КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-11664/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кочан В.М.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
"16" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Желтобрюх І.Л.,
суддів Безименної Н.В., Мамчура Я.С.,
при секретарі Коробій І.М..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу №824 о/с від 11.09.09р., -
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в м.Києві, у якому просив визнати нечинним та скасувати наказ Головного управління МВС України в м.Києві від 11.09.2009р. №824 о/с про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2010 року вказаний позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 преамбули Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України цей Статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається, зокрема, створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу, повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності.
Статтею другою Статуту визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни
Статтею 12 Статуту встановлений вичерпний перелік дисциплінарних стягнень: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно зі ст. 14 Статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Перед н2акладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 проходить службу в органах внутрішніх справ з 1985р.
Наказом начальника ГУ МВС України в м.Києві від 22.12.2008р. позивач був звільнений з посади начальника відділу боротьби зі злочинами у фінансовій сфері УДСБЕЗ ГУМВС України в м.Києві.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.01.2009р. вказаний наказ визнано протиправним та скасовано, позивача поновлено на займаній посаді.
На підставі вказаної постанови суду наказом від 02.03.2009р. №164 о/с позивача було поновлено на посаді начальника відділу боротьби зі злочинами у фінансовій сфері УДСБЕЗ ГУМВС України в м.Києві.
Ознайомлений позивач з наказом 30.03.2009р.
В подальшому наказом Головного управління МВС України в м.Києві №824 о/с від 11.09.2009р. позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності –попереджено про неповну посадову відповідальність.
Такий висновок відповідача мотивований тим, що за результатами службового розслідування позивач не виконує обов’язків начальника відділу з початку 2009 року.
Разом з тим, такі висновки спростовуються тим, що позивач приступив до виконання обов’язків з 30.03.2009р, тобто з дня ознайомлення з наказом.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази доведення до відома позивача рішень наради керівництва від 17.03.2009р, протягом квітня –вересня 2009 року позивач до графіків чергування керівного складу УДСБЕЗ ГУ МВС України в м.Києві включений не був.
Окрім того, з 25.05.2009р. по 12.06.2009р. позивач перебував на лікарняному.
На виконання ст. 14 Статуту позивач надав рапорт, в якому обґрунтував причини невиконання у повній мірі посадових обов’язків. Однак, вказані пояснення не була враховані при винесенні оскаржуваного наказу.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що об’єктивні докази, які б підтверджували вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який потягнув за собою накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідальність, відповідачем не надано.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх
Судді: Н. В. Безименна
Я.С. Мамчур
Повний текст ухвали виготовлено 21.12.2010р.