< Копия >
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
22.12.10Справа №2а-3621/10/2770
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Садівницького товариства «Дружний» про визнання розпорядження № 1552 від 07.09.1998 року таким, що втратило силу,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Севастополя із адміністративним позовом до Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя про визнання розпорядження № 1552 від 07.09.1998 року таким, що втратило силу. Вказує, що 23.05.2010 року позивач був прийнятий в члени СТ «Дружний»та йому було виділено у користування ділянку № 47, площею 0,0580 га. У червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до фірми «Увітал»для виконання технічної документації на садівницьку ділянку № 47. При розробки технічної документації на земельну ділянку, 07.07.2010 року фірма звернулася до ДП «Центр державного земельного кадастру»для перевірки даних по земельній ділянці № 47. Протоколом перевірки від 02.09.2010 року з’ясувалось, що вказана земельна ділянка розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 1552 від 07.09.1998 року передана в приватну власність ОСОБА_5. В той же день позивач дізнався про даний факт за телефоном.
Просить визнати розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 1552 від 07.09.1998 року таким, що втратило силу.
Ухвалою від 25 листопада 2010 року відкрито провадження по адміністративній справі, також цією ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача СТ «Дружний». Ухвалою від 26 листопада 2010 року підготовче провадження було закінчено та справу призначено до судового розгляду.
20 грудня 2010 року представником позивача було надано заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю у порядку письмового провадження, на позовних вимогах наполягає (а.с.32).
21 грудня 2010 року представником відповідача Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя було надано заяви з проханням розглянути справу за його відсутністю у порядку письмового провадження, позовні вимоги визнає (а.с.38).
Третя особа, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
На підставі частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто у порядку письмового провадження.
Згідно з пунктом 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності тощо. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган на підстав пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено наступне. 07.09.1998 року № 1552-р Розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя земельна ділянка № 47 в СТ «Дружний»передана в приватну власність ОСОБА_5 (а.с.35-36). 23.05.2010 року ОСОБА_5 була виключена зі членів СТ «Дружний»(а.с.8).
23.05.2010 року позивач був прийнятий до членів зазначеного товариства замість ОСОБА_5 (а.с.8) Позивачу було розподілено у користування ділянку № 47, площею 0,0580 кв.м.
Під час підготовки документів було з’ясовано, що розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя від 07.09.1998 року за № 1552-р садові ділянки «Дружний»надані у приватну власність членам цього товариства. Зокрема, ділянка № 47 передана ОСОБА_5. Замість якої у члени товариства було прийнято позивача.
Матеріали справи не містять відомостей, що державний акт на зазначену земельну ділянку не видавався.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 116 Земельного Кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Статтею 125 Земельного Кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно положень ст. 22, 23 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються та реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Позивач має намір приватизувати земельну ділянку, однак, оскільки до даного часу розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 1552-р від 07.09.1998 року не втратило силу, відомості про нього не виключено з Державного реєстру земель, позивач, як користувач цієї земельної ділянки, не може оформити право власності.
Судом встановлено, що розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 1552-р від 07.09.1998 року законно, в межах її повноважень, у спосіб що передбачений законом, але враховуючи те, що ОСОБА_5 померла, зазначене розпорядження в частині передачі останній у приватну власність земельної ділянки № 47 площею 0,0580 га Садівничого товариства «Дружний» не реалізувала, що не дає можливості позивачу приватизувати цю ділянку, в цієї частині розпорядження підлягає визнанню таким, що втратило чинність.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування,їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Як визначено положеннями ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати таким, що втратив чинність пункт 43 в додатку до розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 1552-р від 07.09.1998 року в частині передачі ділянки № 47 Садівничого товариства «Дружний»площею 0,0580 га ОСОБА_5.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя підпис О.І. Майсак
< З оригіналом згідно >
< Суддя > < підпис > < Суддя >