ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 рокуСправа № 2а-3384/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Укр-Петроль» до Управління Пенсійного фонду в м. Луцьку Волинської області про скасування вимоги та зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Торговий дім «Укр-Петроль» (далі - ПП «ТД «Укр-Петроль») звернулось з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду в м. Луцьку Волинської області про скасування вимоги та зобов’язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовну заяву тим, що на адресу ПП «ТД «Укр-Петроль» від відповідача надійшла вимога про сплату боргу за платежем страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування № Ю 1947 У від 02.12.2010 року на суму 198037,49 грн. З даною вимогою ПП «ТД «Укр-Петроль» не погоджується із наступних підстав.
Позивачем через обслуговуючий банк ТзОВ «Західінкомбанк» до бюджету шляхом подачі платіжних документів № 776 від 11.02.2009 року та № 764 від 09.02.2009 року було сплачено відповідно 6500 гривень та 200000 гривень – суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за січень місяць 2009 року. Вказані платіжні доручення містять відмітку банку про прийняття їх до виконання. Однак із неспроможністю банку (відсутність коштів на кореспондентському рахунку банку) кошти до бюджету не надійшли, про що свідчить повідомлення № 776 від 11.02.2009 року та № 764 від 09.02.2009 року і про що повідомлявся відповідач листом № 41 від 25.03.2009 року та листом № 238 від 18.06.2009 року з проханням включити суми згідно платіжних доручень. Враховуючи те, що вищевказані грошові кошти на сплату страхового внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування нарахованих у картці особового рахунку платника податків, до бюджету не надійшли, то такі зобов’язання були зараховані у рахунок заборгованості.
Позивачу судове засідання не з’явився, просить справу розглядати без участі його представника за наявними доказами.
Відповідач в судове засідання не з’явився, свого представника не направив, однак подав до суду письмові заперечення та клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ст.17 ч. 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень, щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) , дії чи бездіяльності.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (надалі Закон України № 1058-IV) страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Частиною 1 статті 14 цього Закону визначено, що роботодавцями, зокрема, є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 вищевказаного Закону страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно ч. 6 та ч. 9 ст. 20 Закону України Закон № 1058-IV страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача згідно цього Закону є календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.
Частиною 2 ст. 106 Закону України Закону України Закон № 1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Абзацом 4 п.п. 5.1.6 п. 5.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне забезпечення до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, визначено, що остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Статтею 9 ч. 1 п. 3 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до ст. 16 п. 16.5 п.п. 16.5.1 вищевказаного Закону за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Згідно ст.1 п. 1.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» платіжне доручення – розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі – члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Пунктами 8.1, 8.3 ст. 8 вищевказаного Закону визначено строки, протягом яких банк повинен перерахувати кошти клієнта. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ПП «ТД «Укр-Петроль» є платником страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування .
Згідно договору банківського рахунку від 29.04.2004 року ТзОВ «Західінкомбанк» є обслуговуючим банком позивача ПП «ТД «Укр-Петроль».
З платіжного доручення № 764 від 09.02.2009 року із відміткою банку, по якому отримувачем коштів є Пенсійний фонд в м. Луцьку, вбачається, що позивач перерахував кошти по страхових внесках в сумі 200000 гривень, зазначивши у платіжному дорученні призначення платежу на пенсійне страхування із заробітної плати за січень 2009 року.
ТзОВ «Західінкомбанк» повідомив позивача про невиконання розрахункових документів, а саме, платіжного доручення № 764 від 09.02.2009 року, які взяті банком для облікування за позабалансовим рахунком.
Згідно листа тимчасового адміністратора ТзОВ «Західінкомбанк» від 17.03.2010 року, відповідно до постанови Правління НБ України № 68 від 12.02.2009 року в КБ «Західінкомбанк» із 13.02.2009 року в банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і зупинення виконання заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків та зборів.
