Справа № 1 –28/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30   грудня 2010 року                 Вінницький районний суд Вінницької області

в складі :

    головуючого судді                     Гриценко І.Г.,

при секретарі                     Яровій О.В.,

з участю прокурора                     Ратушняка О.О.

адвокатів                         ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, з незакінченою вищою освітою, розлученої, непрацюючої, на утриманні має малолітню дитину, раніше не судимої,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286  КК України,

в с т а н о в и в :

20.09.2007 року  приблизно о 18.00 годині ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем „ДЕО- Ланос„ державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по автошляху Немирів - Хмельницький об’їзної дороги м. Вінниці неподалік села Десна Вінницького району, на якому проводились ремонтні роботи, не вибрала безпечну швидкість руху і не урахувала дорожню обстановку виїхала на зустрічну смугу руху, ігноруючи вимоги  горизонтальної дорожньої розмітки - вузької суцільної лінії, де допустила зіткнення із автомобілем „ГАЗ 330210” державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, в результаті чого автомобіль „ГАЗ 330210” перекинувся та зіткнувся із автомобілем  „МАЗ -500„ державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, який рухався  в попутному напрямку із автомобілем „ГАЗ 330210”.

Внаслідок ДТП пасажир автомобіля „ГАЗ 330210” ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: компресійних переломів тіл 6, 7 - го хребців, забою спинного мозку середнього ступеня, струсу головного мозку, саден в ділянці лівої брови, правого променевого – зап’ясного суглобу, які згідно судово-медичної експертизи № 3191 від 30.11.2007 року  відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, водій ОСОБА_3 грубо порушила вимоги п.п. 1.5; 2.3 б); 12.1 Правил дорожнього руху України та ігноруючи вимоги горизонтальної дорожньої розмітки п 1.1, де вказано:

-   “Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків”;

-   „Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою,  відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі”;

-   “під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним”;

-   „вузька суцільна лінія поділяє транспортні потоки протилежних напрямків  і позначає межі смуг руху  на дорогах , яку заборонено перетинати”.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 413а від 26.11.2007 року в даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.12.1  Правил дорожнього руху України, яка з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з наслідками.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 повністю визнала свою вину в інкримінованому їй злочині, визнала фактичні обставини справи зазначені в пред’явленому обвинуваченні, щиро каялась, просила суд, при призначенні покарання врахувати те, що в неї на утриманні знаходиться малолітня дитина і батько являється інвалідом І групи, просила не позбавляти волі, та не позбавляти прав керування транспортним засобом, керування яким необхідно для надання допомоги батькові, який визнаний безстроково інвалідом І групи і потребує стороннього догляду. Що вчинила злочин маючи недостатній водійський стаж керування транспортом, що із дня вчинення ДТП пройшло три роки, вона продовжує водити автомобіль та більше не вчинила ніякого злочину. Також пояснила, що відшкодувала потерпілому добровільно погоджену з ним суму завданої матеріальної шкоди.

Крім повного визнання вини самою підсудною, її вина в обвинуваченому злочині підтверджується показами потерпілого, свідків.  

Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що він працює асфальтокладчиком на асфальтно - бетонному заводі і 20.09.2007 року знаходився на роботі, де з бригадою  на автомобілі „ГАЗ 330210” д.н. НОМЕР_2 поїхали у Тяжилівський район м. Вінниці, де ложили асфальт. Автомобілем керував ОСОБА_4 В Тяжилівському районі вони знаходилися  до 17.30 години, тобто проводили роботи. Потім на вищевказаному автомобілі, під керуванням ОСОБА_4 їхали на завод, який знаходиться в АДРЕСА_2. Перед виїздом водій перевірив технічний стан автомобіля , який був справний. Після того він разом із ОСОБА_8 сіли в буду автомобіля, яка була накрита теном та обладнана сидіннями, а у кабіну на пасажирське сидіння сіли ОСОБА_13 та ОСОБА_9. Проїжджаючи по об’їзній дорозі м. Вінниці  в напрямку м. Хмельницького він відчув удар  з переду в їхній автомобіль і що дальше відбувалося не пам’ятає, так як втратив свідомість. Цивільний позов уточнив, просив стягнути на його користь з НАСК «Оранта» - 27 331грн. 37коп. втраченого заробітку в зв’язку з стійкою втратою працездатності, оскільки він визнаний інвалідом ІІ групи безстроково, в частині вимог, пред’явлених до ОСОБА_10, ОСОБА_3 – залишити без розгляду, так як підсудна частково сплатила йому завдану шкоду, а решту він не бажає стягувати. Щодо покарання просив підсудну не позбавляти волі.  

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він працює водієм на асфальтно - бетонному заводі. 20.09.2007 року після виконання асфальтних робіт в Тяжилівському районі міста Вінниці, приблизно о 17.00 годині на автомобілі „ГАЗ 330210” під його керуванням, він разом із бригадою робочих поверталися на роботу, проїжджаючи по об’їзній дорозі м.Вінниці в напрямку міста Хмельницький, і неподалік села Десна Вінницького району він автомобілем наздогнав автомобіль „МАЗ„ (бензовоз), який рухався з приблизною швидкістю біля 40 км/год. Його смуга руху мала одну полосу руху, яка розділялася із зустрічною смугою руху суцільною лінією дорожньої розмітки. Коли його автомобіль доїхав до того місця, де появилася додаткова смуга руху, то почав здійснювати обгін автомобіля „МАЗ”, при цьому виїхав на додаткову смугу руху, але не здійснивши обгін автомобіля «МАЗ», він побачив, що на зустрічній смузі руху на великій швидкості біля 100-120 км/год. рухався автомобіль «Део», якого почало заносити на зустрічну смугу руху його автомобіля, де відразу відбувся удар в передню ліву сторону автомобіля „ГАЗ” та в праву передню сторону автомобіля „ДЕО”. Після удару його автомобіль перевернувся, потім зачепив автомобіль „МАЗ”, який зупинився в кюветі.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він працює асфальтобетонщиком на асфальтно - бетонному заводі. 20.09.2007 року повертаючись з об’єкту, де укладався асфальт на роботу, знаходився в кабіні автомобіля під керуванням ОСОБА_4, сидів на пасажирському місці та проїжджаючи по об’їзній дорозі м.Вінниці неподалік с. Десна Вінницького р-ну побачив, що на зустрічній смузі руху на великій швидкості біля 100-120 км/год. рухався автомобіль „Део„ червоного кольору, якого почало заносити на зустрічну смугу, де відразу відбувся удар в передню ліву сторону їх автомобіля та в праву передню сторону автомобіля „ДЕО” в результаті чого їх автомобіль перевернувся.

Також вина підсудної в обвинуваченому злочині підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:    

- протоколом огляду місця події, фото таблицею та план – схемою до нього від 20.09.2007 року (Т1 а.с. 4-15);    

- протоколами огляду транспортних засобів від 20.09.2007 року (Т1 а.с. 16-21);

- протоколом огляду автомобіля „ДЕО-Ланус” та фото таблицею (Т1 а.с.59 - 63);  

- протоколом огляду автомобіля „ГАЗ 320210” та фото таблицею (Т1 а.с. 64-68);  

- висновком судово-медичної експертизи №3191 від 30.11.2007 року (Т1 а.с. 98-100);

- висновком автотехнічної експертизи №413а від 26.11.2007 року (Т1 а.с. 80-87),  згідно якого в ситуації, що склалася в діях водія автомобіля «Део Ланос» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.12.1 ПДР, яка з технічної точки зору знаходиться в причинному зв’язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. При врахуванні особливостей механізму розвитку ДТП встановленому слідством, в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ГАЗ -330210 ОСОБА_4 невідповідностей вимогам ПДР не вбачається;

- висновком судово-медичної експертизи № 3191 від 30.11.2007 року, згідно якого ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: компресійних переломів тіл 6, 7 - го хребців, забою спинного мозку середнього ступеня, струсу головного мозку, саден в ділянці лівої брови, правого променевого – зап’ясного суглобу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (Т1 а.с. 99-100).

Дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Суд вважає за необхідне виключити з пред’явленого органом досудового слідства обвинувачення ОСОБА_3 ознаку об’єктивної сторони, а саме, щодо порушення правил експлуатації транспортних засобів, оскільки остання не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства.

