Справа № 1-291/2010 р.

ВИРОК

УМ’ЯМ УКРАЇНИ

31 грудня 2010 року                   Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді     Гриценко І.Г.

при секретарі               Манюк Л.В.

за участю прокурора         Ратушняка О.О.

адвоката                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, одруженої, тимчасово непрацюючої, раніше несудимої,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_2 6.09.2008 року приблизно о 12 годині 30 хвилин в АДРЕСА_2 на грунті особистих неприязних відносин умисно нанесла декілька  ударів милницею по ногах ОСОБА_3, чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді синців на правому і лівому стегнах, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1399 від 25.06.2010 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, які виникли від дії тупого твердого предмету.

    В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 вину свою  в обвинуваченому злочині не визнала, також не визнала своєї вини в ході досудового слідства. Суду пояснила, що  по АДРЕСА_2 в одній частині будинку проживає її син ОСОБА_4, де до смерті проживла її свекруха, а в іншій частині проживає сім»я ОСОБА_3 Між ними неприязні відносини дуже давно, ще за життя її свекрухи.

    6.09.2008 р. вона у своєї матері в смт. Вороновиця готувала обід на 40 днів за свого батька.

    В цей день приблизно о 12 годині їй зателефонував син ОСОБА_4, сказав, що ОСОБА_3 залізла на його подвір»я та фарбує паркан з його сторони, коли він підійшов запитав її, що вона робить, то ОСОБА_3 висловлювалась до нього нецензурно. Вона потім машиною приїхала до сина і викликала працівників міліції, так, як  недавно вона і ОСОБА_3 знову посварилися. Коли вона запитала чому ОСОБА_3 самоправно перелізла  на їх подвір»я, то ОСОБА_3 сказала, що її будинок і що вважає за потрібне, те й робить та висловлювалась в її адресу нецензурно. Коли вона приїхала, то ОСОБА_3 лежала на землі біля драбини, через яку перелазила, щоб красити забор. Пояснила, що її син ОСОБА_5  був на милницях тоді, так, як зламана нога. Тілесних ушкоджень вона потерпілій не наносила, вона  можливо сама впала та їх отримала та невідомо, в який день, так, як на експертизу вона пішла значно пізніше від 6.09.2008 р.    

    Не дивлячись на невизнання підсудною ОСОБА_2 своєї вини, в обвинуваченому злочині суд вважає, що її вина в спричиненні умисно легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 підтверджується показами потерпілої, свідків.

    Так, потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що з сім»єю  ОСОБА_2 вона в неприязних відносинах. 6.09.2008 р. вона вирішила покрасити забор, який сама колись встановила, щоб не ржавів, тому за допомогою драбини та по залізі, що прибите до забору перелізла на сторону подвір»я, де проживає ОСОБА_4 після семрті його бабусі та почала красити забор. Саша сидів біля будинку курив, був на милницях, так, як зламав ногу.

    Потім до неї підійшов ОСОБА_4 і запитав, що ви хочете в нас щось вкрасти.

    Вона відповіла, що ні, навпаки, що вони в неї викрали 2 ящики картоплі.

    Через деякий час приїхала ОСОБА_2, почала сваритися, що вона на її подвір»ї, почала її бити милницею, яка була дерев»яною, по ногах, животі. Коли ОСОБА_2 взяла в руки кастрюлю з краскою, то вона по драбині, паркану втікла від неї. Вона вже продовжувала її бити від чого вона з висоти паркану впала на землю. ЇЇ боліло усе тіло, але була вдома, в лікарню звенулась десь через тиждень. Просила стягнути з підсудної на її користь 1000 грн. мтеріальної шкоди за лікування і 25000 грн. моральної шкоди, завданої діями підсудної.

    Також пояснила, що підсудна і інші говорять неправду, що ОСОБА_4 був на милницях, які мали загострення, щоб не скользили по землі, так, як вона чітко стверджує, що милниці були дерев»яні без будь-яких загострень в нижній частині.

    Свідок ОСОБА_4 дав пояснення, аналогічні показам підсудної про обставини інцинденту, що виник 6.09.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Пояснив, що мати ОСОБА_3 не била, вона сама вдарилась.

    Ствердив, що він в той день користувався милницями, які були з  саморізами на кінцівках, щоб не ковзалися та, що мати його милницю не брала і нею не била ОСОБА_3

    Свідок ОСОБА_6 дала пояснення, які  відомі їй із розповіді ОСОБА_3, що її  побила ОСОБА_2 через те, що ОСОБА_3 полізла через забор на її подвір»я красити забор. Пояснила, що коли вона 6.09.2008 р. прийшла додому до ОСОБА_3, щоб привітати з днем народження її доньку, то побачила в крові ОСОБА_3, її дочка  була дуже налякана, ОСОБА_7 підняла плаття і вона бачила на її тілі синці.

    Свідок ОСОБА_8 дав покази, якими підтверджуються покази підсудної та свідка ОСОБА_4 про обставини, що відбулися 6.09.2008 р. в подвір»ї ОСОБА_4 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3

    Також вина підсудної в обвинуваченому злочині підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи:

-   скаргою ОСОБА_3 (а.с. 1);

-   актами судово-медичного дослідження № 2508, № 3107 в яких описані наявні у ОСОБА_3 тілесні ушкодження (а.с. 4-5, 3-7);

-   виписку із медичної картки стаціонарно хворої ОСОБА_3 (а.с. 6);

-   листом Вороновицкої лікарні (а.с. 7);

-   відмовними матеріалами РВ ГУМВС України у Вінницькій  області (а.с. 12-40);

-   заявою ОСОБА_3 про спричинення їй 6.09.2008 р. ОСОБА_2 тілесних ушкоджень (а.с. 30);

-   протоколами відтворення обставноки та обставин події, в ході проведення  якого з участю потерпілої ОСОБА_3, потерпіла показала і розповіла  про обставини спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_2 (а.с. 64-68);

-   висновком судово-медичної експертизи № 1399 згідно якого у ОСОБА_3 були  виявлені тулесні ушкодження у вигляді синців на правому  та лівому стегнах. Які належать до легких тілесних ушкоджень, які виникли від дії тупого твердого предмета, можливо в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи – 6.09.2008 р. (а.с. 80);

-   протоколом огляду місця події з план-схемою з фототаблицями (а.с. 102-106);

-   постановою слідчого від 10.07.2010 р. про закриття відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ст. 125 ч. 2 КК України та порушення відносно неї справи за ст. 125 ч. 1 КК України (а.с. 108-109);

-   постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 296 КК України;

-   оголошеними  показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с. 69, 70);

-   довідкою-листом Вороновицької лікарні

Покази підсудної ОСОБА_2 про те, що вона не наносила удари по тілу ОСОБА_7, тому і не спричинила їй тілесних ушкоджень суд розцінює як метод її захисту з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин.

     Суд критично оцінює показаи сина підсудної ОСОБА_4 та його товариша ОСОБА_8 оскільки вони являються особами заінтересованими в недоведеності вини підсудної у вчиненому злочині.

    Суд вважає правдивими покази потерпілої ОСОБА_3 щодо нанесення  їй  ОСОБА_2 ударів по тілу, внаслідок чого були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синця на правому та лівому стегнах, які належать до легких тілесних ушкоджень. Також у суду немає сумніву  щодо механізму спричинення описаних синців і дати їх спричинення.

    Покази потерпілої щодо спричинених їй синців підтведжуються також актом судово-медичної експертизи, показами свідка ОСОБА_11, яка бачила наявні у ОСОБА_3 на тілі синяки 6.09.2008 р. в день, протоколом відтворення обстановки і обставини події проведеного з участю потерпілої, листами Вороновицької лікарні, випискою із медичної картки стаціонарно хворої ОСОБА_3

    Щодо решти тілесних ушкоджень, описаних потерпілою в скарзі приватного звинувачення, то в ході проведення досудового слідства слідчим прийнята постанова із-за недоведеності вини ОСОБА_2 в їх спричиненні, яка являється чинною на час  розгляду даної кримінальної справи.

    Суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст. 125 ч. 1 КК України як умисне спричинення потерпілій легких тілесних ушкоджень.

    При вирішенні питання про вид та міру покарання підсудній, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що як особа вона позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судима, сімейний стан, стан здоров»я, думку потерпілої про покарання підсудної, невідшкодування  завданої злочином потерпілій шкоди.

    Обставини, що пом»якшують покарання підсудної відповідно до ст. 66 КК України відсутні.

    Обставини що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України у підсудної відсутні.

    З урахуванням обставин вчинення злочину, його наслідків, даних про обставини вчинення злочину, його наслідків,даних про особу підсудної суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно обрати покарання у вигляді штрафу в прибуток держави.

    Потерпілою у справі заявлено цивільний позов про стягненя на її користь з підсудної 1000 грн. матеріальної шкоди, яка складається з витрат коштів на лікування, стягнення витрат по юридичній  допомозі 900 грн. і 2500 грн. моральної шкоди, що виразилось в нервових потрясіннях, хвилюваннях, погіршенні її стану здоров»я.

    Суд вважає, що цивільний позов потерпілої підлягає до задоволення частково по матеріальній шкоді на суму 200 грн., оскільки решта препаратів медичних відповідно до їх медичних інструкцій були на думку суду призначені лікарем для загального стану здоров»я підсудної у її віці з врахуванням наявних у її віці  захворювань інших, крім синців, що були спричинені підсудної та що по інших ушкодженнях не наявна вина підсудної.

    По моральній шкоді підлягає стягненню з підсудної 1000 грн., оскільки її винними діями потерпілій були завдані душевні хвилювання  спричинено фізичний біль, нервове потрясіння, що негативно вплинуло на стан здоров»я потерпілої.

    Понесені потерпілою витрати по наданню їй юридичної допомоги підлягають стягненню повністю в сумі 900 грн. з підсудної.

    Крім того, оскільки з дня вчинення ОСОБА_2 минуло більше 2 років на день постановлення судом вироку, то  відповідно до ст. 80 ч. 1 п. 1 КК України ОСОБА_2 підлягає до звільнення від відбування призначеного покарання.

    Суд, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною і обрати покарання за ст. 125 ч. 1 КК України 600 грн. штрафу в прибуток держави.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 200 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди, 900 грн. понесених витрат по юридичній допомозі, а всього 2100 гривень.

В задоволенні решти суми цивільного позову ОСОБА_7 відмовити.

Відповідно до ст. 80 ч. 1 п. 1 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у вигляді 600 грн. штрафу в прибуток держави у зв»язку із закінченням строків давності виконання обвинуваченого вироку.

Міру запобіжного заходу  ОСОБА_2 підписку про невиїзд  залишити до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: