Справа № 22-ц-638/2007

Головуючий у 1 інстанції - Цигура Н. А. Доповідач - Бойко О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2007 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Бойко О.В..

суддів - Шарапової О.Л., Шевченка В.М.

при секретарі -Пільгуй Н.В. за участі позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

представника відповідача Мишка О.В., представника третьої особи Державного казначейства України Руденок Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна про захист права на життя, відшкодування моральної шкоди,

встановив:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2007 року, визнати порушення прав людини на життя з боку державних органів, винести нове рішення, яким зобов'язати відповідача відшкодувати моральну шкоду в сумі 100 000 грн.

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави Україна відмовлено. Суд і нстанції прийшов до висновку, що при розслідуванні кримінальної справи з приводу загибелі чоловіка позивачки, було встановлено особу, під керуванням якої автомобіль здійснив зіткнення з ОСОБА_3, травмувавши його, що стало причиною його смерті, а тому не має підстав для стягнення моральної шкоди з

2

Держави Україна. Крім того, суд зазначає, що ст. 1177 ЦК України не дає підстав для відшкодування державою моральної шкоди особі, яка потерпіла від злочину.

Апелянт зазначає, що суд потановив рішення з порушенням процесуальних норм і норм матеріального права без врахування принципу верховенства права; що суд застосував тільки норми цивільного права, не застосувавши при цьому норми Конституції України та Європейської конвенції „Про захист прав людини та основних свобод". Також, суд не застосував норми ст. ст. 1163,1165,1167,1177 ЦК України, ст.ст. 440, 441, 456 ЦК України в редакції 1963 року.

У судовому засіданні апелянт та її представник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав, просив в її задоволенні відмовити.

Представник третьої особи Державного казначейства України апеляційну скаргу також не визнала, просила в її задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд 1 інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, прийшов до правильного висновку про те, що Держава Україна не може відповідати за даним позовом, оскільки відповідно до ст. 1177 ЦК України держава відшкодовує майнову шкоду, завдану майну фізичної особи внаслідок злочину, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин або якщо вона є неплатоспроможною. У даному випадку особу, яка вчинила наїзд, встановлено, і позивачка просить відшкодувати моральну шкоду, чого даної нормою закону не передбачено.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування правильного по суті судового рішення, яке постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання нею законної сили.