справа № 2-а-30024/08
категорія 2.19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2009 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю.,
при секретарі - Длугаш О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Ушомирського споживчого товариства
до Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі Житомирської області
про скасування вимоги,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі Житомирської області про скасування вимоги № Ю 09.227 від 01.10.08 року, вважає її протиправною з мотивів викладених в позовній заяві.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог в повному обсязі, зокрема зазначила, що вимога була прийнята правомірна на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а позивачем при оскарженні цієї вимоги, пропущений 10 дений строк звернення до суду.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Ушомирське споживче товариство, як страхувальник, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Коростенському районі Житомирської області.
Відповідно до ст.ст.14, 15, 17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Ушомирське сільське споживче товариство є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі.
Частина 2 ст.5 та ч. 1 ст.7 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІУ передбачають, що відповідно до принципів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, виключно Законом №1058 визначається відповідальність суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Статтею 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, які складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІУ та пункту 5.1.6. Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 передбачено, що остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Частиною 12 статті 20 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Відповідно до п.9 ст.106 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.10.2008 року за Ушомирським ССТ рахувався борг по фінансовим санкціям та пені, тому було винесено вимогу про сплату боргу № Ю 09.227 від 01.10.2008 року на суму 407,67 грн.
Суд не погоджується з твердженням позивача, що управлінням порушено строк винесення вимоги про сплату боргу, а саме в порушення Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ №21-1 від 19.12.2003 року, відповідач мав винести вимогу саме до 26 числа місяця, з огляду на наступне.
Закон України має пріоритетне значення над постановами Кабінету Міністрів та Міністерств України, тому УПФУ в Коростенському районі при винесені вимоги про сплату боргу керувалось виключно Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п.5 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, тому управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі при винесені вимоги № Ю 09.227 від 01.10.2008 року діяло правомірно в межах чинного законодавства.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 106 вищевказаного Закону - Ушомирське ССТ у разі не згоди з вимогою повинно було звернутися до УПФУ в Коростенському районі для її узгодження або протягом 10 днів з дня отримання оскаржити її до суду.
Як вбачається з матеріалів справи дана вимога за вих. № 2809/03 від 02.10.2008 року була надіслана Ушомирському ССТ для узгодження суми боргу. Ушомирське ССТ отримало дану вимогу 07.10.2008 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Позовна заява подана 27.10.08 року тобто з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Ушомирського споживчого товариства необгрунтованими та безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 86, 158 - 163 КАС України,
постановив:
В задоволенні позову Ушомирського споживчого товариства до УправлінняПенсійного фонду України в Коростенському районі Житомирської області про скасування вимоги № Ю 09.227 від 01.10.08 року - відмовити.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко