ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
29.11.10Справа №2а-14827/10/14/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Белової Ю.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства «Нео Кварта 2006»
до Республіканського комітету по земельних ресурсах АРК
третя особа - Мірнинська селищна рада
про визнання протиправними дій, скасування пункту висновку та спонукання до виконання певних дій
за участю представників сторін:
від позивача – Руденко А.А., довіреність б/н від 09.06.10, Домбровська Ю.В., пасп. ЕС НОМЕР_1;
від відповідача – Жалоба В.О., довіреність б/н від 26.08.10;
від третьої особи – Кашин Ю.Г., довб/н від 12.08.2010р.
Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Республіканського комітету по земельних ресурсах АРК та до Мірнинської селищної ради про визнання протиправними дій щодо неузгодження проекту землеустрою, скасування пункту Висновку № 1721-з/18 від 26.06.2009р. Республіканського комітету по земельних ресурсах АРК «Т.к. згідно п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін в деякі законодавчи акти відносно сприяння будівництву» від 16.09.2008р. №509-VI втратив силу абзац 3 п.1 розділу Х Земельного кодексу України. Проект землеустрою розроблено в порушення ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України "Про оренду землі" проектом передбачено відвід в оренду земельної ділянки державної власності без проведення земельних торгів (аукціону)», та просив визнати таким, що отримав позитивний висновок Республіканського комітету по земельних ресурсів АР Крим проект землеустрою по відводу земельної ділянки в довгострокову оренду позивачу для будівництва та обслуговування пансіонату для відпочинку за адресою: м. Євпаторія, смт. Мірне, по вул. Озерна, 43 на території Мирнівської селищної ради, АР Крим.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовляє в узгодженні висновку до проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду, посилаючись на порушення ст. 124, 134 Земельного Кодексу України, ст. 6 Закону України “Про оренду землі”, а саме те, що проектом передбачено відведення земельної ділянки державної власності без проведення земельних торгів.
Ухвалами від 17.11.10 р. було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
Заявою від 30.11.10 р. позивач уточнив позовні вимоги, та виклав другу частину позовних вимог у наступні редакції: зобов’язати Республіканський комітет по земельних ресурсів АР Крим прийняти рішення про погодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в довгострокову оренду позивачу для будівництва та обслуговування пансіонату для відпочинку за адресою: м. Євпаторія, смт. Мірне, по вул. Озерна, 43 на території Мирнівської селищної ради, АР Крим, та зобов’язати Республіканський комітет по земельних ресурсах АРК подати у встановлений законом строк звіт про виконання судового рішення.
Також, заявами від 03.12.2010р. позивач просив залишити без розгляду позовні вимоги до Мирнівської селищної ради, виключити її зі складу відповідачів, та залучити останню як третю особу.
Ухвалами суду від 08.12.2010р. адміністративний позов у частині позовних вимог до Мирнівської селищної ради м. Євпаторія залишено без розгляду, та Мирнівську селищну раду залучено до участі в справі як третю особу.
Представник позивача у судовому засіданні 14.12.10р. наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.12.10 р. заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у запереченні до позову, в яких посилався на ст.ст.124,134 Земельного Кодексу України, ст. 6 Закону України “Про оренду землі”, згідно яких встановлено, що передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.
Представник третьої особи в судовому засіданні 14.12.10р. надав письмові пояснення по справі, згідно яких Мирнівська селищна рада приймаючи рішення №5/17-05 від 01.06.2007р.діяла правомірно, в межах наданих їй повноважень.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані доказі, заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
15.05.2007 р. позивачем був отримай Акт вибору і обстеження земельної ділянки для будівництва та обслуговування пансіонату, згідно якого земельна ділянка може використовуватися для будівництва та обслуговування пансіонату, з урахуванням благоустрою, та створення інфраструктури, передбаченої діючим законодавством України, за умови виконання вимог обмежень стосовно режимів охоронних зон та прибережних смуг озера Донузлав.
Рішенням Мирнівської селищної ради м. Євпаторія № 5/17-05 від 01.06.07 року ПП «Нео Кварта 2006» було надано згоду на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 1,9796 га по вул. Озерної, 43, смт. Мирний, м. Євпаторії для будівництва та обслуговування пансіонату та внесено зміни до акту вибору та обстеження земельної ділянки для будівництва та обслуговування пансіонату від 15.05.2007р.
У процесі відведення земельної ділянки позивачем були одержані висновки наступних органів, які були досліджені судом: висновок Євпаторійської СЄС № 36 від 21.05.2009 р., висновок Державної азово-чорноморської екологічної інспекції №11/1945 від 21.08.2008 р., висновок Республіканського комітету з охорони культурної спадщини № 4714 від 30.07.2007р., висновок Відділу архітектури та містобудівництва м. Євпаторія б/н від 09.07.2007 р.
Судом встановлено, що землевпорядною організацією – Державне підприємство «Кримський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою» за замовленням позивача було розроблено проект землеустрою з відведення земельної ділянки позивачу в довгострокову оренду для будівництва та обслуговування пансіонату для відпочинку за адресою: м. Євпаторія, смт. Мірне, по вул. Озерна, 43 на території Мирнівської селищної ради, АР Крим, який підлягав узгодженню в порядку та відповідно до норм та вимог земельного законодавства України.
Після проведення узгодження вищезазначеного проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою за отриманням висновку про погодження проекту землеустрою.
Але відповідач відмовив в узгодженні проекту землеустрою та зазначив у висновку № 1721-з/18 від 26.06.09 р., що Проект землеустрою з відведення земельної ділянки в довгострокову оренду для будівництва та обслуговування пансіонату для відпочинку за адресою: м. Євпаторія, смт. Мірне, по вул. Озерна, 43 на території Мирнівської селищної ради, АР Крим – повертається на доопрацювання для усунення зауважень, викладених у р. V Висновку.
Позивачем було доопрацьовано проект землеустрою згідно вказаних у висновку зауважень, та надано відповідачу 17.11.2009р., але проект землеустрою позивачу узгоджено не було, у зв’язку із порушенням ст. 124, 134 Земельного Кодексу України, ст. 6 Закону України “Про оренду землі”, оскільки проектом передбачено відведення в оренду земельної ділянки державної власності без проведення земельних торгів (аукціону).
Не погодившись з таким додатковим висновком відповідача, а саме відмовою в узгодженні Проекту землеустрою земельної ділянки з підстав необхідності проведення земельних торгів (аукціонів) позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши матеріали справи, письмові пояснення, надані відповідачем, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим є органом державної виконавчої влади, який здійснює свою діяльність відповідно до законів України, Положення про Республіканський комітет по земельних ресурсах і покладених на нього завдань в області регулювання земельних відносин.
Відповідно до п.1 Положення про Республіканський комітет по земельних ресурсах, затвердженого постановою Ради міністрів АРК від 10.11.1998 N 348 (далі - Положення) Республіканський комітет із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим (далі - Рескомзем) є республіканським територіальним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим по питаннях земельних ресурсів, функціонально підкоряється Держкомзему України і входить до єдиної системи державних органів земельних ресурсів.
Відповідно до п.2 Положення про Рескомзем останній в своїй діяльності керується Конституцією України і Автономної Республіки Крим, законами України, постановами Верховної Ради України і нормативно-правовими актами Автономної Республіки Крим указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Держкомзему України, а також цим Положенням.
Основні завдання здійснення державного контролю за використанням і охороною земельних ресурсів Рескомзему визначені п.3 Положення.
Серед завдань Рескомзему згідно п.4 Положення визначені такі як проведення державної землевпорядної експертизи регіональних програм, схем і проектів проведення земляної реформи, землеустрою і охорони земель та погодження проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України N 2768-III від 25.10.2001 р., Цивільним кодексом України, Законом України “Про оренду землі”N 161-XIV від 06.10.1998 р., Законом України “Про землеустрій”, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
У відповідності до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Поняття землі визначено у ст.1 Земельного Кодексу України N 2768-III від 25.10.2001 р., де зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 2 ЗК України встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Порядок передачі земельних ділянок в оренду врегульовано статтею 124 Земельного Кодексу України.
Згідно з ч.1 ст. 124 ЗК України (у редакції Закону від 12.05.04 р.№ 1709-ІV), яка діяла на період прийняття рішення Мирнівською селищною радою №5/17-05 від 01.06.2007р, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Поняття оренди землі визначено Законом України “Про оренду землі”N 161-XIV від 06.10.1998 р. (далі-Закон № 161), де оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону № 161 орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до ст.13 Закону № 161 договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст.16 Закону № 161 особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).
Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.
У разі зміни цільового призначення земельної ділянки, надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.ст. 118, 123 ЗК України процедура передачі земельних ділянок в оренду включає в себе надання місцевою державною адміністрацією або сільською, селищною, міською радою рішень про погодження місця розташування об’єкта (у разі необхідності), дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його погодження із відповідними органами, прийняття рішень відповідними органами виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду.
Частина 3 статті 123 ЗК України передбачає, що особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.
Ст. 151 Земельного кодексу України обумовлено, що особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля (ч.1 ст.151).
Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування зобов'язані в порядку, визначеному законодавством України, надавати інформацію юридичним особам, зацікавленим у відведенні земельних ділянок, щодо можливих варіантів розміщення об'єктів відповідно до затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.151).
Такий порядок затверджений Постановою Кабінету Міністів України від 31.03.04 р. №427 (далі Порядок № 427).
Погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться відповідними сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення цих ділянок, а також Верховною Радою України (ч.3 ст.151).
Частиною 15 ст.151 ЗК України передбачено, що матеріали погодження місця розташування об'єкту повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншу містобудівну документацію населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити, зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.
Судом встановлено, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до ст.124 ЗК України та ст. 16 Закону України “Про оренду землі”, відповідно до яких набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах. Зазначені зміни набули чинності з 01.01.2008 р. Тобто договір оренди землі укладається відповідним органом місцевого самоврядування з переможцем конкурсу, який набув право оренди земельної ділянки на земельних торгах.
До набрання чинності Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” процедура передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, не передбачала проведення аукціонів, а здійснювалась відповідно до ст.124 ЗК України за проектами відведення у порядку, встановленому ст.ст. 118,123 ЗК України.
З матеріалів справи вбачається, що Державним підприємством «Кримський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою» за замовленням позивача в 2007 р. було розроблено проект землеустрою з відведення земельної ділянки позивачу в довгострокову оренду для будівництва та обслуговування пансіонату для відпочинку за адресою: м. Євпаторія, смт. Мірне, по вул. Озерна, 43 на території Мирнівської селищної ради, АР Крим, який підлягав узгодженню в порядку та відповідно до норм та вимог земельного законодавства України.
Після проведення узгодження вищезазначеного проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду, позивач звернувся до відповідача за отриманням погодження проекту землеустрою.
Але позивачу було відмовлено в погодженні цього Проекту землеустрою на підставі змін, внесених до ст. 124 Земельного кодексу України Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, відповідно до яких набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах (торгах). При цьому відповідач посилався на порушення ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України "Про оренду землі" оскільки проектом землеустрою передбачений відвід в оренду земельної ділянки державної власності без проведення земельних торгів (аукціонів)".
З системного аналізу вищезазначених норм суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у погодженні Проекту землеустрою спірної земельної ділянки діяв необґрунтовано, виходячи за межі своїх повноважень та покладених на нього обов’язків, адже у відповідача відсутні повноваження щодо прийняття рішення про надання в оренду земельної ділянки. До компетенції відповідача входить тільки надання пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, забезпечення в межах своєї компетенції регулювання земельних відносин, створення та ведення державного земельного кадастру та реєстрації в його складі земельних ділянок і прав на них, а також відповідач наділений іншими повноваженнями, які не стосуються вирішення питання щодо права надання в оренду земельних ділянок.
Отже до компетенції відповідача входить узгодження проектів землеустрою та проведення державної експертизи проектів землеустрою з відведення земельних ділянок з точки зору дотримання вимог спеціального земельного законодавства, містобудівної документації, а не надання у висновку до Проекту землеустрою оцінки щодо права позивача одержати в оренду земельну ділянку за правилами проведення земельних торгів.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Суд виходить з того, що зазначені норми Земельного кодексу України визначають умови передачі земельних ділянок державної та комунальної власності в оренду, а не вимоги до відведення земельної ділянки, оскільки останні, як передбачено у п. 8 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004р., встановлюються нормативно-технічною документацією із землеустрою.
За таких обставин, суд вважає, що зазначивши у своєму додатковому висновку про неможливість узгодити проект землеустрою земельної ділянки з підстави недотримання конкурсного порядку (аукціону), відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень.
Відповідачем не надано доказів обґрунтованості його дій, не представлено достовірних висновків щодо відмови позивачу в узгодженні Проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач не наділений повноваженнями щодо вирішення питання про спосіб подальшого набуття права оренди позивачем на земельну ділянку, оскільки такими повноваженнями щодо спірної земельної ділянки наділено Мирнівську селищну раду, в межах своїх повноважень, шляхом прийняття рішення про передачу в оренду земельної ділянки.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного Кодексу України (у редакції що діяла до 01.01.08 р.), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилався на ст.124 Земельного Кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України по сприянню будівництву” від 16.09.2008 р. №509-VI), згідно якої встановлено, що передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.2, ч.3 ст.134 Земельного Кодексу України, пунктом 1 розділу Х “Перехідні положення ”Земельного Кодексу України (у редакції Закону від 18.09.2008 р. №509-VI), якими визначено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про узгодження місця розташування об'єкту або про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки до 01.01.2008 р. – передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної і комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на момент набуття чинності Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” позивачем розпочато, але не завершено процес набуття права оренди земельної ділянки, а саме, ним отриманий Акт вибору і обстеження земельної ділянки для будівництва та обслуговування пансіонату від 15.05.2007р. та рішення Мирнівської селищної ради м. Євпаторія № 5/17-05 від 01.06.07 року на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 1,9796 га по вул. Озерної, 43, смт. Мирний, м. Євпатроії для будівництва та обслуговування пансіонату, що і є рішенням про узгодження місця розташування об’єкту, яке зазначено у п.1 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України.
Отже Мирнівська селищна рада м. Євпаторія, діючи в межах повноважень, встановлених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” та Земельним кодексом України, визначилася з питанням щодо вибору земельної ділянки конкретному суб'єкту земельних правовідносин, тобто позивачу, для будівництва та обслуговування пансіонату для відпочинку за адресою: м. Євпаторія, смт. Мірне, по вул. Озерна, 43 на території Мирнівської селищної ради, АР Крим, відповідно до ст. 118,123,124 ЗК України, в редакції на момент прийняття вищенаведеного рішення.
Зміни у вказаний вище порядок надання земельних ділянок в оренду із земель державної і комунальної власності шляхом проведення аукціонів, були внесені вже після того, як Мирнівська селищна рада прийняла вищевказане рішення відносно Приватного підприємства «Нео Кварта 2006».
Тобто, судом встановлено, що позивач розпочав процес по оформленню права довгострокової оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування пансіонату для відпочинку за адресою: м. Євпаторія, смт. Мірне, по вул. Озерна, 43 на території Мирнівської селищної ради, АР Крим що підтверджується матеріалами справи, тому передача в оренду даної земельної ділянки із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
Суд зазначає, що станом на дату складання оскаржуваного додаткового пункту Висновку № 1721-з/18 від 26.06.2009 р., складеного 17.11.2009р., рішенням Мирненської селищної ради № 5/38-14 від 29.05.2009 р. про продовження строку надання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 1,9796 га по вул. Озерна, 43 на території Мирнівської селищної ради, АР Крим було продовжено строк надання вказаного проекту тому правові підстави для розроблення проекту відведення земельної ділянки для її передачі в оренду на земельних торгах відсутні.
Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків якщо вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до ст.8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відтак поширення відповідачем положень ст.ст.124,134 на правовідносини, які виникли до набрання зазначеними нормами законної сили є протиправним.
Посилання відповідача на ст.6 Закону України “Про оренду землі” суд також вважає необґрунтованим з наступних підстав.
З урахуванням змін, внесених Законом України N 309-VI від 03.06.2008р., частиною 1 та 2 ст.6 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.
Таким чином, ч.1 ст.6 Закону України “Про оренду землі” є відсилочною нормою та встановлює порядок набуття права оренди землі відповідно до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Частина 2 цієї статті не встановлює обов’язкової передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в оренду на конкурсних засадах. Зазначеною нормою встановлені підстави укладення договору оренди землі у випадку, якщо право оренди особа набуває за результатами аукціону.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.4 ст.71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Але відповідачем не було надано суду будь-яких документів та доказів, які б підтверджували правомірність відмови відповідача в узгодженні Проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в довгострокову оренду для будівництва та обслуговування пансіонату для відпочинку за адресою: м. Євпаторія, смт. Мірне, по вул. Озерна, 43 на території Мирнівської селищної ради, АР Крим та необґрунтованості вимог позивача, отже позивачем виконані всі необхідні дії, передбачені Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі” для проведення відповідачем узгодження Проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду, отже позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд вважає, що на порядок надання в оренду спірної земельної ділянки не розповсюджуються конкурентні засади, а тому посилання відповідача на обов’язковість земельних торгів, є безпідставними.
Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача прийняти рішення про погодження Проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду ПП «Нео Кварта 2006» для будівництва та обслуговування пансіонату для відпочинку за адресою: м. Євпаторія, смт. Мірне, по вул. Озерна, 43 на території Мирнівської селищної ради, АР Крим суд зазначає, що задоволення позову в цій частині є належним способом захисту права позивача на отримання позитивного висновку відповідача щодо погодження спірного Проекту землеустрою, порушення якого вже встановлено судом.
Враховуючи викладене, суд вважає уточненні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
В судовому засіданні 14.12.10 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі складено 17.12.10 р.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.94, ст. ст. 158-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт Висновку № 1721-з/18 від 26.06.2009р., а саме: «т.к. згідно п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін в деякі законодавчи акти відносно сприяння будівництву» від 16.09.2008р. №509-VI втратив силу абзац 3 п.1 розділу Х Земельного кодексу України. Проект землеустрою розроблено в порушення ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України "Про оренду землі" проектом передбачено відвід в оренду земельної ділянки державної власності без проведення земельних торгів (аукціону)», складений Республіканським комітетом по земельних ресурсах АРК 17.11.2009р. р., щодо непогодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в довгострокову оренду юридичної особі ПП «Нео Кварта 2006» для будівництва та обслуговування пансіонату для відпочинку за адресою: м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Озерна, 43 на території Мирновської селищної ради, АР Крим.
3. Зобов’язати Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим розглянути проект землеустрою з відведення земельної ділянки в довгострокову оренду юридичної особі ПП «Нео Кварта 2006» для будівництва та обслуговування пансіонату для відпочинку за адресою: м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Озерна, 43 на території Мирновської селищної ради, АР Крим та прийняти рішення про погодження Проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в довгострокову оренду юридичної особі ПП «Нео Кварта 2006» для будівництва та обслуговування пансіонату для відпочинку за адресою: м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Озерна, 43 на території Мирновської селищної ради, АР Крим.
4. Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства «Нео Кварта 2006» (м. Сімферополь, пр. Кірова, 1; ЄДРПОУ 34797095) 3,40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кірєєв Д.В.