КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-4/09 Головуючий у 1-й інстанції: Слободяний О.Є.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
У Х В А Л А
Іменем України
"16" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Петрика І.Й.,
суддів: Земляної Г.В., Парінова А.Б.,
при секретарі судового засідання Проказіні О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 липня 2010 року у справі у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області про скасування рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області про скасування рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 липня 2010 року позовні вимоги задоволені частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції встановив, що працівниками Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області 23 лютого 2003 року було проведено адміністративне затримання ОСОБА_3, внаслідок чого останній перебував у Козятинському РВ УМВС з 2-ї години ночі до 7.30 години ранку 23.02.03 р.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 20.05.2009 року постанову дільничного інспектора міліції Козятинського РВ УМВС від 23.02.2003 р. Попівнюка В.І., згідно з якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП, було скасовано, а справу закрито у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу правопорушення.
Зважаючи на це, суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача про визнання дій працівників Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області щодо затримання ОСОБА_3 незаконними.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Порядок та підстави затримання особи визначено Кримінально процесуальним кодексом України, Законом України «Про міліцію»та КУпАП.
Так, п.5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про міліцію»передбачено, що міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, - на строк до трьох годин, а у необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом 24 годин з моменту затримання.
З матеріалів справи вбачається, що позивач був затриманий та в подальшому притягнутий до відповідальності на підставі ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Отже, процесуальний дії щодо притягнення порушника до відповідальності в даному випадку повинні були здійснюватися згідно з вимогами КУпАП.
Стаття 260 КУпАП визначає заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Положеннями вказаної статті визначено, що з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускається адміністративне затримання особи.
Відповідно до ст.ст. 262, 263 КУпАП адміністративне затримання провадиться органами внутрішніх справ - при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні насильства в сім'ї, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції та може тривати не більш як три години. Строк адміністративного затримання особи обчислюється з моменту доставлення порушника для складання протоколу, а особи, яка була в стані сп’яніння, - з часу її витвереження. Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, насильство в сім'ї, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, може бути затримано до розгляду справи суддею або начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ.
З матеріалів справи вбачається, що позивача було затримано за розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді.
Колегія суддів, виходячи з аналізу матеріалів справи та положень КУпАП приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для затримання ОСОБА_3, оскільки працівниками відповідача не було застосовано, а тим більше вичерпано інші заходи впливу на останнього. Застосування такого заходу процесуального впливу на порушника в даній ситуації не передбачено чинним законодавством, а тому є незаконним.
Зазначене підтверджується рішенням Козятинського міськрайонного суду від 20.05.2009 року про скасування постанови дільничного інспектора міліції Козятинського РВ УМВС від 23.02.2003 р. Попівнюка В.І. у зв’язку з відсутністю в діях позивача складу правопорушення.
На даний час порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано ст. 171 (2)КАС України, згідно з якою адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі.
На час виникнення спірних правовідносин такий порядок було врегульовано загальними нормами законодавства, а саме ст. 267 КАС України, згідно з якою адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, прокуророві або до суду.
У відповідності до встановленого законодавством порядку позивач і звернувся до суду.
Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення про визнання дій по затриманню позивача працівниками відповідача незаконними.
Стосовно визнання незаконними дій відповідача щодо ненадання відповіді на звернення колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 08.06.2004 р. представником ОСОБА_2 – ОСОБА_6 в інтересах та від імені ОСОБА_2 до Козятинського РВ УМВС було подано заяву –запит про надання інформації № 1-МБ від 08.06.2004 року (а.с.4), яку було отримано Козятинським РВ УМВС 14.06.2004 року.
18.06.2004 р. за вих. № 5615 на ім’я ОСОБА_6 відповідачем було надано відповідь, що матеріали, які надійшли із Житомирського МВ УМВС були 26.05.2004 року повернути ініціатору без перевірки, в зв’язку з їх неправильним процесуальним оформленням, тому надати копії документів не має можливості (а.с. 102).
07.12.2005 року Козятинським РВ УМВС України у Вінницькій області було отримано колективний інформаційний запит № 1-О від 06.12.2005 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, в якому заявники посилались на те, що працівниками міліції щодо них збиралась інформація без їх згоди і просили повідомити, з якою метою і як зберігалась і розповсюджувалась ця інформація (а.с. 5) 10.12.2005 р.
10.12.2005 року за вих. № 13916 позивачам було надано відповідь, що керівництву Козятинського РВ УМВС про збір інформації стосовно сім’ї ІНФОРМАЦІЯ_3 працівниками Козятинського РВ УМВС невідомо, ніяких заходів щодо цього не планувалось (а.с. 6).
З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки, проведеної Козятинською міжрайонною прокуратурою в діях працівників міліції, не виявлено порушень законодавства та не встановлено, що працівниками міліції збиралась конфіденційна інформація щодо заявників (лист № 53 від 06.01.2006 року).
20.09.2006 року Козятинським РВ УМВС України у Вінницькій області було отримано запит ОСОБА_3 про надання інформації та документів щодо адміністративного затримання ОСОБА_3 23.02.2003 року, відповідь на який було надано 20.10.2006 року. В листі зазначалося, що копії документів не можуть бути надані у зв’язку із закінчення термінів їх знищенням в порядку, передбачено законодавством.
В матеріалах справи міститься акт про знищення протоколів про адміністративні правопорушення за 2003 рік у зв’язку з закінченням термінів їх зберігання.
З наказу МВС України № 519 від 04.02.2002 року вбачається, що термін зберігання адміністративних матеріалів в районних відділах внутрішніх справ становить 3 роки.
Таким чином, проаналізувавши викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні питання про ненадання відповіді на звернення громадян та питання щодо порушення строку надання такої відповіді на вищезазначені звернення суд першої інстанції правильно застосував положення Закону України «Про звернення громадян», відмовивши у задоволенні вказаних вимог, зважаючи на таке.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Статтею 20 вказаного закону встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
З вищевикладеного вбачається, що вищевказані звернення позивача були розглянуті відповідачем в межах повноважень з дотримання строків та в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян», а тому висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог позивачів про визнання незаконним порушення їх прав на інформацію, з яким погоджується і колегія суддів, є законним та обґрунтованим.
Що стосується вимоги позивачів про визнання бездіяльності відповідача неправомірною стосовно ненадання інформації до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, знищення документів, то їх безпідставність підтверджується матеріалами справи, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні зазначених вимог.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді