденні бухгалтерського обліку, зокрема, складанні первинних бухгалтерських документів.
На підтвердження ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації оператором АЗС надавались змінний звіт по АЗС, який містить всі необхідні реквізити, журнал обліку нафтопродуктів на АЗС, книгу обліку розрахункових операцій №0625008872, накладні на отримання нафтопродуктів та інші документи, яким перевіряючими не дано належної оцінки.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_1., актом перевірки та поясненнями самих перевіряючих.
Таким чином, суд вважає безпідставним висновок перевіряючих про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо відсутностіобліку товарних запасів у зв"язку із невідповідністю змінного звіту встановленій формі, оскільки крім нього облік товарних запасів на АЗС підтверджується також іншими документами бухгалтерського обліку, які надавались під час перевірки.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного висновки відповідача щодо неведення обліку товарних запасів на місці їх реалізації не відповідають обставинам справи, та спростовується наданими позивачем письмовими доказами.
Щодо твердження позивача про неправомірність проведення перевірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п.2 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу" № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
У відповідності до ч.1 ст.11 цього Закону України, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Умови допуску посадових осіб органів ДПС визначаються ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Слід зазначити, що ч.1 ст.15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлює, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
В матеріалах справи наявні копії направлень на проведення перевірки, видані працівникам податкового органу та план-графік проведення перевірок, затверджений в.о. голови ДПі в м.Житомирі, який передбачає проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій відділу оперативного контролю за здійсненням розрахункових операцій відділу оперативного контролю ДПА у Житомирській області на січень 2010 року.
Згідно зі статтею 11-2 Закону України № 509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Виходячи з аналізу вищевикладених норм матеріального права, суд звертає увагу на те, що ненадання вищезазначених документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, передбачених частиною першою статті 11-2 Закону України № 509-ХІІ може бути підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, але не є підставою для визнання перевірки протиправною.
Більш того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було допущено працівників відповідачів до проведення перевірки, а тому твердження про її неправомірність є безпідставним.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необгрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій та протиправність прийнятого рішення №000792302 від 22.01.2010 року в сумі 543563 грн.32 коп., а тому позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважен, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією № 75 від 03.02.2010 р..
Керуючисьст.ст.86,94,158-162,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м.Житомирі про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000792302 від 22.01.2010 р. в сумі 543563 грн.32 коп..
Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Престиж Ойл" з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Житомирській області 3 грн.40 коп. сплаченого судового збору.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 06 липня 2010 р.