ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 грудня 2010 р. (16:25)Справа №2а-10666/10/17/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 , довіреність від 02.12.10р. № 6120;
відповідача - Долянської А.М., довіреність від 07.09.09р. № 798/10-29, Карнаух О.В., довіреність від 16.11.10р. № 1940, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4
до Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Респубілки Крим, Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим
про визнання незаконними дій, незаконною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 12.08.10р. надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 до Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим про визнання незаконною та скасування постанови відповідача від 25.06.10р. № 000606 про накладення адміністративного стягнення та визнання дій відповідача неправомірними. Позивач, посилаючись на невідповідність висновків відповідача дійсним обставинам просив визнати незаконною та скасувати його постанову від 25.06.10р. про накладення штрафу в розмірі 680 грн., а також визнати неправомірним дії відповідача зі складання розрахунку від 29.06.10р. збитків заданих самовільним зайняттям земельної ділянки на суму 18932,26 грн.
Ухвалою суду від 13.08.10р. відкрито провадження в адміністративній справі. З’ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у розгляді справи, визначивши факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчивши документи, надані суду позивачем, постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні 09.09.10р.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в частині визнання протиправними дій відповідача зі складання розрахунку збитків завданих позивачем самовільним зайняттям земельної ділянки та просив його задовольнити. На підтвердження мотивів позову послався на рішення Партенітської селищної ради від 04.06.10р. № 49 "Про дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі, громадського харчування і сфери послуг" яким вирішено надати позивачу дозвіл на розміщення об’єктів сфери послуг – організації автопарковки загальною площею 200 кв.м., розташованого за адресою: смт. Партеніт, вул. Партенітська, 96 та встановлено режим роботи: в курортний період: цілодобово без перерви та вихідних днів; строк дії дозволу до 01.10.10р. також послався на договір про взимання збору за паркову від 04.06.10р. укладеного ним з Виконавчим комітетом Партенітської селищної ради. За цим договором Виконком доручив, а позивач у справі прийняв на себе зобов’язання зі здійснення взимання збору за паркування автотранспортних засобів на спеціально обладнаній та спеціально відведеній для паркування автотранспорту майданчику за адресою: смт. Партеніт, вул. Партенітська, 9б, а також проводити своєчасно перерахування збору в бюджет Партенітської селищної ради. Окрім наведеного позивач посилається на Дозвіль а відкриття та розміщення стаціонарний та тимчасових об’єктів торгівлі, громадського харчування та сфери послуг.
Представник відповідача позов не визнав пославшись на його непідсудність адміністративним судам, тому просив провадження у адміністративній справі закрити. Також зазначив, що рішення про проведення розрахунку збитків завданих позивачем внаслідок самовільного захоплення земельної ділянки та сам розрахунок проводився Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, який має на це відповідні владні повноваження.
Заслухавши думку сторін, суд прийшов до висновку, що оскільки рішення щодо наявності підстав для проведення розрахунку та сам розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки здійснено інспектором Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, який здійснює свою діяльність на підставі Положення про Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, затверджене наказом Республіканського комітету поземельних ресурсах Автономної Республіки Крим та має самостійні владні повноваження, що він має самостійно відповідати за позовними вимогами в частині, що стосується його повноважень. Позивач у справі не дав згоду на заміну відповідача у справі, а тому ухвалою суду від 11.11.10р. Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим залучено до участі у справі другим відповідачем.
Представник другого відповідача позов не визнав, з підстав його непідсудності адміністративним судам, так як позови про відшкодування шкоди розглядаються за правилами цивільного або господарського судочинства, тому просив провадження у справі закрити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом з’ясовано, що позивач звернувся до окружного адміністративного суду з підстав передбачених п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, оскаржуючи дії суб’єктів владних повноважень з проведення розрахунку збитків завданих самовільним зайняттям позивачем земельної ділянки.
Позивач – суб’єкті господарювання, приватний підприємець, свідоцтво про державну реєстрацію від 07.04.03р. № НОМЕР_1, видане Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради.
Відповідач І – суб’єкт владних повноважень, який здійснює свою діяльність на підставі Положення про Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони оточуючого природного середовища, затвердженого постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідач ІІ – є структурним підрозділом Рескомзему АР Крим підзвітне та підконтрольне Департаменту Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, який здійснює координацію його роботи. Відповідно до Положення про його діяльність здійснює самостійні управлінські владні функції з контролю та охороною земель на території Автономної Республіки Крим, для чого п. 1.8 Положення на нього розповсюджуються права органу державного контролю за використанням та охороною земель та обов’язок із забезпечення реалізації положень Закону України від 19.06.03р. № 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
З пп.пп. 3.1.1.,3.1.2 Положення державні інспектори Управління Держзеінспекції в межах своїх повноважень мають прав: складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відвідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності. Давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства зобов’язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодування завданих власнику земельної ділянки збитків.
Враховуючи наведені норми Положення суд приходить до висновку, що другий відповідач при вирішенні питання щодо наявності підстав для нарахування збитків завданих самовільним захопленням земельної ділянки та проведенні розрахунку для безпосереднього визначення розміру шкоди завданих позивачем діяв на виконання покладеної на нього владної управлінської функції, а тому діяв як суб’єкт владних повноважень та спір щодо таких дій підпадає під юрисдикцію адміністративного судочинства.
Судом достовірно встановлено, що позивач на підставі рішення Партенітської селищної ради від 04.06.10р. № 49 набув право на здійснення господарської діяльності у сфері послуг з організації автопаркування на земельній ділянці площею 200 кв.м., розташованій за адресою: смт. Партеніт, вул. Патенітська, 96, у зв’язку з чим виконавчим комітетом ради йому надано дозвіл від 04.06.10р. реєстраційний номер 70. Договором між виконкомом та позивачем від 04.06.10р., який по суті є адміністративним, врегульовані істотні умови правовідносин між його контрагентами, насамперед розрахунок плати за передачу позивачу за передачу йому права надання послуг у соціальні сфері на території Партенітської селищної ради. Згідно розрахунку збору за паркування, додаток № 1 до договору він здійснюється за формулою складовою якої є максимальне завантаження автомашинами земельної ділянки, на якій позивачу надано право надавати послуги соціального характеру з паркування автомашин. За таких підстав суд приходить до висновку, що в обсяг плати позивача за надане право від здійснення підприємницької діяльності входить також плата за землекористування у формі розміру можливого отримання доходу від здійснення на цій земельній ділянці площею 200 кв.м. послуг з паркування. Позивачем плату згідно договору у формі перерахування збору на рахунок місцевого бюджету Партенітської ради за період дії договору проведено у повному обсязі, що підтверджено квитанціями про сплату від 05.07.10р. № 3630174 сумою 2384 грн., від 04.08.10р. № 3793924 на суму 5692 грн., від 23.09.10р. № 4110359 сумою 9458 грн.
З пояснень відповідачів підставою для визначення позивачу розміру збитків завданих самовільним захватом земельної ділянки позивачем, відображено в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.06.10р.
Самовільне зайняття земельної ділянки, відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" – це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Зі змісту ст. 3 Закону основними принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення раціонального використання та охорони земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави; пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами; повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України; поєднання заходів економічного стимулювання і відповідальності у сфері використання та охорони земель.
Враховуючи встановлені підстави виникнення у позивача права на землекористування земельною ділянкою площею 200 кв.м. у смт. Партеніт на вул. Патенітській, 96, суд приходить до висновку про безпідставність рішення другого відповідача про нарахування позивачу розміру шкоди, завданої самовільним зайняття земельної ділянки яке реалізовано у його діях з визначення її розміру, оскільки воно прийнято без повного з’ясування виникнення у позивача права на землекористування, правомірність якого підтверджено зібраними по справі доказами, а тому є протиправним.
З викладеного суд знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи прийняття рішення судом на користь особи, яка не є суб’єктом владних повноважень витрати понесені нею у зв’язку зі сплатою судового збору, що документально підтверджується квитанцією від 11.08.10р. № СР 1411733.1 про сплату судового збору у розмірі 3,40 грн., відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету України.
В судовому засіданні 07.12.10р. проголошено вступну та резолютивну часини постанови. Повний текст постанови виготовлено 11.12.10р.
Керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Республіканського комітету по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим зі складання розрахунку від 29.06.10р. з визначення розміру збитків сумою 18932,26 грн. ОСОБА_4 внаслідок самовільного заняття земельної ділянки.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4, в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору, - 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя О.В. Папуша