Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Бойко Л.І.,

суддів Величко Т.А., Бандури Л.І.

при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_3.

від відповідача: Шульга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  СПД ОСОБА_1.

на постанову господарського суду Одеської області від 14.07.2006р.

у справі №15/163-06-4435А

за позовом  СПД -фізичної особи ОСОБА_1.

до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси

про визнання нечинним рішення

встановила:

Постановою господарського суду Одеської області від 14.07.2006р. у справі №15/163-06-4435А (суддя Петров В.С.) у задоволенні позову СПД -фізичної особи ОСОБА_1. до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси  про визнання нечинним рішення відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою СПД ОСОБА_1. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що привело до невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, а саме на те, що готівкові розрахунки між комісіонером і комітентом можуть здійснюватися без застосування реєстраторів розрахункових операцій, так як готівка надходить комітету від комісіонера, а не покупців.

Відповідач вважає постанову суду обґрунтованою і просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси здійснена комплексна документальна перевірка дотримання вимог законодавства про оподаткування СПД -фізичної особи ОСОБА_1за період з 1.01.2003р. по 31.12.2004р., та складений Акт від 23.06.2005р. за №НОМЕР_1, в якому вказано про порушення, зокрема, п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6.07.1995р. №265/95-ВР зі змінами та доповненнями, відносно проведення розрахункових операцій готівковими коштами без застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 5033816,59 грн.

На підставі цього Акту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси прийняте Рішення від 25.06.2005р. за №НОМЕР_2, яким відповідно до п.1 ст.17 Закону України „Про  застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6.07.1995р. №265/95-ВР визначено суму фінансових санкцій за порушення п.1 ст.3 Закону у сумі 25169082,95 грн.

Позивач оскаржив вищезазначене Рішення ДПІ у Суворовському районі до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, до ДПА України в Одеській області та до ДПА України, але його скарги були залишені без задоволення. та винесені нові Рішення ДПІ про застосування фінансових санкцій з визначенням нових граничних термінів сплати (Рішення від 3.08.2005р. №НОМЕР_3, Рішення від 26.08.2005р. №НОМЕР_4, Рішення від 27.01.2006р. №НОМЕР_5).

17.05.2006р. СПД ОСОБА_1. звернувся з позовом до суду, посилаючись на те, що винесені Рішення не відповідають жодній з форм рішень податкових органів, затверджених Наказом ДПА України від 21.06.01р. №253, а винесення ДПІ у Суворовському районі вказаних Рішень за власною формою є перевищенням владних повноважень. Крім того, операції по передачі СПД ОСОБА_1грошових коштів СПД ОСОБА_2. не є розрахунком покупця з продавцем, а розрахунком комітента з комісіонером.

Суд першої інстанції з доводами позивача не погодився з тих підстав, що позивач в порушення вимог Закону не відобразив суму торгової виручки у розмірі 5033816,59 грн. в Декларації про доходи за 2003р. та в Декларації про доходи за 2004 рік. Також сума торгової виручки у розмірі 5033816,59 грн. не була проведена через реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, хоча внесена в книгу обліку доходів та витрат, таким чином позивачем порушено п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Судова колегія вважає висновки суду помилковими та не відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1зареєстрований Виконкомом Одеської міської Ради 15.01.1998р. за №НОМЕР_6, взятий на податковий облік 15.01.1998р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.

Згідно з свідоцтвом на право зайняття підприємницькою діяльністю СПД -фізична особа ОСОБА_1. здійснював торгівельно -закупочну діяльність  хлібобулочними виробами.

31.12.2002р. між позивачем та ОСОБА_2. укладений договір комісії №НОМЕР_7, відповідно до якого комісіонер зобов'язаний по дорученню Комітента здійснювати в його інтересах, від свого імені, продаж хлібобулочних виробів згідно з специфікацією. Товар, переданий Комісіонеру являється власністю Комітента. 

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, в редакції Закону України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними  особами  -  суб'єктами  підприємницької  діяльності або юридичними    особами    (їх    філіями,    відділеннями,   іншими відокремленими  підрозділами),  які  здійснюють  операції з розрахунків у готівковій або  в  безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних  чеків,  жетонів  тощо)  при  продажу  товарів  (наданні послуг)  у  сфері  торгівлі,  громадського харчування та послуг, а також   уповноваженими   банками   та  суб'єктами  підприємницької діяльності,   які  виконують  операції  купівлі-продажу  іноземної валюти.

          Згідно ст.2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” -розрахункова операція  - приймання від покупця готівкових коштів, за місцем реалізації товарів.

          В акті перевірки вказано, що позивач у перевіряємий період займався оптовою торгівлею хлібобулочними виробами, які придбалися у ВАТ „Одеський коровай” та реалізовувались покупцям, дані про яких відсутні, без оформлення накладних та без запису до книг продажу товарів (крім виписаних СПД -фізичною особою ОСОБА_1. податкових накладних МП ТОВ „Мечта”). Про це свідчать внесені суми торгової виручки до книг обліку доходів та витрат та до Декларації про доходи за 2003 та 2004 рік.

Між тим, в акті відсутні будь -які підтвердження продажу товару, прийняття грошових коштів позивачем за товар, прийняття грошових коштів в місці реалізації товарів ( в акті відсутні не тільки  документальні підтвердження, але і будь-які інші відомості про місце, де СПД -ОСОБА_1., на думку ДПІ в Суворовському районі м. Одеси, отримував грошові кошти),  прийняття грошових коштів від покупця (в акті відсутні будь -які документальні підтвердження, не вказано жодного покупця, якому СПД ОСОБА_1. продавав за готівковий розрахунок товари).

          Слід звернути увагу на те, що перевірка дотримання вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” проводилась не за місцем торгівельної діяльності СПД -ОСОБА_1., а в приміщенні ДПІ.

          Судова колегія погоджується з доводами позивача, що готівкові розрахунки між комісіонером ОСОБА_2. і комітентом ОСОБА_1. можуть здійснюватись без застосування РРО, так як такі розрахунки не відповідають поняттю „розрахункова операція”, визначеному в ст.2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 1.06.2000р. №1776-ІІІ. Та обставина, що в цьому випадку готівка надходить комітенту  від комісіонера, а не покупців і є підставою їх не проведення через РРО. Дійсно, позивач суми доходу вносив в Книгу обліку доходів та витрат, але це не змінює того, що ці суми не є торгівельною виручкою, а розрахунки не відповідають поняттю „розрахункова операція” в розумінні Закону.

          Посилання суду на ненадання договору комісії на момент перевірки не є підставою для неприйняття цього факту та наслідків цього договору до уваги.

          Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду не ґрунтуються на повному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів, тому постанова суду підлягає -скасуванню, а позов задоволенню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205,207, 212, 254 КАС України,

колегія суддів постановила:

          Постанову господарського суду Одеської області від 14.07.2006р. у справі №15/163-06-4435А скасувати, позов задовольнити.

          Визнати нечинним Рішення Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси від 25.06.05р. №НОМЕР_2.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                                            Л.І. Бойко

Судді                                                                                                           Л.І. Бандура

                                                                                                      Т.А.Величко