Справа № 11-323 / 2007 р. Головуючий у 1 інстанції: Діденко О.П.
Категорія: ст. 286 ч. 2 КК Укр. Доповідач: Кузюра М.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого: судді Кузюри М.М.
суддів: Антипець В.М., Демченка О.В.
з участю прокурора Лисуна СІ.
адвоката ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача Ніжинської міжрайонної прокуратури Харлана П.А. на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 лютого 2007 року.
Цією постановою, справа по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого у скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -
направлена Ніжинському міжрайонному прокурору для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 03 січня 2005 року близько 16 год. 40 хв. керуючи автомобілем ВАЗ-2106, державний НОМЕР_1, на авто дорозі Чернігів - Пирятин на відрізку дороги між с Хвилівка та м. Ніжин, внаслідок порушення п.п. 12.1, 12.3, 19.3 Правил дорожнього руху України, вчинив наїзд на потерпілого ОСОБА_3, який у зазначений час рухався на велосипеді на вищевказаному відрізку автодороги в попутному напрямку, внаслідок якого потерпілий помер.
Направляючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції дійшов висновку про неповноту та неправильність досудового слідства, яку неможливо усунути в судовому засіданні. Зокрема, суд висловив сумнів щодо того, що до кримінальної відповідальності притягнута саме та особа, яка скоїла злочин. Також
2
суд вказав на необхідність проведення ряду процесуальних дій для з'ясування дійсних обставин ДТП.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а справу повернути на новий розгляд в іншому складі суду. Свої вимоги аргументує тим, що повернення справи на додаткове розслідування є незаконним, а всі доводи суду викладені в постанові, є надуманими, і тим самим, суд ухилився від розгляду справи по суті. Вважає, що зазначені в мотивувальній частині постанови суду недоліки досудового слідства можуть бути усунуті в судовому засіданні. Вказує, що доводи суду про те, що відтворення обставин та обстановки події проведене на досудовому слідстві з порушенням вимог КПК України і не може являтись доказом вини ОСОБА_1 являються необгрунтованими. Не аргументована також позиція суду щодо проведення очних ставок з метою усунення протиріч у показах, так як надані покази на досудовому слідстві та в судовому засіданні, відносно того, що за кермом в момент ДТП знаходився саме ОСОБА_1 повністю співпадають. Вказує, що в ході досудового слідства вжиті вичерпні заходи по встановленню обставин, які відносяться до події злочину і на підставі зібраних доказів ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у скоєні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України. Всі обставини справи вказують на те, що саме ОСОБА_1 скоїв даний злочин.
Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який апеляцію підтримав та просить її задовольнити, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції, виходячи з наступного.
Доводи щодо причин та підстав повернення справи на додаткове розслідування судом належно обґрунтовані і, на думку колегії суддів, є вірними.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, первинні покази осіб, що перебували в автомобілі, свідчать про скоєння злочину ОСОБА_4, і за даним фактом була порушена кримінальна справа. В ході подальшого розслідування кримінальної справи обвинувачення пред'явлено вже іншій особі, а саме ОСОБА_1
При цьому, органами досудового слідства не вжито належних заходів щодо з'ясування причин та мети такої зміни показів всіма особами, що знаходились в автомобілі, причому така зміна показів сталася водночас і з однаковим поясненням її причини.
З матеріалів кримінальної справи ніяк не вбачається, чому версія досудового слідства про скоєння злочину ОСОБА_1 більш переконлива, ніж попередні висновки досудового слідства про причетність до злочину ОСОБА_4
Суд дійшов вірного висновку про те, що кримінальна справа відносно ОСОБА_1 по суті не розслідувалась, оскільки всі основні слідчі дії, зокрема, висновки всіх
3
експертиз по справі, стосуються обвинувачення ОСОБА_4, а всі матеріали слідства щодо ОСОБА_1 оформлені одним днем - 19 грудня 2005 року.
Такі розбіжності і недоліки в справі є істотними і позбавляють суд можливості постановити законне та обґрунтоване рішення по суті, а усунення цих недоліків у судовому засіданні, як посилається на це прокурор, є неможливим.
Питання щодо можливості чи неможливості проведення певних слідчих дій, на що також вказано в апеляції, необхідно вирішувати залежно від ходу додаткового розслідування, при цьому колегія суддів вважає за доцільне органу досудового слідства підтвердити чи спростувати версію та доводи потерпілого про те, що весь хід розслідування спрямований на визнання винним саме ОСОБА_1, оскільки він, на відміну від ОСОБА_4, є суб'єктом Закону України „Про амністію", тому уникне кримінальної відповідальності.
За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляції такими, що не можуть бути задоволеними, а постанова суду є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію державного обвинувача Ніжинської міжрайонної прокуратури Харлана П.А. залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 лютого 2007 року про повернення на додаткове розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ст. 286 ч. 2 КК України - без змін.