ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.01.10Справа №2а-2/10/2770
м. Севастополь
12 год. 07 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Водяхіна С.А.;
при секретарі - Сінгаєвської І.С.,
Представники сторін:
позивач ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Центральним РВ УМВС України в Миколаївської області;
представник відповідача - Військової частини А0235, Федоровський Богдан Олександрович, у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0235 про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А 0235 про визнання дій неправомірними та стягнення коштів. Просить визнати дії керівництва військової частини А 0235 щодо виплати йому винагороди за тривалість військової служби неправомірними та стягнути з військової частини А 0235 на його користь недоплачену винагороду в розмірі 922,50 грн.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, що наведені у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача та відповідача, знаходить адміністративний позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у кримському контрольно-ревізійному управлінні, яке перебуває на фінансовому забезпеченні у військової частині А 4235.
Відповідно до наказу Начальника Територіального Кримського контрольно-ревізійного управління (по стройовій частині) № 101 від 30.07.2009 про оголошення вислуги років та виплати винагороди за тривалість безперервної військової служби позивачу було встановлено винагороди за тривалу безперервну військову службу у розмірі 1,5 посадового окладу за військовим званням, тобто в сумі 1845, грн., на підставі особової справи ОСОБА_1, оскільки станом на 30 липня його вислуга складала 20 років 00 місяців 00 днів (а.с. 6).
Але як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи військовою частиною А 0235 позивачу було виплачено винагороду лише у розмірі 898,51 грн., тобто у розмірі 50 % від розміру виплати (а.с. 7).
Згідно з пунктами 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється, зокрема, в порядку, що затверджується Міністерством оборони України. Крім того, вказаною Постановою Кабінету Міністрів України затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців у розмірах згідно з додатками 25-28.
Згідно з додатком 25 до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 військовослужбовцям, (крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачується винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби залежно від строку служби. Зокрема, за 20 років безперервної календарної військової служби належить виплачувати 1,5 посадових оклади за військовим званням.
Частиною 4 статті 9 Закону України, від 20.12.1991, № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.
Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 259 було визнано таким, що втратив чинність наказ Міністра оборони України від 05.03.2001 № 75 "Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України".
Також відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за № 638/15329, та погодженому з Міністром праці та соціальної політики України було затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка застосовується з 01.01.2008.
Згідно з п. 32.1. вказаної Інструкції (розділ XXXII "Правила виплати винагороди за тривалість безперервної військової служби") особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода, яка за строк безперервної календарної військової служби 20 років складає 1,5 посадових оклади і оклад за військовим званням.
Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини.
У наказі на підставі особової справи військовослужбовця визначаються строк його безперервної календарної військової служби та розмір винагороди.
Враховуючи, що на час встановлення позивачу розміру винагороди за безперервну військову службу була повинна застосовуватися вказана Інструкція, а також що ніяких обмежень, зменшень розмірів виплати одноразової винагороди Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 не передбачено, суд вважає, що з липня 2009 вказана винагорода при тривалості безперервної календарної військової служби 20 років повинна виплачуватись позивачу в розмірі 1,5 посадових оклади і окладу за військовим званням.
Відповідно до вимог ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові та службові особи забов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 71 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В порушення вказаних вимог відповідачем не надано суду доказів правомірності своїх дій та рішень.
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що дії керівництва військової частини А 0235 щодо виплати позивачу винагороди за тривалість безперервної військової служби за 2009 рік в розмірі лише 50 % посадового окладу є неправомрними.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 КАС України 01.02.2010 р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А0235 про визнання дій неправомірними та стягнення коштів задовольнити.
2. Визнати дії командування Військової частини А0235 щодо виплати ОСОБА_1 винагороди за тривалість безперервної військової служби в розмірі 50% неправомірними.
3. Стягнути з Військової частини А0235 на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1, виданий Центральним РВ УМВС України в Миколаївської області) недоплачену винагороду за тривалість безперервної військової служби в розмірі 922 (дев’ятсот двадцять дві) грн. 50 коп. на спеціальний платіжний рахунок (СКС) в СФ КБ "Приватбанк", р/р № 29249825503301, МФО 324935, ОКПО 22260486, призначення платежу № НОМЕР_2 ОСОБА_1.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя С.А. Водяхін