Категорія №2.11.17
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 листопада 2010 року Справа № 2а-5991/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача – Цукер І.Б. (довіреність від 20.07.2010 б/н)
від відповідача – начальник юридичного відділу
Войтенко Н.Г. (довіреність від 11.01.2010 № 2/8/10)
головний державний податковий ревізор-інспектор
відділу погашення прострочених податкових зобов’язань
Гаврик В.В. (довіреність від 11.08.2010 № 564518/24)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
відкритого акціонерного товариства «Старобільське спеціалізоване автотранспортне
підприємство 0305»
до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області
про визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИВ:
04 серпня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Старобільське спеціалізоване автотранспортне підприємство 0305» до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області, в якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо залучення за позивача на користь держави Україна додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом продажу інших активів позивача, а саме, нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, буд. 111.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у червні 2010 року відповідач від імені позивача продав третій особі об’єкт нерухомості, що знаходився у володінні позивача, з метою погашення податкового боргу позивача. Зазначений продаж відбувся на біржовому аукціоні на біржі, що знаходиться в м. Луганську, чим порушено вимоги підпункту 10.2.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетамита державними цільовими фондами». А саме, оскільки на території м. Старобільська та Старобільського району відсутня товарна біржа, визначена центральним податковим органом, відповідач зобов’язаний був здійснити продаж нерухомості позивача не на біржі, де вона була продана, а організувати для такого продажу окремий позабіржовий аукціон.
Також у позовній заяві позивач вказав, що в порушення норм абзацу 2 підпункту 10.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» продаж інших активів позивача – нерухомості, був здійснений раніше, ніж наступив тридцятий календарний день з дня надання позивачу другої податкової вимоги. На справді, позивач другої податкової вимоги взагалі не отримував та про існування такого документа, винесеного відносно позивача, йому не відомо. В порушення норм абзацу 4 підпункту 10.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» продаж інших активів позивача – нерухомості, був здійснений безпідставно, оскільки рішення відповідача в порядку норм абзацу 4 підпункту 10.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивач не отримував та про існування такого документа, винесеного відносно позивача, йому не відомо.
У додаткових поясненнях від 04 листопада 2010 року позивач вказав, що під час попереднього судового засідання відповідач повідомив, що продаж здійснювався на підставі податкової вимоги від 2001 року, але зобов’язання позивача відносно сплати податкового боргу по податковій вимозі від 2001 року є припиненими, оскільки за мировою угодою, яка була затверджена ухвалою господарського суду Луганської області від 07 квітня 2009 року, відповідач борги позивача в сумі 630566,11 грн. (основне зобов’язання) та 5751,06 грн. (штрафні санкції та пеня) списав (простив). Згідно з нормами пункту 6.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків. Таким чином, відповідач здійснив продаж активів позивач в рахунок погашення податкового боргу, який є погашеним платником податків (позивачем) та обов’язки по сплаті якого є припиненими (арк. справи 42-43).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та у додаткових поясненнях від 04 листопада 2010 року, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав заперечення від 19 серпня 2010 року № 5869/8/10, в яких у задоволенні адміністративного позову просить відмовити повністю (арк. справи 15-17). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на таке.
Пункт 8.1 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення. Таким чином, факт існування у позивача податкового боргу станом на 18.04.2000 є доказом того, що усе майно позивача перебувало у податковій заставі, про що свідчать витяги з Державного реєстру застав рухомого майна від 18.04.2000, 28.01.2010 .
Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Старобільською МДПІ 29.12.2001 прийнято рішення № 4794/24 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, що перебувають у власності позивача, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу платника податків.
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.
Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 № 538 «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають в податковій заставі» керівнику (заступнику керівника) податкового органу надано право приймати рішення про продаж активів платника податків, підпункт 10.1.1 статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» чітко встановлює, що продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу (направлення копії якого платнику податків не передбачено).
На підставі пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 № 538 «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають в податковій заставі» «платник податків не пізніше ніж на 30 календарний день з моменту отримання ним другої податкової вимоги самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів, виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу». Так, податковим керуючим МДПІ 03.08.2009 складено акт опису активів, самостійно виділених платником податків ВАТ «Старобільське САТП 0305» для продажу, друга податкова вимога вручена 28.12.2001. Визначені для продажу активи, описані в акті за формою згідно з додатком 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 № 538 «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають в податковій заставі». При цьому, в даному акті зазначено, що платником податків самостійно виділяються активи, які перебувають у власності (повному господарському віданні) та передаються податковому органу для спрямування їх на погашення податкового боргу. Акт складено з відома та в присутності директора ВАТ «Старобільське САТП 0305» Григоренко A.C., складено в 2-х примірниках, засвідчено підписами податкового керуючого та директора ВАТ «Старобільське САТП 0305» та скріплено печаткою позивача.
Згідно з підпунктом 10.2.4 пункту 10.2 статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при продажу активів на товарних біржах податковий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого активу за дорученням податкового органу на умовах найкращої цінової пропозиції. Порядок реалізації цього пункту визначається центральним податковим органом.
Так, ДПА України визначено перелік уповноважених товарних бірж з продажу активів, що перебувають в податковій заставі та які отримали право на організацію біржових торгів та аукціонів з продажу заставлених активів 2009-2011 роках, до якого входить Українська універсальна торгівельна біржа (лист № 26817/7/24-0317 від 22.12.2008).
На підставі викладеного для організації продажу заставного майна платників податків в рахунок погашення податкового боргу Старобільською МДПІ 01.04.2010 з Брокерською конторою № 132 Луганське агентство торгівлі нерухомості ЛОТ (м. Луганськ) укладено договір доручення на продаж майна на аукціоні, а саме адміністративної будівлі ВАТ «Старобільське САТП 0305» (пункт 3 акту опису активів від 03.08.2010). Згідно додаткової угоди № 2262/8/24-001 до генерального договору на організацію аукціонів продажу активів платника податків, які перебувають в податковій заставі, від 11.01.2010 № 41/8/24-001,укладеної МДПІ з Українською універсальною торгівельною біржею 01.04.2010, Українською універсальною торгівельною біржею організовано та проведено аукціон з продажу активів, що перебувають в податковій заставі і належать на праві власності ВАТ «Старобільське САТП 0305» в рахунок погашення його податкового боргу.
У судовому засіданні представники відповідача підтримали заперечення проти позову, надали пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях від 19 серпня 2010 року № 5869/8/10.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги у відповідності із підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, 08 жовтня 2001 року Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області відкритому акціонерному товариству «Старобільське спеціалізоване автотранспортне підприємство 0305» було вручено першу податкову вимогу від 05 жовтня 2001 року за № 1/10 (арк. справи 30), а 28 листопада 2001 року – другу податкову вимогу від 20 листопада 2001 року № 2/455 (арк. справи 29).
Згідно з підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:
а) сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;
б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;
в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом (арбітражним судом);
г) податковий борг розстрочується або відстрочується чи стосовно нього досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс;
д) податковий борг визнається безнадійним.
Враховуючи, що протягом 2001-2010 років позивач постійно мав податкову заборгованість, що підтверджується обліковою карткою платника податків – відкритого акціонерного товариства «Старобільське спеціалізоване автотранспортне підприємство 0305» за 2001-2010 роки та довідкою про заборгованість станом на 01 січня 2002 року (арк. справи 77-248, 249), у суду відсутні правові підстави вважати першу податкову вимогу від 05 жовтня 2001 року за № 1/10 та другу податкову вимогу від 20 листопада 2001 року № 2/455 відкликаними.
У відповідності із Указом Президента України від 4 березня 1998 року № 167/98 «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами», положення якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, оскільки згідно із пунктом 19.1 статті 19 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» стаття 10 цього закону, якою врегульовані питання продажу активів, що перебувають у податковій заставі, набрала чинності з 01 січня 2001 року, Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області прийнято рішення від 29 грудня 2001 року № 4794/24 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів (арк. справи 28).
З метою погашення податкового боргу позивача у розмірі 252967,00 грн., 03 серпня 2009 року у відповідності із пунктом 11 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2002 року № 538, який встановлює, що платник податків (для державних і комунальних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) не пізніше ніж на 30 календарний день з моменту отримання ним другої податкової вимоги самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу, складено акт № 6 опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу, в якому позивачем, серед іншого, для погашення податкового боргу самостійно виділена адміністративна будівля, інв. № 00010003, рік вводу в експлуатацію 1968, загальна площа 340 кв.м., стіни цеглинні, дах шиферний, залишкова балансова вартість 9358,78 грн. (арк. справи 23).
У відповідності із пунктом 24 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2002 року № 538, продаж описаних активів, за винятком активів, щодо обігу яких законом встановлено обмеження, здійснюється на публічних торгах на умовах змагальності у такому порядку:
1) товари, які можуть бути згрупованими або стандартизованими, підлягають продажу за кошти виключно на біржових торгах, що проводяться біржами, створеними відповідно до Закону України «Про товарну біржу» які визначаються центральним податковим органом на конкурсних засадах;
2) інші товари, об'єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств, установ та організацій підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного податкового органу на зазначених біржах. У разі коли на території району, міста або області, де знаходяться описані активи платника податків, немає товарної біржі, визначеної центральним податковим органом, податковий орган організовує окремий позабіржовий аукціон.
У відповідності із пунктом 2.1 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26 червня 2002 року № 294 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 червня 2002 року за № 545/6833, товари, які не можуть бути згруповані та стандартизовані, об'єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств продаються на цільових аукціонах (далі - аукціон). Організатором таких аукціонів виступають уповноважені біржі, визначені центральним податковим органом на конкурсних засадах. Для цього податковий орган укладає з біржею відповідний договір.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку проведення позабіржових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2002 року № 243 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 червня 2002 року за № 487/6775, якщо на території району, міста або області, де перебувають активи платника податків, відсутня уповноважена біржа, то податковий орган організовує окремий аукціон з продажу активів.
Як вбачається з листа ДПА України від 22 грудня 2008 року № 26817/7/24-0317 «Щодо переліку уповноважених товарних бірж», згідно з протоколом засідання конкурсної комісії по визначенню уповноважених бірж з продажу активів, що перебувають у податковій заставі, від 12 грудня 2008 року № 2 право на організацію біржових торгів та аукціонів з продажу заставлених активів у 2009-2011, зокрема, отримала Українська універсальна товарна біржа, з якою відповідач уклав генеральний договір на організацію аукціонів продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі і належать на праві власності відкритому акціонерному товариству «Старобільське спеціалізоване автотранспортне підприємство 0305», від 11 січня 2010 року № 41/8/24-001 та додаткову угоду від 01 квітня 2010 року № 2262/8/24-001 (арк. справи 20, 74, 75).
Вищезазначеним спростовуються доводи позивача про те, що для продажу нерухомого майна – адміністративної будівлі, яка розташована у м. Старобільську по вул. Старотаганрозькій, 111, відповідач повинен був організувати окремий позабіржовий аукціон.
Відповідач як суб’єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 24 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 29 листопада 2010 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 29 листопада 2010 року.
Суддя Т.І. Чернявська