КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-4707/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Бєлової Л.В., Данилової М.В.
при секретарі: Козловій І.І.
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області, Головного управління державного казначейства України в Чернігівській області про визнання дій протиправними, стягнення податку та штрафу, -
В С Т А Н О В И Л А:
07.09.2010 позивач звернувся із позовом про визнання протиправними дії щодо відмови в поверненні надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб на 2009 внаслідок застосування права на податковий кредит в розмірі 340, 29 грн., стягнення з місцевого бюджету на його користь частини суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб у 2009, стягнення з бюджетного рахунку, призначеного для утримання Варвинської МДПІ Чернігівської області на користь позивача 340,29 грн. штрафу за неповне і несвоєчасне повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб у 2009.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з’явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду –скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач 22.01.2010, з метою отримання податкового кредиту на суму коштів, сплачених за навчання дружини, подав до Варвинської МДПІ Чернігівської області декларацію про доходи, отримані за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 та копії документів, що підтверджують витрати, які дозволено включити до складу податкового кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що позивач уклав з Київським національним університетом ім. Т.Шевченка договір № 3416-юр від 29.08.2008 про надання освітньої послуги (навчання) дружини ОСОБА_3 відповідно до якого вартість навчання становить 13525,00 грн.
На підтвердження оплати за навчання у другому семестрі 2008/2009 позивач надав квитанцію про перерахування за навчання 6762,50 грн.
В розрахунку сум податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку позивачем вказано 845,99 грн.
12.02.2010 на рахунок позивача надійшли кошти в розмірі 505,71 грн. в рахунок повернення податку з доходів фізичних осіб.
Листом від 08.07.2010 позивач звернувся до відповідача з пропозицією перерахувати на його рахунок грошові кошти в сумі 680,56 грн., з яких 340,28 грн. –частина податку з доходів фізичних осіб, 340,28 грн. –штраф за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку.
Листом від 04.08.2010 № 1062/Ч/17-011 відповідач повідомив ОСОБА_2, що при проведенні розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб, яка підлягає поверненню платнику податку у зв’язку з нарахуванням податкового кредиту, зменшення суми нарахованої заробітної плати на суму відрахувань до соціальних фондів, передбачене п. 3.5 ст. 3 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»застосовується виключно при визначенні об’єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб при нарахуванні заробітної плати.
Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту «а»пункту 19.1 статті 19 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» платники податку зобов’язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов’язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.
Згідно з пунктом 18.8 статті 18 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.
Правомірність виникнення у позивача права на повернення надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб та правильність визначення суми надмірно сплаченого податку, сторонами не оспорюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України колегія суддів переглядає постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 у межах апеляційної скарги ОСОБА_2
Пунктом 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, передбачено, що казначейство відповідно до покладених на нього завдань повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень.
Відповідно до пункту 4 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005 № 58/78/22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2005 за №247/10527, повернення платнику податку помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) здійснюється з того бюджету, до якого зараховується у поточному бюджетному році платіж, який підлягає поверненню.
Пунктами 7-9, 11 вказаного порядку визначені порядок та строки визначення і повернення надмірно сплачених податків, а також органи, до компетенції яких віднесено вирішення цих питань.
Зі змісту норм вказаного Положення вбачається, що участь у формуванні рішення про повернення платнику податків сум надміру сплаченого податку приймають податковий орган, районний (міський) фінансовий орган та орган держаного казначейства.
В силу статті 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу»на державні податкові інспекції покладено функції здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).
Згідно із статтею 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету; розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів.
В силу статті 78 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України за функціями, визначеними статтею 48 цього Кодексу. При цьому, Державне казначейство України веде облік всіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів стягнення, погодженим з відповідними фінансовими органами, здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
Районні (міські) фінансові органи с структурними підрозділами органів місцевого самоврядування.
Правопорядок в Україні у відносинах з приводу повернення платнику податків сум надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб побудовано у такий спосіб, що особа, яка має право на повернення таких сум вступає у правові відносини з органом державної податкової служби, який діє в цих відносинах не у власному інтересі та від свого імені, а від імені держави чи відповідної територіальної громади.
Участь інших суб’єктів владних повноважень у процесі прийняття податковим органом рішення про повернення платнику податків сум надміру сплаченого податку не має самостійного юридичного значення, адже факт наявності згоди (погодження) відповідного фінансового органу, який не вступає у безпосередні відносини з платником податків, має впливати на прийняття податковим органом позитивного або негативного рішення відносно заяви платника податків.
Таким чином, застереження щодо необхідності погодження з відповідними фінансовими органами подання органу стягнення про повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, наведене у статті 78 Бюджетного кодексу України, стосується лише податкового органу, а неналежна взаємодія двох суб’єктів владних повноважень у процесі прийняття владно-управлінського рішення не повинна призводити до порушення прав платника податків.
Щодо участі державного казначейства у відносинах з приводу повернення платнику податків сум надміру сплаченого податку, суд зазначає, що такі функції дорівнюють участі банку, який здійснює розрахунково-касове обслуговування платежів з державного чи місцевого бюджету.
Даний висновок відповідає положенням підпункту 20.4.1 пункту 20.4 статті 20 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», які визначають, що особою, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, є: податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує його розмір, або орган Державного казначейства України, що порушує строки такого повернення або занижує його розмір.
Рішення про відмову позивачу в поверненні сум надміру сплаченого податку податковий орган не приймав, висновку про повернення позивачу сум надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб до органу державного казначейства не передавав. Це означає, що у спірних правовідносинах податковий орган припустився протиправної бездіяльності.
Згідно з підпунктом 20.4.2 пункту 20.4 статті 20 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи: якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми.
Підпунктом 20.4.3 пункту 20.4 статті 20 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачено, що повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та штрафів відповідно до підпункту 20.4.2 цього пункту здійснюється органом державного казначейства з рахунку, на який зараховується цей податок до його розподілу між рівнями відповідних місцевих бюджетів.
У разі коли штрафні (фінансові) санкції застосовуються внаслідок наявності причин, визначених підпунктом «а»підпункту 20.4.1 цього пункту, така сума стягується у безспірному порядку з бюджетного рахунку, призначеного для утримання відповідного податкового органу.
За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволення позовних вимог про стягнення з бюджетного рахунку, призначеного для утримання Варвинської МДПІ Чернігівської області на користь позивача штрафу розмірі 340, 29 грн.
За таких обставин судова колегія вважає, що вимоги викладенні в апеляційній скарзі є обґрунтованими, такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду –скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 –змінити.
В частині відмови в задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області, Головного управління державного казначейства України в Чернігівській області про стягнення з бюджетного рахунку, призначеного для утримання Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області на користь позивача 340,29 грн. штрафу за неповне і несвоєчасне повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб у 2009 скасувати та постановити в цій частині нову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області, Головного управління державного казначейства України в Чернігівській області про стягнення з бюджетного рахунку, призначеного для утримання Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області на користь позивача 340,29 грн. штрафу за неповне і несвоєчасне повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб у 2009 –задовольнити.
Стягнути з бюджетного рахунку, призначеного для утримання Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області на користь ОСОБА_2 штрафні (фінансові) санкції за неповне і несвоєчасне повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб у 2009 в сумі 340 (триста сорок) грн. 29 коп.
В решті постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Л.В. Бєлова
М.В. Данилова
Повний текст виготовлено 20 грудня 2010 року.