Згідно вимоги управління Пенсійного фонду в м. Луцьку № Ю 1947 У від 02.12.2010 року від позивача вимагається сплатити управлінню недоїмку по сплаті страхових внесків в сумі 198037,49 гривень.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що в даному випадку дії відповідача по винесенні вимоги № Ю 1947 У від 02.11.2010 року є неправомірними, а вимога управління Пенсійного фонду в м. Луцьку № Ю 1947 У від 02.11.2010 року про сплату недоїмки підлягає визнанню нечинною, оскільки позивач повністю виконав свої обов’язки по сплаті страхових внесків до пенсійного фонду за січень 2009 року, а ненадходження їх на рахунки Пенсійного фонду не пов’язане із діями позивача.
Дані кошти не були перераховані на рахунки Пенсійного фонду із вини обслуговуючого банку. Факт неперерахування коштів підтверджується повідомленням ТзОВ «Західінкомбанк».
Отже, у відповідача не було правових підстав для притягнення позивача до відповідальності, оскільки останнім не порушено строків перерахування коштів до Управління Пенсійного фонду. ПП «ТД «Укр-Петроль» не може нести відповідальності за дії, які сталися не з його вини, та за належно виконані зобов’язання. Винесена вимога фактично зобов’язує позивача повторно виконати зобов’язання по сплаті страхових внесків, що на думку суду є неприпустимим.
Абзац 5 пункту 3.9 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22 передбачає, що якщо банк не забезпечив перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідного територіального органу Пенсійного фонду України одночасно з видачею (перерахуванням) коштів на виплату заробітної плати, то він за рахунок власних коштів сплачує відповідному Фонду суму несплачених страхових внесків. У разі несплати самим банком цих сум Фонд здійснює їх стягнення з банку в порядку, установленому законодавством України.
Чинним законодавством передбачена відповідальність банків за несвоєчасне, з порушенням строків перерахування коштів до бюджетів та цільових фондів, і на думку суду повинен нести відповідальність саме банк в даному випадку за ненадходження коштів, перерахованих ПП «ТД «Укр-Петроль» до Пенсійного фонду.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає що дії відповідача по винесенні вимоги № Ю 1947 У від 02.12.2010 року є неправомірними, вимога про сплату заборгованості по сплаті страхових внесків за січень 2009 року в сумі 198037,49 гривень підлягає визнанню нечинною, а позов в цій частині до повного задоволення.
Позов в частині зобов’язання відповідача внести зміни у картку особового рахунку ПП «ТД «Укр-Петроль» виключивши з неї зобов’язання з сплати боргу з внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 198037,49 гривень не підлягає до задоволення із наступних підстав.
Як вбачається із п.1.2 постанови правління Пенсійного фонду України від 19.01.2002 року № 2-4 «Про затвердження Порядку введення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів» облік надходження платежів ведеться спеціалістами відділу (підвідділу) надходження доходів районних (міських) відділів (управлінь) відповідно до порядку встановленого чинним законодавством щодо справляння платежів до Пенсійного фонду України.
Згідно п.2.4 п.п.2.4.1, 2.4.2 вищевказаної постанови документи, що підтверджують погашення платником зобов’язань – одержані від установ банків виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та їх паперові копії, копії квитанцій, одержані від установ банків або надіслані поштовим переказом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до Управління Пенсійного фонду м. Луцька та не представляв жодних документів щодо внесення змін до картки особового рахунку платника внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, і будь-якого рішення з цього приводу відповідачем по відношенню до ПП «ТД «Укр-Петроль» не приймалось.
Отже, відповідач не вносячи змін до картки обліку платника внесків, не порушив будь-яких його прав, свобод та законних інтересів позивача. Вчиняючи дії щодо ведення картки особового рахунку (вносячи чи не вносячи зміни до картки особового рахунку позивача), вчиняє дії не як суб’єкт владних повноважень, а виконує лише технічні функції, які на нього покладені в силу підзаконних нормативних актів, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 11,17,158,160,162,163,186 КАС України, на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати вимогу № Ю 1947 У від 02.12.2010 року Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про зобов’язання по сплаті боргу із внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 198037 (сто дев’яносто вісім тисяч тридцять сім) гривень 49 копійок.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський