справа № 22-30866 головуючий у 1-й інстанції: Твердохліб В.А.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Олійник А.С., Головачова Я.В.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Стеценко Н.В., заінтересована особа: ОСОБА_3
за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3
на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.10.2010 року скаргу задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва Стеценко Н.В. при винесенні постанови від 20.08.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження та скасовано зазначену постанову. Зобов’язано державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва Стеценко Н.В. відкрити виконавче провадження згідно з виконавчим листом №2-4/09, який виданий Святошинським районним судом м. Києва 02.08.2010 року.
В апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3, ставиться питання про скасування цієї ухвали і передачу питання на новий розгляд до суду першої інстанції. Апелянт зазначає, що при постановленні ухвали судом порушені норми матеріального і процесуального права, викладені в ній висновки не відповідають обставинам справи. В справі відсутня заява представника стягувача ОСОБА_5, яку він подавав до державної виконавчої служби з метою прийняття виконавчого листа до виконання і відкриття виконавчого провадження. Розгляд скарги проведено без участі ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, які не змогли з’явитися в судове засідання з поважних причин. ОСОБА_3 з адвокатом ОСОБА_6 угода про правову допомогу була укладена напередодні судового засідання 04.10.2010 року, тому останній не міг належно ознайомитись із матеріалами справи. Незважаючи на клопотання про відкладення розгляду справи суд не задовольнив його, чим порушив права осіб, які беруть участь в її розгляді, позбавив їх можливості реалізувати права, передбачені цивільним процесуальним законодавством.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що порушень законодавства при постановленні ухвали допущено не було.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду була скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Стеценко Н.В. від 20.08.2010 року, якою було відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та відкритті виконавчого провадження, одночасно заявник просив зобов’язати державного виконавця відкрити виконавче провадження згідно з виконавчим листом №2-4/09, який виданий Святошинським районним судом м. Києва 02.08.2010 року (а. с. 2).
Згідно постанови державного виконавця, підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження стало те, що в заяві представника стягувача не визначено жодної конкретної дії, які зазначені в резолютивній частині рішення суду. Державний виконавець вказав, що виконавчий документ має містити одну виконавчу дію, повноваження представника стягувача належним чином не підтверджені (а. с. 4-6).
Випадки відмови у відкритті виконавчого провадження встановлені ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначеною нормою, як і цим Законом, не передбачено, що у виконавчому документі, який видається на підставі рішення суду та для його примусового виконання, має бути вказана лише одна виконавча дія, а у випадку зазначення в ньому кількох дій стягував зобов’язаний вказувати, з приводу якої конкретно дії повинне бути відкрите виконавче провадження, та що недотримання цих правил є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Доказів, які б свідчили, що повноваження представника стягувача при поданні заяви про примусове виконання рішення не були підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону, не подано, а, відповідно, доводи скарги в цій частині суб’єктом оскарження при її розгляді не спростовані.
За таких обставин суд першої інстанції правильно визнав подану скаргу обгрунтованою і задовольнив її.
Доводи апелянта не спростовують наведеного і викладених в рішенні суду першої інстанції висновків.
ОСОБА_3, його представники були повідомлені про день і місце розгляду скарги, один із них, - ОСОБА_6 брав участь в її розгляді по суті (а. с. 21, 25, 26).
Оскільки ОСОБА_3 є боржником у виконавчому провадженні, ним дії (бездіяльність) чи рішення державного виконавця не оскаржувались, то, виходячи з положень ст. 386 ЦПК України, розгляд скарги ОСОБА_1 міг бути проведений і без його участі. Законодавець не передбачає відкладення розгляду такої скарги в разі неявки в судове засідання осіб, які беруть участь в її розгляді, в т. ч. у випадку неможливості їх явки до суду з поважних причин.
Тому, розгляд скарги без участі ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4 не може свідчити про незаконність оскаржуваної ухвали і тягти за собою її скасування.
За таких обставин колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05.10.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
судді: