КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3/09 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Куренков Є.С.
Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Сауляка Ю.В.,
суддів Глущенко Я.Б., Федорової Г.Г.,
при секретарі Кочума О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 на Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 02.04.2009 року, Додаткову Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 30.12.2009 року та Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29.10.2010 року та відповідача Головного контрольно-ревізійного управління України на Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 02.04.2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного контрольно-ревізійного управління України, Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, третя особа Головне управління державної служби України про зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного контрольно-ревізійного управління України, в якому просила суд зобов’язати відповідача надати Управлінню Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва нову довідку про заробіток для обчислення пенсії із виправленою надбавкою за вислугу років державного службовця в розмірі 40% та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва зробити перерахунок призначеної їй пенсії з дня її призначення, враховуючи нову довідку із виправленою надбавкою за вислугу років державного службовця в розмірі 40% та виплатити таку різницю і в подальшому виплачувати пенсію позивачу з врахуванням нового розміру надбавки за вислугу років.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 03.04.2009 року зазначений адміністративний позов задоволено.
Зобов’язано Головне контрольно-ревізійне управління України надати довідку про заробіток для обчислення із надбавкою за вислугу років державного службовця в розмірі 40% та зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва зробити перерахунок призначеної пенсії.
Додатковою Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 30.12.2009 року в задоволенні позовних вимог про поновлення строку звернення до суду та про покладення на Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва обов’язку зробити перерахунок пенсій з 20.05.2004 року по теперішній час зі сплатою суми перерахунку за вказаний період одноразово, а наступні періоди –щомісячно у дні виплати –відмовлено.
Ухвалою того ж суду від 29.10.2010 року позивачу роз’яснено Додаткову Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 30.12.2009 року та вказано, що представник відповідача в процесі розгляду справи надала заяву про застосування положень ст.. 99,100 КАС України і відповідно наполягала на відмові позивачу на цих підставах в задоволенні позову, позивач доказів в обґрунтування поважної причини пропуску строку звернення до суду не надала, тому зазначені вимоги не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 02.04.2009 року, а також скасувати додаткову Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 30.12.2009 року та Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29.10.2010 року та постановити нові рішення.
Відповідач Головне контрольно-ревізійне управління України також подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 02.04.2009 року скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованим та незаконним, оскільки ухвалене без повного і всебічного з’ясування обставин справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційних скарг наявними в матеріалах справи доказами, вивчивши заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Задовольняючи частково адміністративний позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до записів в трудову книжку, позивач працювала на посадах та в установах, стаж роботи в яких підлягав зарахуванню до стажу державної служби. Встановлений судом першої інстанції стаж державної служби позивача на момент виходу на пенсію становить 25 років 6 місяців та 10 днів, що дає право позивачу на надбавку за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу.
З такими висновками Дарницького районного суду м. Києва погоджується і колегія суддів.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці, позивач розпочала свою трудову діяльність у 1974 році. В період з 09.01.1974 року по 30.11.1981 року ОСОБА_1 працювала на посаді старшого контролера-ревізора контрольно-ревізійного відділу народної освіти виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів; з 26.09.1986 року по 08.12.1986 року - на посаді ревізора в контрольно-ревізійному відділі Головного управління охорони здоровЧя виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів, (відділ, згідно з наказом МОЗ СРСР від 05.06.1981 року № 608, було перейменовано в контрольно-ревізійний відділ Міністерства охорони здоровЧя УРСР по м. Києву і який був складовою центрального апарату Міністерства охорони здоровЧя УРСР); з 08.12.1986 року по 01.11.1993 року - в контрольно-ревізійному відділі Міністерства охорони здоровЧя УРСР по м. Києву; з 02.11.1993 року по 28.04.1994 року - на посаді головного контролера-ревізора Контрольно-ревізійного управління в м. Києві; з 03.05.1994 року по 19.05.2004 року - на посаді головного контролера-ревізора відділу в Головному контрольно-ревізійному управлінні м. Києва, і стаж роботи на зазначених посадах становить 25 років 6 місяців 10 днів.
Однак, на думку відповідача, робота позивача на посаді старшого контролера-ревізора контрольно-ревізійного відділу народної освіти виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів та на посаді ревізора в контрольно-ревізійному відділі Головного управління охорони здоровЧя виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів не відноситься до категорії посад державних службовців, що стало підставою для надання їй довідки про заробіток при обчисленні пенсії від 19.05.2004 року, в якій надбавка за вислугу років зазначена в розмірі 20%.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу»на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно положень Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 N 283, в редакції, яка діяла на момент виходу позивача на пенсію, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.
Додатком до вказаної постанови визначено перелік державних органів колишніх республік УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, в якому, зокрема до стажу державної служби відносяться:
- Міністерства і відомства СРСР, міністерства і відомства республік СРСР (включаючи головні управління, управління, що відповідно до затвердженої Урядом структури входили до центрального апарату цих міністерств і відомств);
- Міністерства і відомства УРСР (включаючи головні управління, управління, що відповідно до затвердженої Урядом структури входили до центрального апарату цих міністерств і відомств);
- Виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи;
- Місцеві органи державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР .
Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що посади, на яких позивач ОСОБА_1 працювала у період своєї трудової діяльності підпадають під дію згаданого переліку державних органів колишніх республік УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, який у ОСОБА_1 перевищує 25 років.
Пунктом 5 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 передбачено, що обчислення відповідно до цього Порядку стажу державної служби застосовується, зокрема, для призначення державним службовцям пенсії.
Згідно з ч.5 ст. 33 Закону України «Про державну службу» надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах:
понад 25 років - 40 відсотків.
Таким чином, з наведеного вбачається, що винагорода за вислугу років, встановлена державним службовцям є частиною заробітної плати зазначених осіб, виплачується за рахунок та у межах фонду оплати праці, передбаченого органам державної влади в Державному бюджеті України, враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства, на неї нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому повинна враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця у розмірах, що виплачуються на день звільнення посадової особи з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії, у даному випадку пенсію державного службовця.
Стаття 33 Закону України «Про державну службу»визначає умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення, а тому, якщо державний службовець під час перебування на державній службі отримував винагороду (надбавку) за вислугу років у певному розмірі до посадового окладу, то зазначений розмір цієї винагороди (надбавки) повинен бути врахований і при обчисленні пенсії державного службовця.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме копії Наказу Головного контрольно-ревізійного управління України від 28.05.2002 року №128-о «Про виплату винагороди за вислугу років працівникам апарату ГоловКРУ України, ОСОБА_1, головному контролеру-ревізору Управління контролю у сфері соціального захисту населення визначено розмір винагороди за вислугу років в розмірі 40% (а.с. 78, 79 том 1).
Доказів того, що вказаний Наказ скасований або визнаний нечинним, відповідач під час розгляду справи не надав.
Нарахування позивачу винагороди за вислугу років в розмірі 40% посадового окладу також підтверджується копіями розрахункових листів за 2003 та 2004 роки, в яких сума вказаної винагороди становить саме 40% від розміру посадового окладу (а.с. 82, 82 том 2).
Наведені обставини та документи, на думку суду апеляційної інстанції, повністю спростовують посилання апелянта –відповідача про відсутність у позивача права на отримання винагороди за вислугу років в розмірі 40% посадового окладу.
Розглядаючи питання про поновлення строків звернення до суду із зазначеним вище позовом, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, в редакції, яка діяла на момент звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом»означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановле них на цей випадок законом.
У ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За частиною 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністра тивного судочинства України, певних процесуальних дій.
Згідно ч. 2 ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
У спірних правовідносинах для встановлення пропуску позивачем строків звернення до суду з позовом до Головного контрольно-ревізійного управління України, визначальним питанням є питання встановлення моменту, коли позивач дізналась про порушення своїх права з боку відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи, отримавши довідку про розмір заробітку, з якого має призначатись пенсія, позивач неодноразово зверталась до державних органів з приводу правомірності дій відповідача щодо встановлення їй винагороди за вислугу років в розмірі 20%.
Відповіді, які отримувала позивач, різнилася за своєю суттю, що підтверджується їх копіями, які містяться в матеріалах справи (а.с. 15, 17, 19 том 1), а тому колегія суддів приходить до висновку, що про порушення своїх прав позивач дізналась тільки після отримання відповіді відповідача щодо відсутності підстав для здійснення перерахунку стажу державної служби, датованої 08.08.2006 року №09-16/594 (а.с. 19).
Відповідно вхідного штемпеля канцелярії суду першої інстанції на адміністративному позиві, позов подано ОСОБА_1 26.02.2007 року, тобто в межах річного строку, встановленого ст. 99 КАС України, для звернення до суду.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного контрольно-ревізійного управління України підлягає до задоволення з огляду на його подання в межах строків, встановлених ст. 99 КАС України.
В той же час вимоги позивача про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва виплачувати позивачу призначену їй пенсію, враховуючи нову довідку із виправленою надбавкою за вислугу років державного службовця в розмірі 40% до задоволення не підлягають, оскільки судове рішення може бути постановлені тільки щодо правовідносин, які склались на день його постановлення, а зазначені вимоги пов’язані з дійми, які на момент постановлення рішення ще не вчинені.
Крім того, як вбачається із пояснень третьої особи Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва від 04.04.2008 року №10/08 Управлінням при наданні позивачем нової довідки про розміри 40% надбавки за вислугу років буде проведено перерахунок пенсії за вислугу років державного службовця з моменту видачі відповідної довідки (а.с. 38-40 том 2).
Підсумовуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача частково знайшли своє підтвердження, а доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача –спростовуються наявними у справі доказами.
Однак, відповідно положень статті 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є, або правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, або вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення рішення по справі, що призвело до безпідставної відмови в задоволенні адміністративного позову в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва зробити перерахунок призначеної позивачу пенсії з дня її призначення, враховуючи нову довідку із виправленою надбавкою за вислугу років державного службовця в розмірі 40% та виплатити таку різницю.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 2, 71, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 на Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 02.04.2009 року, Додаткову Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 30.12.2009 року та Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29.10.2010 року та відповідача Головного контрольно-ревізійного управління України на Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 02.04.2009 –задовольнити частково.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 02.04.2009 року, Додаткову Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 30.12.2009 року та Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29.10.2010 року –скасувати.
Постановити по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного контрольно-ревізійного управління України, Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, третя особа Головне управління державної служби України про зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити частково.
Зобов’язати Головного контрольно-ревізійного управління України надати Управлінню Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва нову довідку про заробіток ОСОБА_1 для обчислення пенсії із зазначенням надбавки за вислугу років державного службовця в розмірі 40%.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва зробити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення, враховуючи нову довідку про заробіток ОСОБА_1 для обчислення пенсії із зазначенням надбавки за вислугу років державного службовця в розмірі 40%. та виплатити таку різницю.
В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Ю.В. Сауляк
Судді Я.Б. Глущенко
Г.Г. Федорова
(Повний текст Постанови складено 24.12.2010 року.)