справа №2-4006/10
РІШЕННЯ
Іменем України
29 грудня 2010 року місто Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого – судді Комнацького О.В.,
при секретарі Жигановському Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач у травні 2010 року звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк "Фінанси та кредит" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого остання отримала кредит у сумі 12000 грн. на умовах поворотності, строковості, платності та забезпеченості. Однак, в порушення п.п.3.2,4.3,4.4. кредитного договору відповідач не виконує належним чином взяті на себе грошові зобов'язання, станом на 17.05.2010 року допустила заборгованість по кредиту у сумі 7712,01 грн., яку позивач просив стягнути на його користь з відповідача.
У жовтні 2010 року позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь станом на 20 жовтня 2010 року наявну заборгованість по кредиту у сумі 1645,60 грн., 144,63 грн. по відсоткам за користування кредитними коштами, 14379,94 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, відсоткам та щомісячній комісії, а всього у сумі 16170,17 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив позов задовольнити повністю.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні. Відповідач пояснила, що нею виконані умови договору та сплачені всі необхідні платежі. Представник відповідача пояснила, що оскільки після закінчення строку дії договору 14.01.2010 року відповідачем вносилися платежі на погашення заборгованості за договором, банк не мав права нараховувати пеню. Крім цього, підпис на листі повідомленні про наявність заборгованості виконаний не ОСОБА_1, а отже вона, в порушення умов договору, не повідомлялась належним чином про наявність заборгованості. Розмір пені обраховано невірно, оскільки позивачем нараховано пеню більше ніж за останній рік, та її сума значно перевищує розмір основного зобов’язання.
Заслухавши пояснення представників сторін та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054. ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п.6.1 укладеного між сторонами договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.
Судом встановлено, що відповідно до умов договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 31-552/08-ДД, укладеного 15 липня 2008 року(а.с.14-18), відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» надало кредитні ресурси шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на картковий рахунок відповідача, на якому обліковуються операції, здійснені з використанням Карти VISA ELECTRON НОМЕР_1, з розміром кредитного ліміту в сумі 12000 грн. з оплатою процентів за користування кредитними ресурсами в розмірі процентних ставок, передбачених умовами договору кредитного договору,а саме в розмірі 2,2 % річних-на протязі 22 днів, починаючи з дати відображення кожної операції по картрахунку з використанням карти та кредитних ресурсів в рамках відновлювальної кредитної лінії (п. 4.1.1.1.); у розмірі 22 % річних –в період, починаючи з 23 дня після відображення кожної операції по картрахунку з використанням карти та кредитних ресурсів в рамках відновлювальної кредитної лінії і до моменту повного повернення наданих позичальнику кредитних ресурсів (п. 4.1.1.2.); у розмірі 22 % річних – при знятті з карткового рахунку готівкових грошових коштів у банкоматах або пунктах видачі готівкових коштів Банку або інших банків як на території України, так і за її межами, а також при проведенні інших операцій у відповідності з договором про відкриття карткового рахунку, надання та використання платіжної карти (4.1.2.). Відповідач ОСОБА_1 прийняла кредитні ресурси строком до 14 січня 2010 року на зазначених умовах договору.
Банк виконав свої зобов’язання за вказаним договором та надав кредитні кошти, що підтверджується розпискою відповідача про отримання платіжної картки (а.с. 36).
Позивач є належним, оскільки згідно Статуту змінив своє найменування з відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.27-30).
Суд погоджується з розрахунком суми боргу за договором (а.с. 76-77), наданим позивачем. Посилання відповідача на те, що вона сплатила всі належні за договором платежі судом до уваги не приймаються, оскільки вони є безпідставними та не ґрунтуються на наявних у справі доказах. Також відповідач та її представник не довели ту обставину, що відповідач не повідомлявся належним чином про наявну заборгованість, оскільки відповідно до наявного у справі листа повідомлення від 01.03.2010 р. за № 1889/1 саме ОСОБА_1 своїм підписом засвідчила, що вона повідомлена про закінчення строку дії договору та наявність за цим договором заборгованості. Ту обставину, що підпис на зазначеному листі повідомленні не належить ОСОБА_1, представником відповідача та відповідачем не доведено, а тому до уваги судом не приймається. Посилання представника відповідача на те, що розмір пені обраховано невірно, оскільки позивачем нараховано пеню більше ніж за останній рік, спростовується розрахунком суми боргу, з якого вбачається, що розрахунок заборгованості зі сплати пені проведено у період з 02.04.2010 року по 18.10.2010 року, тобто у межах річного строку, передбаченого ст. 258 ЦК України.
Таким чином, суд вважає, що в порушення умов договору відповідач не виконала свої зобов`язання, станом на 20 жовтня 2010 року допустила заборгованість по кредиту у сумі 1645,60 грн., 144,63 грн. по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 14379,94 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, відсоткам та щомісячній комісії, а всього у сумі 16170,17 грн.
Однак, визначаючи розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує, що відповідач не ухилялась від виконання своїх зобов’язань за договором та упродовж розгляду справи сплачувала наявну заборгованість,внаслідок чого вона її розмір значно зменшився, а також враховує і те, що розмір пені значно перевищує розмір грошового зобов'язання. Тому, суд вважає за можливе зменшити розмір заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне повернення кредиту, відсотків та щомісячної комісії до 200 грн.
За таких обставин, суд задовольняє позов частково та стягує з відповідача на користь позивача наявну станом на 20 жовтня 2010 року заборгованість по кредиту у сумі 1645,60 грн., 144,63 грн. по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 200,00 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, відсоткам та щомісячній комісії, а всього у сумі 1990,23 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України суд зменшує розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.10, 11, 37, 60, 169, 212-215,224 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 526, 527, 530,536, 549, 611, 1054 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 31-552/08-ДД від 15 липня 2008 року у сумі 1990,23 грн. ( одна тисяча дев’ятсот дев'яносто грн. 23 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя