Судове рішення #13046959

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА  

01001, м .Київ, вул. Хрещатик, 42-а

  Справа № 2-8451/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

28 грудня 2010   року                     Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                судді Ільєвої Т.Г,

при секретарях:                Колєнцовій У.Д., Адерейко Т.В., Биковій А.В.

за участю

представників позивача:               ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача:            Вовчук М.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів,-  

  В С Т А Н О В И В:  

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що 24 січня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір відновлювальної  кредитної лінії   №40, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався надати позивачу кредит у розмірі 1 450 000,00 грн., а позивач в свою чергу зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти за його користування у розмірі 17,5 % річних. Позивач не погоджується з розрахунком заборгованості в частині заборгованості за супроводження кредиту. Вважає, що Договір кредиту та додатки до нього не передбачають такі витрати як «супроводження кредиту», тому вважає, що даний пункт заборгованості є безпідставним. Просить скасувати розрахунок заборгованості станом на 29 вересня 2010 року за кредитним договором №40 від 24 січня 2008 року та зобов’язати відповідача  перерахувати заборгованість за кредитним договором  №40 від 24 січня 2008 року   .  

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з викладених в ньому підстав та просив його задовольнити.  

Представник відповідача позов не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити.  

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог.  

Судом встановлено, що 24 січня 2008 року між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем було  укладено договір відновлювальної кредитної лінії   №40   , згідно з умовами якого відповідач надає позивачу кредит у розмірі   1 450 000,00 грн.   строком до 23 січня 2018 року з оплатою 17,5 % річних.  

29 вересня 2010 року відповідачем позивачу була направлена вимога про погашення кредиту з розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с.5).  

Позивач не згоден з зазначеним розрахунком заборгованості в частині стягнення боргу за супроводження кредиту.  

Пунктом 1.8 Кредитного договору передбачено, що за банківські послуги позичальник сплачує банку наступні комісійні винагороди: за надання кредиту в розмірі 14499,00 грн. Сплата здійснюється протягом 1 (одного) робочого дня з моменту підписання договору; за резервування коштів на невикористану частину кредитної лінії в розмірі 0,1% в місяць не пізніше 23 числа місяця наступного за звітним; обслуговування кредиту в розмірі 435,00 грн. Сплата здійснюється в розмірі 0,03% від суми кредиту, одноразово при погашенні кредиту (а.с.6-11).  

Також,  Додатком №1 (таблиця визначення сукупної вартості кредиту) до Кредитного договору передбачається   щомісячна виплата обслуговування кредиту у розмірі 435,00 грн., пунктом «Б» Додатку №2 (вид та предмет супутніх послуг та обгрунтування їх вартості) до Кредитного договору передбачено обслуговування кредиту згідно тарифів банку умов за відповідним банківським продуктом/умови кредитування, що визначені в договорі (а.с.12-14;15).  

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Утім, усі умови – істотні, звичайні і випадкові після укладення договору стають однаково обов’язковими для сторін  і у сукупності утворюють зміст договору.  

Статтями 6, 627 ЦК України передбачено, що сторони у договорі можуть відступати від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, з врахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто, Цивільний кодекс закріпив принцип свободи договору.  

З аналізу умов кредитного договору не вбачається, що він суперечить нормам Цивільного кодексу України або іншим актам цивільного законодавства.  

Відповідно до цього суд вбачає, що сторони встановили факт досягнення згоди між собою щодо всіх істотних умов кредитного договору.  

Згідно зі ст.ст.6, 627 ЦК  України сторони є вільними в укладені договору та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.  

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

В ході судового розгляду та при вивченні матеріалів справи неправомірності дій відповідача не встановлено. Таким чином, відсутні будь-які докази протиправності дій відповідача по відношенню до позивача.       

Як вбачається з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.  

Також , слід зазначити, що відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.  

Статтею 16 ЦК України  визначені способи захисту цивільних порушених, оспорюваних, невизнаних прав, які застосовуються судом при розгляді спорів та виникають з приватного права. Позивачем обрано такий спосіб захисту своїх порушених цивільних прав, який не передбачений жодною нормою цивільного законодавства.  

На підставі викладеного, суд вважає, що факту порушення відповідачем прав та інтересів позивача, представник позивача не довів, в зв’язку з чим відсутні підставі для задоволення позову.            

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.6,16, 203, 215, 627, 638 ЦК України,  ст.ст. 4, 10, 57, 60, 215 ЦПК України суд,-  

В И Р І Ш И В :  

В задоволенні позову  ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів   – відмовити.  

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

    Суддя:                                                                                               Т.Г.Ільєва  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація