< Копия >
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.12.10Справа №2а-3648/10/2770
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 869,24 грн.,
в с т а н о в и в:
Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 869,24 грн. Вказує, що УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя відносно ФОП ОСОБА_1 було винесено рішення № 932 від 20.08.2010 року за несвоєчасну сплату старахових внесків в розмірі 869,24 грн. На момент подачі позову в суд заборгованість відповідачем не погашена.
Просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 869,88 грн.
Ухвалою від 29 листопада 2010 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 30 листопада 2010 року підготовче провадження було закінчено та справу призначено до судового розгляду.
21 грудня 2010 року позивачем було надано клопотання з проханням розглянути справу за відсутністю представника позивача у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує повністю (а.с.30).
Відповідач у судове засідання не прибув, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, письмові заперечення на позовну заяву не надав, про час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином (а.с.21-27).
Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Даних про зміну місця реєстрації відповідача матеріали справи не містять.
В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з пунктом п’ятим частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя.
Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах»від 30.04.2002 року № 8-2 (далі –Положення № 8-2) Управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Згідно з п.п. 2.2.5. п. 2.2 Положення № 8-2 управління відповідно до покладених на нього завдань: контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-1V (далі Закон України № 1058) страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону; дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пункті 5 статті 11 цього Закону; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України, - для осіб, зазначених у пункті 6 статті 11 цього Закону; підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 7 - 9, 12 - 14, 17 і 18 статті 11 цього Закону; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України - для працюючих осіб, за яких роботодавець сплачує внески в сумі меншій, ніж сума внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, а також для непрацюючих осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону; застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до п.п. 6 п. 2 ст. 17 Закону України № 1058 страхувальник зобов'язаний вести нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
У відповідності п.1 ч.8 Прикінцевих положень Закону № 1058, до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками і застрахованими особами на мовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України «Про збір та обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400 (далі Закон № 400) для відповідних платників збору.
Відповідно до ст.4 Закону № 400 та розділу 4 «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 p. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. під № 64/8 Інструкція № 21-1) визначений розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для підприємств, установ і організацій, створених відповідно до законодавства України, що використовують працю фізичних осіб, що складає 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 1-5 % суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору.
Статтею 20 Закону № 1058 та розділом 5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 p. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. під № 64/8 Інструкція № 21-1) встановлено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Відповідно до ст. 106 Закону України № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Згідно з п.п. 9.3 п. 9 Інструкції 21-1 відповідно до частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фінансові санкції за порушення чинного законодавства накладаються на страхувальника у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Підпунктом 10.1 пункту 10 Інструкції 21-1 передбачено, що на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цим пунктом. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.
З аналізу вказаних правових норм, судом робиться висновок, що Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя було прийнято рішення від 20.08.2010 року на підставі, у межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства без порушення строків та порядку його прийняття.
За несвоєчасну сплату страхових внесків за період 2005-2008 року відносно ФОП ОСОБА_1 було винесено рішення № 932 від 20.08.2010 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 869,24 грн. (а.с.9). Вказане рішення було повернуто до УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя «за закінченням терміну зберігання»(а.с.10).
В рахунок сплати за вказаним рішенням № 932 від 20.08.2010 року від ФОП ОСОБА_1 грошових коштів не надходило.
Таким чином, на час розгляду адміністративного позову, заборгованість відповідача перед бюджетом управління Пенсійного фонду у Ленінському районі м. Севастополі складає 869,24 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99055, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомостей про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи не має) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 16-56, код ЄДРПОУ 22274991, р/р 25604705100012, р/р 256022 в СМВ № 4548 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 384027) заборгованість в сумі 869,24 грн. (вісімсот шістдесят дев’ять грн. 24 коп.) (суму 843,06 грн. необхідно стягнути на р/р 256022, суму –26,18 грн. - на р/р 25604705100012).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя підпис О.І. Майсак
< З оригіналом згідно >
< Суддя > < підпис > < Суддя >