справа № 2-4499/10  

РІШЕННЯ

Іменем   України

17 грудня 2010 року                                 м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді    Комнацького О.В.,  

секретаря  -  Жигановського Р.В.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-  

встановив:

      У липні 2010 року позивач звернулася до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог послалася на те, що 24.05.2008 року з відповідачем уклала шлюб.  Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину, сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Взаємовідносини з відповідачем погіршилися, з кінця квітня 2010 року сторони разом не проживають, не ведуть спільного господарства, відокремилися один від одного. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини та на її утримання. Просить розірвати шлюб з відповідачем, дитину залишити на її вихованні, стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина щомісячно і до повноліття дитини у розмірі 700 грн., та аліменти на її утримання у розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років. Допустити негайне виконання рішення суду у межах платежу за один місяць.

    У судовому засіданні позивач підтримала позов з підстав, викладених у ньому, просила позов задовольнити та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_1. Пояснила, що їй відомо, що відповідач працює неофіційно, однак де саме, та який   розміру доходу він отримує їй невідомо, довести цю обставину вона не може. Вважає, що відповідач отримує мінливий, нерегулярний дохід у сумі 5000 грн.  

    Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, пояснив, що він не працює та постійного доходу не має, згоден сплачувати аліменти на утримання дитини у передбаченому законом мінімальному розмірі та сплачувати на утримання позивача таку ж суму. Не заперечує щодо розірвання шлюбу та того,щоб дитина залишилася проживати з матір’ю на її вихованні.  

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції 24 травня 2008 року, актовий запис  № 553  між сторонами  зареєстровано шлюб /а.с. 3/.  

    Сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 7/.

    Між подружжям відсутня взаємна повага, почуття любові, сім'я фактично розпалась,  подружжя не підтримує шлюбних стосунків, спільного господарства не веде з квітня 2010 року.

Підстави до збереження сім’ї відсутні.  

Відповідач не працює, що підтверджується довідкою державної податкової інспекції /а.с. 21/, у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.  Домовленості про утримання дитини  сторони не досягли.

    Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати  дитину  до  досягнення  нею повноліття.

Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається  судом.

Необхідною умовою при визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі відповідно до ст. 184 СК України є наявність у відповідача нерегулярного, мінливого доходу, отримання частини доходу в натурі тощо.  

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:      1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

    За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, що відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу, а тому задовольняє позов у частині щодо розірвання   шлюбу та залишає дитину на вихованні матері.      

Вирішуючи питання про розмір стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання  позивача, суд вважає, що позивач не довела обставини, зазначені у ст. 184 СК України, а також того, що  відповідач може надавати матеріальну допомогу щомісячно на утримання дитини у розмірі 700 грн. та у розмірі 500 грн. на її утримання, що є її обов’язком відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України.  

Відтак, з урахуванням цього, а також того, що відповідач визнав позовні вимоги щодо стягнення з нього аліментів на утримання дитини у мінімальному передбаченому законом розмірі, та визнав позовні вимоги щодо утримання позивача у такому ж розмірі, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3. у розмірі 30% прожиткового мінімуму на дитину з урахуванням її віку, щомісячно до повноліття дитини. Також суд стягує з відповідача  на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 300 грн., щомісячно до досягнення дитиною, ОСОБА_3 трьох років,  тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5. При цьому суд допускає негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

    Керуючись ст.ст.10, 11, 37, 60, 169, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 84,110,112, 180,182,183,184,191 СК України, суд, -

вирішив:

    Позов задовольнити частково.

    Шлюб, між  громадянами України ОСОБА_1 та  ОСОБА_2, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції 24 травня 2008 року, актовий запис № 553, – розірвати.  

    Позивачу залишити прізвище - ОСОБА_1.  

    Дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

залишити на виховання матері.

    Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Коростень Житомирської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 30% прожиткового мінімуму на дитину з урахуванням певного її віку, щомісячно до повноліття дитини, починаючи з  13 липня 2010 року.

    Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Коростень Житомирської області на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 300 грн., щомісячно до досягнення дитиною, ОСОБА_3 трьох років,  тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5, починаючи з  13 липня 2010 року.

      Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір у сумі 51 (п’ятдесят одна ) грн.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 08 грн.50 коп.

    Стягнути з ОСОБА_2 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

    В решті позовних вимог відмовити.

    На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира може бути подано апеляційну  скаргу  протягом десяти днів з дня його проголошення.  

    Суддя