ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2010 р.Справа №2а-12132/10/14/0170
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Белової Ю.Г., за участю представників сторін:
від позивача – Шугалка Д.І., представник за дов.,
від відповідача – Козіненко Т.І., представник за дов.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу ,
за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інтерпромконтакт"
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Суть спору:
Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма Інтерпромконтакт» (далі – позивач) звернулося до окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративною позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0014821502/0 від 09.09.2010 року, яким позивачу нарахований податок на додану вартість в розмірі 1092619 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 439562,90 грн., усього 1532181,90 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що не відповідають вимогам чинного законодавства, регламентуючого порядок нарахування, утримання та сплати податку на додану вартість висновки, здійснені відповідачем за наслідками перевірки у акті № 10981/15-2/20755640 від 18.08.2010 р. щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: порушення
пп. 7.2.3 п. 7.2, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит з податку на додану вартість за квітень-червень 2010 року в сумі 1 092 619,00 грн., що призвело к заниженню суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у квітні 2010 року у сумі 350517,00 грн., у травні 2010 року у сумі 416738,00 грн., у червні 2010 року у сумі 325364,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.09.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 21.09.2010 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у письмових запереченнях та визначив, що податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем згідно діючого законодавства про оподаткування в Україні.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в України” від 04.12.1990 року №509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів; тобто вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 даного Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.
Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополв є суб’єктом владних повноважень.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Таким чином, судом також встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополі уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.
“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Судом встановлено, що приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт» зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК 13.06.1995 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію № 145502 серії А 01.
18.08.2010 Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі була проведена невиїзна документальна перевірка приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт» з питань повноти нарахування податку на додану вартість за квітень 2010 року по взаємовідносинах з ПП «Вібур» (ЕДРПОУ 33416549), ТОВ «Транс Агентство Метал» (ЕДРПОУ 35785206), ТОВ «КСМ Метал Груп» (ЕДРПОУ 36800455), ПП «Еліт строй 2» (ЕДРПОУ 36540466), за травень 2010 року по взаємовідносинах ПП «Вібур» (ЕДРПОУ 33416549), ТОВ «Транс Агентство Метал» (ЕДРПОУ 35785206), ТОВ «КСМ Метал Груп» та за червень 2010 року ПП «Вібур» (ЕДРПОУ 33416549).
В ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем в порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит з податку на додану вартість за квітень-червень 2010 року в сумі 1 092 619,00 грн., що призвело к заниженню суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у квітні 2010 року у сумі 350517,00 грн., у травні 2010 року у сумі 416738,00 грн., у червні 2010 року у сумі 325364,00 грн.
Зазначені порушення, на думку ДПІ в м. Сімферополі виразилося у тому, що за результатами невиїзної документальної перевірки був складений акт перевірки № 10981/15-2/20755640 від 18.08.2010 р. Не погодившись з висновками, викладеними у акті перевірки позивачем були подані заперечення до акту.
Згідно відповіді, отриманої від ДПІ в м. Сімферополі 13.09.2010 року, відповідач залишив без задоволення заперечення позивача на акт перевірки, та визнав висновки, викладені в акті перевірки обгрунтованими.
На підставі залишених без змін висновків акту невиїзної документальної перевірки № 10981/15-2/20755640 від 18.08.2010 року, ДПІ в м. Сімферополі було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0014821502/0 від 09.09.2010 року, яким позивачу нарахований податок на додану вартість в розмірі 1092619,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 439562,9 грн., всього на суму 1532181,9 грн.
Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено (актом перевірки № 10981/15-2/20755640 від 18.08.2010 року) що за квітень 2010 року позивачем було задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 4225971 грн., у тому числі ПДВ 845194 грн. (рядок 10.1 декларації).
В акті перевірки зазначено, за наслідками угод, укладених позивачем з ПП «Вібур», ТОВ «Транс Агентство Метал», ТОВ «КСМ Метал Груп», ПП «Еліт строй 2», останні не сплатили та не могли сплатити до бюджету податок на додану вартість, так як декларація з податку на додану вартість за квітень, травень та червень 2010 року, не визнана податковою декларацією відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно зі п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
28.12.2009 року між позивачем та приватним підприємством «Вібур» був укладений письмовий договір купівлі-продажу № 1615. Відповідно до умов даного договору позивач придбав у ПП «Вібур» металопрокат.
Також, між позивачем та ТОВ «Транс Агентство Метал», ТОВ «КСМ Метал Груп» був укладений усний договір купівлі-продажу, на підставі якого ТОВ «Транс Агентство Метал», ТОВ «КСМ Метал Груп» зобов’язався надати позивачу металопрокат, а останній в свою чергу зобов’язався прийняти товар та здійснити оплату.
Доказом виконання контрагентами як письмово так і усного договору купівлі-продажу є видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, товаротранспортні накладні . В свою чергу позивачем була здійсненна повна оплата за поставлений товар (виписки банку та платіжні документи). Поставка вказаних вище товарів та докази розрахунків за товар позивачем з контрагентами повністю підтверджуються матеріалами справи.
20.04.2010 року між позивачем та приватним підприємством «Елит-Строй 2» був укладений письмовий договір підряду, відповідно до умов якого останній зобов’язався виконати комплекс робіт по монтажу системи водопроводу у будівлі позивача за адресою м. Сімферополь, вул. Бородіна, 14.
Доказом виконання договору підряду контрагентом є акти виконаних будівельних робіт (КБ2), підсумкова відомість ресурсів, податкові накладні. В свою чергу позивачем також були виконанні прийняті на себе зобов’язання щодо своєчасної сплати за виконанні роботи, що підтверджується матеріалами справи (виписки банку та платіжні документи).
Податкові накладні, надані ПП «Вібур», ТОВ «Транс Агентство Метал», ТОВ «КСМ Метал Груп», ПП «Еліт строй 2», які є платниками податку на додану вартість (копії свідоцтв та інформація про реєстрацію є у матеріалах справи), були складені у відповідності до вимог пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та своєчасно отримані позивачем.
На підставі отриманих податкових накладних, керуючись п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем були включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у квітні 2010 року у сумі 350517,00 грн., у травні 2010 року у сумі 416738,00 грн., у червні 2010 року у сумі 325364,00 грн.
Відповідно до пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Таким чином, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України, пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.
На думку суду, в даному випадку між вказаними контрагентами та позивачем були укладені договори, відповідно до умов яких останній отримував товар та послуги, які у подальшому використовувались позивачем у господарської діяльності.
Зазначене спростовує висновок відповідача, що даний правочин є нікчемним та спрямованим на заволодіння майном держави.
Також суд вважає хибним висновок відповідача, що ПП «Вібур», ТОВ «Транс Агентство Метал», ТОВ «КСМ Метал Груп», ПП «Еліт строй 2» не звітували, оскільки всі контрагенти позивача були зареєстровані у якості платників ПДВ, обліковувались у відповідних ДПІ за місцем знаходження та подавали податкову звітність з ПДВ з визначенням податкових зобов’язань згідно до вимог законодавства про оподаткування в Україні.
Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Суд вважає, що з огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
В даному випадку, формування податкового кредиту, відображеного у декларації з податку на додану вартість за квітень-червень 2010 року, було зроблено позивачем на підставі отриманих від контрагенту документів (видаткових та податкових накладних), при цьому зазначені у декларації данні відповідають даним бухгалтерського та податкового обліку.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та статей 1 і 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів, а у даному випадку на позивача. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд, який неодноразово висловлював таку думку у своїх останніх рішеннях 2010 року.
Вищезазначене дозволяє зробити висновок, що позивач правомірно сформував податковій кредит у квітні – червні 2010 року на підставі отриманих від ПП «Вібур», ТОВ «Транс Агентство Метал», ТОВ «КСМ Метал Груп», ПП «Еліт строй 2» податкових накладних, у зв’язку з чим у відповідача були відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0014821502/0 від 09.09.2010 року, яким позивачу нарахований податок на додану вартість в розмірі 1092619,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 439562,9 грн., всього на суму 1532181,9 грн.
Більш того, суд зазначає, що після проведення вказаної вище перевірки позивача, була проведена відповідачем планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року та за результатами останньої було складено акт № 13457/43-7/20755640 від 22.09.2010 року. Даний акт є у матеріалах справи, та згідно до його висновків не було підтверджено висновків попередньої перевірки за актом № 10981/15-2/20755640 від 18.08.2010 року, тобто відповідачем взагалі не були виявлені порушення податкового законодавства з ПДВ, у тому числі: по взаємовідносинам позивача з питань повноти нарахування податку на додану вартість за квітень 2010 року по взаємовідносинах з ПП «Вібур» (ЕДРПОУ 33416549), ТОВ «Транс Агентство Метал» (ЕДРПОУ 35785206), ТОВ «КСМ Метал Груп» (ЕДРПОУ 36800455), ПП «Еліт строй 2» (ЕДРПОУ 36540466), за травень 2010 року по взаємовідносинах ПП «Вібур» (ЕДРПОУ 33416549), ТОВ «Транс Агентство Метал» (ЕДРПОУ 35785206), ТОВ «КСМ Метал Груп» та за червень 2010 року ПП «Вібур» (ЕДРПОУ 33416549).
З урахуванням викладеного, суд вважає, позовні вимоги про визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення – рішення відповідача № 0014821502/0 від 09.09.2010 року є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.
26.11.2010 року судом оголошено ввідну та резолютивну частину постанови, у повному обсязі постанову складено 30.11.2010 року.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України
Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0014821502/0 від 09.09.2010 року
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма Інтерпромконтакт» (ЄДРПОУ 20755640) витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кірєєв Д.В.