КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-4113/09/2370                            Головуючий у 1-й інстанції:   Кульчицький С.О.  

Суддя-доповідач:  Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" грудня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

    Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого                                              Шурка О.І.,

суддів                                                        Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі                                              Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

                                                     В С Т А Н О В И В:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2009 товариству з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" (надалі ТОВ) відмовлено в задоволені позову до Державної податкової інспекції у м. Черкаси (надалі ДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем порушені вимоги ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», то відповідачем правомірно було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001192303 від 03.07.2009.

З таким висновком суду не можна не погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2009 року співробітниками ДПІ в м. Сімферополі була проведена перевірка господарської одиниці ТОВ, за результатами якої складено акт № 000011.

За наслідком складання вищезазначеного акту 03 листопада 2009 року ДПІ у м. Черкаси у відношенні ТОВ винесено рішення № 0001192303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12580 грн. за порушення п. 1 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 № 265/95-ВР.  

Спеціальним законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон № 265/95-ВР).

В силу ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

За правилами ст. 12 Закону № 265/95-ВР на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які  включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

У відповідності до ст. 11 Закону № 265/95-ВР, терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

На виконання вищезазначеної норми, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 7 лютого 2001 року № 121 (далі - Постанова № 121).

Відповідно до вимог п. 2 цієї Постанови № 121 Міністерство економіки зобов'язано забезпечити до 1 липня 2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг) у межах видатків, передбачених йому у Державному бюджеті України на 2001 рік для прикладних наукових та науково-технічних розробок з пріоритетних напрямів, а Міністерство промислової політики зобов'язано забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Однак, у зв'язку з тим, що були відсутні технічні рішення для фіскалізації гральних автоматів, терміни переведення на облік із застосуванням РРО, діяльності з використанням гральних автоматів неодноразово переносилися.

Згідно з останніми змінами, внесеними до Постанови №121, для переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують гральні автомати на облік із застосуванням РРО, встановлено термін - 31 грудня 2006 року.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Таким чином, з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп’ютерно-касової системи «Фіскал»суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати зазначену систему.

Отже, з цього часу суб’єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи.

Статтею 17 Закону 265/95-ВР встановлена відповідальність суб’єктів господарювання за недотримання порядку використання РРО.

За своєю правовою природою штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.    

Проаналізувавши зазначені норми матеріального права та вивчивши наявні докази в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач приймаючи рішення №0001192303 від 03.07.2009 про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 12580 гривень, діяв на підставі, у межах та у спосіб, передбачений податковим законодавством України, так як в матеріалах справи не вбачається доказів того, що на час проведення перевірки діяльності позивача ним було дотримано вказані вимоги ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».   

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206  КАС України, суд, -

  У Х В А Л И В :

            Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2009 - без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 21.12.2010