При призначенні підсудній покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості (ст. 372 КПК України)

При цьому суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Обираючи покарання підсудній, суд враховує суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що підсудна вчинила злочин з необережності, дані про особу підсудної – відсутність судимості, позитивні характеристики за місцем проживання, розлучена, що на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, яку виховує одна, що її батько являється інвалідом першої групи загального захворювання та потребує допомоги дочки, думку потерпілого про покарання підсудної без позбавлення волі, що підсудна добровільно відшкодувала потерпілому  

В якості пом’якшуючих обставин відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує  щире каяття, добровільне відшкодування шкоди потерпілому.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудної відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Враховуючи наявність пом’якшуючих покарання обставин, позитивні характеризуючі особи підсудної, наявність тяжких сімейних обставин, зважаючи на думку потерпілого, який просив обрати підсудній покарання без позбавляти волі, які в сукупності судом визнаються винятковими, навіть попри те, що винними діями підсудної потерпілому спричинені тяжкі тілесні ушкодження, суд вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства і їй необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки з дня вчинення нею злочину пройшло більше трьох років, підсудна продовжувала керувати транспортним засобом, іншого злочину не вчинила, та керування транспортним засобом їй необхідно для надання допомоги батькові, який являється інвалідом першої групи безтерміново, та потребує сторонньої допомоги відповідно до довідки МСЕК, з приміненням ст.75 КК України. Суд вважає недоцільним призначити покарання підсудній у вигляді реального позбавлення волі, так як воно поставить у важке становище сім’ю підсудної, членом якої є малолітня дитина, та потребує допомоги батько – інвалід першої групи, що на переконання суду не відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності (ст.65 КК України).

Потерпілим ОСОБА_7 у справі заявлено цивільний позов, з вимогами до НАСК «Оранта», ОСОБА_10, ОСОБА_3 про відшкодування завданої шкоди.

Судом встановлено, що винними діями ОСОБА_3 потерпілому заподіяна шкода здоров’ю. Цивільно-правова  відповідальність підсудної застрахована у НАСК «Оранта», що підтверджується відповідним полісом обов’язкового страхування №НОМЕР_2. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров’ю становить 51 000 грн. (Т.2 а.с. 63).

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_7 в результаті досліджуваної судом події (ДТП) втратив професійну працездатність, ступінь якої (70%), встановлена 20.05.2008 року МСЕК на 1 рік, а з 01.06.2009 року - безстроково (Т2 а.с. 60, 61).

ОСОБА_7 працює на ВАТ «Вінницький асфальтобетонний завод», його заробітна плата за 2006 – 2007 роки склала 15 774грн. 17коп. (Т.2 а.с. 62).

Судом встановлено той факт, що ОСОБА_7 в зв’язку зі стійкою втратою працездатності втратив заробіток і оскільки цивільна відповідальність підсудної застрахована НАСК «Оранта», потерпілий має право на страхову виплату в розмірі 51 000 гривень, що відповідатиме положенням ст.ст. 1195, 1197 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Беручи до уваги те, що НАСК «Оранта» уже виплатило  потерпілому як страхове відшкодування за шкоду заподіяну здоров’ю 23 668,63 гривень, і в щодо цієї виплаченої суми потерпілим позов зменшено, тому суд вважає що з страховика підлягає стягненню на користь ОСОБА_7  51000 – 23668,63=27 331 грн. 37коп.

Цивільний позов в частині вимог, пред’явлених до ОСОБА_10, ОСОБА_3 необхідно залишити без розгляду, з огляду на письмову заяву ОСОБА_7 від 20.12.2010 року.

Підлягають стягненню з підсудної судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст.  323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі, строком на 4 (чотири) роки, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий термін строком на 3 три роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3:

-  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов задовольнити, стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_7 як страхове відшкодування за шкоду заподіяну здоров’ю внаслідок стійкої втрати працездатності 27 331 (двадцять сім тисяч триста тридцять одна)грн. 37коп. (51000 – 23668,63)

Цивільний позов ОСОБА_7 в частині вимог, пред’явлених до ОСОБА_3, ОСОБА_10 – залишити без розгляду.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення автотехнічної експертизи в розмірі 188 /сто вісімдесят вісім/ гривень 30 коп.

Речові докази по справі :

- автомобіль „ДЕО- Ланос„ державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні ОСОБА_3 – залишити ОСОБА_3;

- автомобіль „ГАЗ 330210” державний номерний знак НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_11 – залишити ОСОБА_11;

- автомобіль „МАЗ -500„ державний номерний знак НОМЕР_3, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_12 – залишити ОСОБА_12

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити «підписку про невиїзд».

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя :