Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 2-971/10

26 жовтня 2010 року                             м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді         Михайлова В.А.,

при секретарі             Яришевій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за  позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ опіки та піклування Синельниківського міськвиконкому Дніпропетровської області про визнання таким, що суперечать інтересам дитини рішення виконкому Синельниківської міської ради Дніпропетровської області від 15 жовтня 2009 року, встановлення способу участі у вихованні дитини та усунення перешкод у вихованні дитини, -

В С А Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду із позовом про  визнання таким, що суперечить інтересам дитини рішення виконкому Синельниківської міської ради Дніпропетровської області від 15 жовтня 2009 року, встановлення способу участі у вихованні дитини та усунення перешкод у вихованні дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11 серпня 1990 року він уклав шлю з ОСОБА_2, який вони зареєстрували в Ілларіонівській селишній раді Синельниківського району Дніпропетровської області. Від цього шлюбу 16 липня 2001 року народився син ОСОБА_3.  Влітку 2008 року позивач припинив сімейні відносини. Рішенням Синельниківського міськрайсуду від 25 вересня 2008 року шлюб був розірваний. Після розірвання шлюбу, з ОСОБА_1 була досягнута усна угода про порядок його участі у вихованні сина, який став проживати разом з матір’ю за адресою: АДРЕСА_1. Однак в порушення цих домовленостей, а також норм діючого законодавства, з вересня 2008 року відповідач стала перешкоджати його спілкуванню з сином. А в січні 2009 року без будь яких пояснень взагалі заборонила будь які стосунки з дитиною. В зв’язку з чим він вимушений звернутися до відділу опіки та піклування Синельниківського міськвиконкому з заявою про визначення способу його участі у вихованні сина. 15 жовтня 2009 року було прийнято рішення, згідно якого позивачу надано дозвіл на спілкування з малолітнім сином ОСОБА_3 в дні за домовленістю сторін, але не рідше одного разу на тиждень – щонеділі, протягом не менше двох годин за адресою проживання відповідачки. Однак відповідач не виконує зазначене рішення. Просить  визнання таким, що суперечить інтересам дитини рішення виконкому Синельниківської міської ради Дніпропетровської області від 15 жовтня 2009 року та встановити вільне спілкування з дитиною і участь у вихованні без присутності ОСОБА_1 та її родичів.

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги змінив просив лише встановити вільне спілкування з дитиною і участь у вихованні без присутності ОСОБА_1 та її родичів.

Відповідач позов не визнала та суду пояснила, що дитина після відвідування батька становилась знервованою, капризною. Син повідомив їй, що батько дав йому диск з мультиками еротичного змісту. Син почав погано спати, у нього зник апетит. Ці дії призвели до погіршення стану хлопчика. Психіатр порадив оберігати дитину від стресів.

            Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, оскільки існує рішення органу опіки та піклування від 15 жовтня 2009 року яке не оскаржено та не відмінено, всі сторони виконують це рішення, позивач не  мав приводу звертатись до суду.  

              Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні, змінені позовні вимоги, а саме, встановлення способу участі у вихованні дитини та усунення перешкод у вихованні дитини, вважає за необхідним, щоб суд вирішив згідно чинного законодавства.

  В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_4 яка пояснила, що під час святкування дня народження ОСОБА_3, яке відбувалось за місцем проживання ОСОБА_1, останній залишив сина ОСОБА_5 та інших запрошених дітей без батьківського нагляду та попросив приглянути її за дітьми так як буде відсутній 30 хвилин, але був відсутній 2,5 години, а вона була вимушена доглядати дітей.

           Свідок ОСОБА_6  в судовому засіданні пояснив, що він разом зі своїм сином та сином ОСОБА_1 – ОСОБА_3 01 вересня 2008 року  о 22 годині, коли вони поверталися з м. Дніпропетровськ де відпочивали на дитячому майданчику був свідком коли ОСОБА_1, який був за кермом автомобіля, хтось зателефонував і він вимушений був рухатися з перевищеною швидкістю, чим спричинив загрозу для життя дітей.  

          Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 29 квітня 2009 року коли вона прийшла забирати свою дитини зі школи, то стала свідком конфлікту, який стався між подружжям  ОСОБА_1 та їх сином.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що була свідком сварки, яка відбувалась на привокзальній площі між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в присутності їхнього сина, який був дуже знервований.

Суд, заслухавши сторони, представника відповідача, представника третьої особи, пояснення свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що змінені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

         Судом по справі встановлено, що 11 серпня 1990 року  позивач уклав шлюб з ОСОБА_2, який вони зареєстрували в Іларіонівській селищній раді  та проживав з нею до червня 2008 року. Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2008 року шлюб був розірваний. Від шлюбу мають сина – ОСОБА_3. ОСОБА_1 являється батьком ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1. В даний час ОСОБА_3 проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2  в квартирі АДРЕСА_1.

          В зв’язку з тим, що відповідач чинила перешкоди у спілкуванні позивача з дитиною, що підтверджується талонами - корінцями № 5 від 26.01.2009 року та № 317 від 01.09.2009 року виданими Синельниківським МВВС Дніпропетровської області, позивач був вимушений звернутись до виконавчого комітету Синельниківської міської ради Дніпропетровської області, як органу опіки та піклування,  з заявою про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.  

          Рішенням голови виконавчого комітету Синельниківської міської ради № 279 від 15.10.2009 р. встановлено дні спілкування з дитиною за домовленістю сторін, але не рідше одного разу на тиждень – щонеділі, протягом не менше двох годин, за адресою: АДРЕСА_1.

     Позивач посилається також на ті обставини, що він працює в ВАТ НДЗ «Інтерпайп», має добрі характеристики за місцем роботи та проживання, регулярно виплачує аліменти, алкогольні та наркотичні засоби не вживає, не має психічних і фізичних захворювань, веде нормальний, здоровий образ життя, про що свідчать надані ним документи, а саме довідка-характеристика видана виконавчим комітетом Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, характеристика з місця роботи ОСОБА_1, довідка про сплату аліментів, видана ВАТ «Інтерпайп». Позивач любить свого сина, бажає зустрічатися з ним, спілкуватися з ним. Однак він позбавлений всього цього, оскільки існує конфлікт між ним та відповідачем.

              Відповідно до ч. 1 ст. 9  Конвенції про права дитини, згідно якої держави – учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятків випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Порушення цього права, створення умов, за яких неможливо його реалізація, є правопорушенням. Причому порушуються права не тільки батька, а і дитини.  

Відповідно до ст. 141 ч.1 СК України мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно чи перебувають вони у шлюбі між собою.  

Відповідно до Закону України „ Про охорону дитинства” дитина, яка проживає окремо від батьків, має право на підтримання з ним регулярних стосунків та прямих контактів. Батько  має рівні   з матір`ю права та обов’язки відносно дитини, проживання окремо не впливає на обсяг таких прав та обов’язків.  

            Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини,  тому суд вважає, що дитина повинна мати спілкування з обома батьками    

             З урахуванням  п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № N 16 від 12.06.98р. „Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України (Із змінами, внесеними згідно з Постановою  Верховного Суду  N 3 від 15.05.2006р.), у частині яка не суперечить Сімейному Кодексу України    при вирішенні  таких  спорів  суди  повинні  виходити  не   з формальних  міркувань,  а  з  фактичних інтересів дітей та умов їх нормального виховання.  Враховуючи інтереси дитини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги так як згідно ч.3 ст.157 СК України той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

          Відповідно до статті 159 СК України, що  якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.  

      Суд враховуючи вищевказані норми законодавства, вважає за можливе встановити іншу періодичність побачень позивача з дитиною.  

При встановленні періодичності побачень позивача з дитиною суд враховує: позитивне ставлення позивача до дитини, бажання спілкуватись з нею та займатись її вихованням; його ставлення до своїх обов’язків як батька; вік дитини, яка являється малолітньою і в силу свого віку має дотримуватись певного режиму життя (відвідування ДНЗ, обідній сон, режим дня); те, що своїми рішенням № 279 від 15.10.2009 голова Синельниківської міської ради фактично встановив лише дві години побачень для батька.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе визначити способи участі позивача у вихованні дитини та спілкуванні з ним  шляхом встановлення днів побачень позивача з дитиною, в тому числі за межами проживання ОСОБА_2 двічі на місяць в перші та останні вихідні місяця дитина має право проводити з позивачем з часу закінчення шкільних занять  в п’ятницю і до початку шкільних занять в понеділок за місцем проживання позивача  АДРЕСА_1; в другі та четверті вихідні дитина має право проводити з позивачем не менш 2 годин в м. Синельникове в місці і спосіб на їх розсуд також під час осінніх, зимових та весняних  канікул дитина, а саме ОСОБА_3 має право проводити з батьком – ОСОБА_1 за місцем проживання батька терміном не менш неділі, а під час літніх канікул – півтора місяця.

      Посилання відповідача на те, що спілкування позивача з сином привело дитину до нервового стресу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як на ксерокопії яка була надана відповідачем неможливо встановити лікувальний заклад і особу лікаря, який проводив огляд дитини, що могло дати змогу допитати його в якості свідка в судовому засіданні, а також встановити особу оглянутої дитини. Крім того в матеріалах справи існує довідка  Центральної районної лікарні м. Синельникове Дніпропетровської області від 08.09.2010року, яка надана ОСОБА_1, згідно якої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, на обліку в дитячій поліклініці не перебував.  

Посилання представника відповідача на те, що рішення  виконкому Синельниківської міської ради  № 279 від 15.10.2009 року не оскаржене і не скасоване, а отже не має підстав для зміни періодичності побачень, суд вважає необґрунтованим, оскільки в сенсі ч. 2 ст. 159 СК України суд не позбавлений можливості визначити спосіб участі у вихованні дитини та спілкування з нею в незалежності від рішення органу опіки та піклування.

       На підставі викладеного, керуючись ст..ст.. 3, 5-8, 10, 57, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, Конвенцією „Про права дитини”, 1959 року, ст. ст. 157, 159, СК України, Законом України  «Про охорону дитинства», -

                                   В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_9 має право на вільне спілкування з дитиною і участь в її вихованні без присутності ОСОБА_2 та її родичів в наступний спосіб:

-   не рідше 2 раз на місяць, в перші та треті вихідні місяця, дитина, а саме ОСОБА_3 має право проводити з ОСОБА_1 час починаючи з часу закінчення шкільних занять в п’ятницю і до початку шкільних занять в понеділок за місцем проживання ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1. При цьому ОСОБА_1 зобов’язується забезпечити ОСОБА_3 належне навчання, підготовку уроків, харчування, відпочинок, звичайний розклад відвідування гуртків, секцій, тощо.

-   в другі та четверті вихідні дитина, а саме ОСОБА_3  має проводити з ОСОБА_1 не менш 2 годин в м. Синельникове Дніпропетровської області в місці і спосіб на їх розсуд.

-   під час осінніх та зимових канікул дитина - ОСОБА_3 має право проводити з ОСОБА_1 час за місцем проживання ОСОБА_1 терміном не  менш неділі, а під час літніх канікул – терміном не менш півтора місяця.

-   ОСОБА_1 має право на свій розсуд в наданий час вирішувати питання про спільне з дитиною проведення часу, прогулянки, поїздки на екскурсії, тощо.

Зобов’язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливість вільно спілкуватися з сином ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 в установлений судом час, не чинити перешкод і не втручатись в їх спілкування.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:                             В.А. Михайлов