№ 2а- 1313/10
П О С Т А Н О В А
Іменем України
28 грудня 2010 р. ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Вінницької області
розглянувши у порядку скороченого провадження в місті Тульчині справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі про зобов’язання проведення перерахунку пенсії потерпілому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про зобов’язання провести перерахунок пенсії потерпілому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи в зв’язку із захворюванням викликаним впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК № 012333, яка була видана 31 травня 2007 року і з 26.10.2010 року він є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується довідкою М СЕК серія 10ААА № 524988, яка була видана 26.10.2010 року та посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_1 і вкладкою до даного посвідчення НОМЕР_2 виданим Вінницькою облдержадміністрацією 09 жовтня 2007 року.
В даний час він дізнався, що пенсія нараховується йому не у відповідності з діючою редакцією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і тоді ж звернувся в управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі з заявою про нарахування йому основної пенсії по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Однак в задоволенні заяви було відмовлено з тих мотивів, що пенсія виплачується відповідно до чинного законодавства. Тобто, на підставі ст.ст. 50 і 54 Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами, внесеними п.п.12 і 15 ст.28 Закону України № 107-17 від 28 грудня 2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік», постанов Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року і № 654 від 16 липня 2008 року.
Він вважає дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними і незаконними такими, що суперечать нормам Конституції та Законам України з наступних підстав.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1- 28/2008 р., положення п. 28 розділу ІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» закону України № 107-17 «Про державний бюджет України на 2008 рік», зокрема до ст.ст. 50 і 54 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнані неконституційними та нечинними з моменту їх ухвалення. При цьому, Конституційний суд виходив з того, що внесення змін до Законів України, зупинка їх дії чи скасування при прийнятті Закону України «Про бюджет…», який не має вищої юридичної сили стосовно інших законів, є неприпустимим, оскільки це створює протиріччя в законодавстві і, як наслідок, призводить до обмеження прав та свобод людини і громадянина.
В зв’язку з скасуванням Конституційним судом України змін до закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, ст.ст. 50, 54 даного Закону, починаючи з 22 травня 2008 року, продовжують діяти в його попередній редакції.
Тобто, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та віднесених до 1 категорії, повинна бути призначена в розмірі не менше 75% мінімальної пенсії за віком, а інвалідів ІІІ групи в розмірі не менше 50% мінімальної пенсії за віком (ст. 50), а основна пенсія не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком, а для інвалідів ІІІ групи не може бути нижчою 6 мінімальних пенсій за віком. (ст. 54).
Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з запереченнями відповідача, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи в зв’язку із захворюванням викликаним впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК № 012333, яка була видана 03 10.2007 року та інвалідом ІІІ групи з 26.10.2010 року, що підтверджується довідкою МСЕК серія 10 ААА № 524988, виданою 26.10. 2010 року та посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_1 і вкладкою до даного посвідчення НОМЕР_2, виданим Вінницькою облдержадміністрацією 09 жовтня 2007 року.
В зв’язку з наведеним позивач ОСОБА_1 має право на отримання пенсії як інвалід 2 групи відповідно до ст. 54 та 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року в розмірі: основної пенсії по інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю - 75% мінімальної пенсії за віком. і як інвалід ІІІ групи з 26.10.2010 року має право на отримання основної пенсії по інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю - 50% мінімальної пенсії за віком.
Позивач звертався з заявою до управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі про перерахунок призначеної йому пенсії відповідно до вищевказаного Закону.
Проте, управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі 08.11.2010 року за № 550-П-03 відмовило йому в перерахунку призначеної пенсії і надало йому розрахунок назначеної і виплаченої пенсії за період з 01.12.2007 року.
Пенсія позивачу ОСОБА_1 виплачується на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України № 796 – ХІІ від 28.02.1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із змінами, внесеними п.п.12 і 15 ст. 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», постанов Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року і № 654 від 16 липня 2008 року.
Дії відповідача являються незаконними, поскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 р. положення пункту 28 розділу ІІ «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України» Закону України № 107-17 «Про державний бюджет України на 2008 рік», зокрема до ст. 50 і 54 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнані неконституційними та нечинними з моменту їх ухвалення. При цьому, Конституційний Суд виходив з того, що внесення змін до Законів України, зупинка їх дії чи скасування при прийнятті Закону України «Про бюджет…» який не має вищої юридичної сили стосовно інших законів, є неприпустимим, оскільки це створює протиріччя в законодавстві і, як наслідок, призводить до обмеження прав та свобод людини і громадянина.
В зв’язку з скасуванням Конституційним судом України змін до Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, ст.ст. 50, 54 даного Закону, починаючи з 22 травня 2008 року, продовжують діяти в його попередній редакції.
Тобто, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та віднесених до 1 категорії, повинна бути призначена в розмірі не менше 75% мінімальної пенсії за віком, а інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою та віднесених до І категорії,повинна бути призначена в розмірі не менше 50% мінімальної пенсії за віком(ст. 50), а основна пенсія не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком,. а для інвалідів ІІІ групи не може бути нижчою 6 мінімальних пенсій за віком (ст. 54).
Управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі відмовляючи ОСОБА_1 в перерахунку основної і додаткової пенсії не прийняло до уваги, що у відповідності з ч.2 ст. 19 і ч.3 ст. 22 Конституції України, норми Конституції є нормами прямої дії. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав не допускається.
Згідно зі ст. 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія положень даного Закону не може призупинятися чи змінюватися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Хоча Кабінету Міністрів України частиною 5 статті 54 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року і надано право встановлювати порядок обчислення пенсій по інвалідності постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, однак це не означає, що останній може допускати звуження змісту та обсягу прав інвалідів та порушення основних положень закону.
Згідно з абзацем 2 преамбули і п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення і до приведення законодавства України у відповідність з цим законом, інші закони України, та нормативно-правові акти застосовуються виключно в частині, що не суперечить цьому Закону.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», передбачено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого Закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій відповідача у не нарахуванні і не виплаті державної і додаткової пенсії, передбаченої ст. 54, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 травня 2008 року по 1 грудня 2010 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 8, 19, 22 50 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування », ст.ст. 4, 161-163, 183-2,256 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по недоплаченій основній і додатковій пенсії за період з 22 травня 2008 року по 26 жовтня 2010 року включно як інваліду ІІ групи, а з 26 жовтня 2010 року нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 основну і додаткову пенсію як інваліду ІІІ групи відповідно до ч.4 ст. 54, ст. 50 Закону країни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, що діяла до 28 грудня 2007 року, тобто до прийняття Закону України «Про бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в розмірах, визначених Законом України №796-ХІІ від 28 лютого 1991 року.
Постанову суду в частині стягнення заборгованості піддати до негайного виконання.
Постанова суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня отримання копії постанови до Вінницького адміністративного апеляційного суду через Тульчинський районний суд.
Суддя: С.О. Робак