КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-136/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Галаган В.І.  

Суддя-доповідач:  Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" грудня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

    колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                          головуючого –судді Земляної Г.В.

                                          суддів                         Парінова А.Б., Петрика І.Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області на постанову Ржищівського міського суду Київської області від 30 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області, третя особа: Ржищівське управління праці та соціального захисту населення про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду в якому просить скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області від 12.02.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження і зобов’язати відповідача відкрити виконавче провадження.

Постановою Ржищівського міського суду Київської області позовні вимоги ОСОБА_2  задоволені в повному обсязі. Визнано  постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області від 12.02.2010 року № 17394881про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до Провадження виконавчого документа) протиправною, зобов’язано Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 2-а-18/08р. виданим 03.12.2009 року Ржищівським міським судом Київської області у справі № 2-а-18/08р. про стягнення з Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_2 недоотриманих сум одноразових грошових допомог на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 роки, згідно проведеного перерахунку

Не погоджуючись з прийнятою постановою Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з’явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб; відповідачем у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Крім того, згідно з ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження " у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно д ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в Суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу " державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів, виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. А також, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Ржищівського міського суду Київської області від 19 лютого 2008 року, яка набрала чинності,  позовні вимоги ОСОБА_2  задоволені в повному обсязі. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та стягнуто з відповідача допомогу на  оздоровлення ОСОБА_2 за 2003-2007 роки.

Позивач ОСОБА_2 отримавши виконавчий лист, звернувся до Відповідача з заявою про примусове виконання  постанови суду.

Постановою від 12.02.2010 року державний виконавець Мельников В.Б. відмовив у відкритті виконавчого провадження (відмовив в прийнятті  до провадження виконавчого листа).

Як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження державний виконавець посилається на п. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження ", тобто наявність інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження, а в якості інших обставин зазначає відсутність суми боргу в резолютивній частині рішення суду.

Дана обставина не відповідає дійсності, оскільки згідно постанови Ржищівського міського суду Київської області, Ржищівське управління праці та соціального захисту було зобов'язане здійснити перерахунок допомоги на оздоровлення та виплатити відповідну суму згідно проведеного перерахунку.

В рішенні суду не міститься сума боргу, оскільки це б суперечило ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " згідно з якого розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Проте, як встановлено в судовому засіданні, Ржищівське управління праці та соціального захисту населення на виконання виконавчого листа здійснило перерахунок недоотриманих коштів щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали в внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на 01.10.2009 року - 650 грн. (Закон України «Про державний бюджет України на 2009 рік», що було повідомлено підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області, на що відповідач І»агу не звернув і 12.02.2010 року виніс постанову про відмову у відкритті провадження у справі.

Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області в апеляційній скарзі посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609, якою затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, згідно з якою визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, а саме поняття безспірного списання трактується як списання коштів бюджету, в тому числі з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що здійснюється органами Державного казначейства без згоди боржника на підставі визначених законом виконавчих документів державних органів.

Відповідачу до виконання було пред'явлено визначений законом виконавчий документ, а саме - виконавчий лист, складений у відповідності до вимог ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження ".

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є обов'язковість рішень суду, тобто постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України, що відображено в ст. 14 КАС України.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Отже, надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено  належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Таким чином судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 ч. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не  спростовують висновку суду першої інстанції, не відповідають вимогам законодавства та матеріалам справи.

           З урахуванням вище наведеного позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, оскільки не відповідають змісту законодавства.

       При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

        Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

        Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,  

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області  – залишити без задоволення.

Постанову Ржищівського міського суду Київської області від 30 квітня 2010 року - залишити без змін.                                        

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:                                                         Г.В. Земляна

Судді:                                                                                 А.Б. Парінов

                                                                                           І.Й. Петрик