Судове рішення #13043005

Справа №2-а-368/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2010 року                                                                                               м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип'юка І.В., при секретарі Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ Требика Віталія Георгійовича, Чернівецького взводу ДПС УДАІ при УМВС України в Чернівецькій області, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відносно нього відповідач інспектор ДПС УДАІ Чернівецького 1-го взводу Требик В.Г., 25.11.2010 року виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст.121 ч.1 КУпАП та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. без врахування всіх обставин справи.

Обґрунтував свій позов тим, що не порушував правил дорожнього руху, про що заявляв інспектору, але його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні позивач заявлений  позов підтримав, посилався на обставини викладені в ньому, просив постанову про накладення адміністративного відносно нього стягнення скасувати, а провадження у справі закрити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив.

Згідно ч.11 ст. 35 КАС України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд  вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Інспектором ДПС Чернівецького взводу ВДАІ Требик В.Г. 25.11.2010 року винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340 грн. за ст.122 ч.1 КУпАП, оскільки 25.11.2010 року о 20.00 год. в с.Шипинці керуючи автомобілем Фольв-гольф номерний знак НОМЕР_1, перевищив швидкість руху більш як на 20 км./год., рухався зі швидкістю 91 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалася  приладом «Радіс» 3402.

З даних копії постанови в справі про адміністративне правопорушення серії СЕ №160510 від 25.11.2010 року вбачається, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків від її отримання відмовився.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суперечливі доводи позивача не спростовують факту вчинення правопорушення, що доводиться матеріалами справи, матеріалами адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення  є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та іншими доказами.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.283 КУпАП, стягнення накладено у межах санкції, передбаченої ст. 122 ч.1 КУпАП.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що приймається в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Позивач не надав судові належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх доводів щодо незаконності та протиправності дій відповідача відносно нього, які виразились у притягненні позивача до адміністративної відповідальності та накладання штрафу.

За таких обставин, позивач, дійсно, перевищив допустиму швидкість, чим порушив Правила дорожнього руху, у зв'язку з чим правомірно був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор ДПС, допустив повноту при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно дав їм належну оцінку, внаслідок чого правомірно зробив висновок про накладання штрафу на позивача.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про дорожній рух", контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України. В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, №341 "Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ".

Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.

Відповідно до пунктів 4, 7 наказу МВС України від 13.11.2006 року №1111 "Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України" №1111 працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.

Відповідач - працівник Державтоінспекції при здійсненні відносно позивача владних повноважень, діяв у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами, в межах своєї компетенції, неупереджено, не зловживаючи своїм службовим положенням.

Доводи позивача по справі не усувають факту здійснення правопорушення позивачем.

Суд вважає, що дії позивача дійсно порушили ПДР, правильно були кваліфіковані відповідачем по ст.122 ч.1 КУпАП України з накладанням штрафу на позивача у розмірі 340 грн.

Дії відповідача - працівника Державтоінспекції ґрунтуються на законі.

Судове рішення (постанова) є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.

Суд, виконавши всі вимоги адміністративно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Судове рішення (постанова) по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні, підлягаючими примусовому виконанню.

На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП України, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає залишенню без змін, а адміністративний позов - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1,  про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Постанова остаточна оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація