Справа №  2-а-877/2010 р.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Зеленська В.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії дитині війни,  

в с т а н о в и в.

Позивач 06.12.2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії дитині війни за червень - листопад 2010 року, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вніає дитиною війни і згідно статті 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказує, що він перебуває на обліку у відповідача як дитина війни, однак отримує підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі меншому, ніж це встановлено Законом. У зв’язку із викладеним просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язати його здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни“,  за червень - листопад 2010 року і до набрання сили Постановою суду.  

Ухвалою від 08 грудня 2010 року відповідно до ст.. 183-2 КАС України у справі відкрите скорочене провадження.

Заперечення на адміністративний позов не надійшло.  

Відповідно до вимог ч.4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  

Суддя, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.  

Відповідно до ст. 1  Закону України “Про соціальний захист дітей війни“ дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а отже є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”. Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

На підставі довідки про розмір пенсії, що виплачувалась позивачу, судом встановлено, що у червні - листопаді 2010 року відповідач нараховував та виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, в меншому розмірі, ніж встановлено ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а саме – 49 грн 80 коп щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Проте, положення постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» суперечать вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , а отже не підлягають виконанню.

Критерієм обрахунку підвищення до пенсії, яке підлягає нарахуванню та виплаті дітям війни, є мінімальна пенсія за віком, розмір якої визначено статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».  

          Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише у ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.  

          Згідно із ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.  

          Отже, при визначенні розміру підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни» повинен застосовуватись розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений у ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».  Іншого мінімального розміру пенсії за віком чинним законодавством не встановлено.

Відсутність бюджетного фінансування для виплати підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону «Про соціальний  захист дітей війни», не може бути причиною невиконання покладених на УПФ зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (  Рішення Європейського  Суду з  прав  людини у справі  "Кечко  проти України" від 18 листопада  2005року).  

Крім того, як зазначив Європейський Суд з прав людини у  вказаному рішенні, в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення).

Отже бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Славутському  районі  та м. Славута щодо  невиплати позивачу щомісячного підвищення до  пенсії в  розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є неправомірною, а тому відповідача слід зобов'язати провести нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за червень - листопад 2010 року  включно  з врахуванням уже  проведених виплат.  

    Разом з тим, суд не може на майбутнє (до набрання сили Постановою суду) зобов'язати відповідача здійснювати виплату підвищення до пенсії позивачу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, оскільки ця норма закріплена в Законі України «Про соціальний захист дітей війни», який є обов’язковим для виконання. Суд також не може наперед визнати дії відповідача протиправними  , оскільки це суперечитиме загальним засадам судочинства в Україні.  

Керуючись ст. ст. 158 - 160, 163, 183-2 КАС України,  

п о с т а н о в и в.

Позов задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з червня по листопад 2010 року включно підвищення до пенсії як особі, що має статус дитини війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком   відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Славутському  районі  та місті Славута нарахувати та виплатити ОСОБА_1  підвищення  пенсії з 01.06.2010 року по листопад 2010  року включно відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у  розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, визначеної статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  з врахуванням уже  проведених виплат.  

          Протягом 10 днів з дня отримання копії постанови сторони можуть подати апеляційну у Львівський апеляційний адміністративний суду через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області.

 Суддя