Справа № 22ас-103-2007р. Головуючий у 1-й інстанції - Бевз О.Ю.
Категорія - Доповідач -Франко В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі: головуючого - судді -Кіселик С.А. суддів - Франко В.А., Суржика M.M. при секретарі - Пономаренко А. О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2006 року
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2006 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Веселівської сільської ради про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні та проведення інших виплат, вказуючи на те, що в період з 06.09.2005року по 15.04.2006 року він працював на посаді голови Веселівської сільської ради.
15.04.2006 року при звільненні з посади йому не було виплачено: 14431 грн. -заробітної плати, 125 грн. компенсації у зв 'язку з службовими відрядженнями, 919 грн. 74 коп.-компенсації за невикористану відпустку, а тому крім цього, він просить стягнути з відповідача 1000 грн,- в рахунок відшкодування моральної ( немайнової) шкоди; також 16626 грн. 34 коп. - за частину затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 15.04.2006 року по листопад 2006 року а далі по 105 грн.23 коп. за кожен день на день винесення судом рішення. Крім того, при звільненні з посади сільського голови він не працює, а отже, відповідно до законодавства йому має бути виплачена середня заробітна плата за 6 місяців, що становить 98040 грн.(1634 грн*6 місяців)
Також просив поновити строк звернення до суду в частині вирішення трудового спору про відшкодування моральної шкоди, стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування витрат, у зв 'язку зі службовими відрядженнями.
Зазначав, що рішенням двадцятої сесії 24 скликання Веселівської сільської Ради Бобринецького району №14 від б вересня 2005 року у відповідності до ст..42 Закону України „ Про місцеве самоврядування" його було обрано на посаду сільського голови Веселівської сільської Ради.
Рішенням першої сесії п 'ятого скликання Веселівської сільської ради №3 від 15 квітня 2006 року у відповідності до п.l cт. 42 Закону України „ Про місцеве самоврядування в України " його було звільнено із займаної посади у зв 'язку з обранням на цю посаду іншої особи.
При звільненні з ним не було проведено у встановленому законом порядку розрахунку і не виплачено заробітну плату, компенсації у зв'язку зі службовими
2
відрядженнями та за невикористану відпустку та заробітну плату у зв'язку з відсутністю рівноцінної роботи (посади), яку займав у Веселівській сільській Раді.
В супереч вимогам cm. 116 КЗпП України відповідач по справі відмовляється провести з ним розрахунок та виплатити всі належні йому кошти при звільненні, письмово повідомити про нараховані суми.
Постановою Бобринецького районного суду від 11 грудня 2006 року позов ОСОБА_1до Веселівськоїсільськоїради було задоволено частково.
Відмовлено ОСОБА_1 у поновлені строку звернення до суду у частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди, стягненні компенсації за невиплачену відпустку та відшкодуванні витрат у зв 'язку зі службовими відрядженнями.
Стягнуто з Веселівської сільської ради на користь ОСОБА_1717 грн. 10 коп. невиплаченоїзаробітної плати за період з 1 по 15.04.2006року (перерахунок), та 8178 грн. середньомісячної заробітної плати за 6 місяців, а також: державне мито на користь держави в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення-30 грн.
В інших позовних вимогах ОСОБА_1до Веселівської сільської ради щодо стягнення 14431 грн. - невиплаченої заробітної плати, 125 грн. - невиплачені службові відрядження, 919 грн.74 коп.-компенсації за невикористану відпустку, 1000 грн.-моральної шкоди. 16626 грн. 34 коп. - час затримки розрахунку до 15.04.2006 року а далі по 105 грн. 23 коп. за кожен день-відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування зазначеної постанови і ухваленням нової про задоволення його позовних вимог в повному об'ємі.
Зазначає, що судом винесено необгрунтоване і незаконне рішення, яке прийняте з порушенням норм матеріального права. Зокрема, твердження суду про незадоволення позову щодо виплати частини належних сум при звільненні із-за пропуску позовної давності, суперечить закону та Постанові Пленуму Верховного Суду України.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до cm. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Відмовляючи ОСОБА_1. щодо стягнення на його користь 125 грн за службові відрядження, 919 грн.74 коп. компенсації за невикористану відпустку та 1000 грн. заподіяної йому моральної шкоди, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений тримісячний строк звернення відповідно до ст..233 ч.1 КЗпП України з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права
Судова колегія погоджується з цим висновком, але окрім того, зазначає, що за відсутності будь-яких доказів в справі позбавляє можливості суд встановити наявність чи відсутність заборгованості позивачу щодо зазначених ним вимог, оскільки з матеріалів справи (а.с.13-15, 20-22,), а також: з показань свідків ОСОБА_2. та ОСОБА_3- слідує про відсутність будь-яких бухгалтерських документів у відповідача , на підставі яких робиться нарахування заробітної плати.
Позивач просив стягнути 14431 грн. невиплаченої заробітної плати. Проте Згідно довідки Веселівської сільради ( а.с. 32,36) та показань свідка- ОСОБА_3. провідного спеціаліста бюджетного відділу фінансового управління Бобринецької райдержадміністрації відсутня така сума заборгованості перед ОСОБА_1по заробітній платі. Є заборгованість в сумі 717 грн. 10 коп, що складає перерахунок заробітної плати за період роботи з 1 по 15 квітня 2006 року.
Оскільки позивачем не доведено наявність заборгованості у тих розмірах, які вказав в позовній заяві, тобто 14431 грн, судом на підставі наявних доказів стягнута сума 717 грн. 10 коп.
3
Судом першої інстанції з постанням на ст..117 ч.1 КЗпП України також відмовлено позивачу в стягненні з відповідача 16626 грн.34 коп. за час затримки розрахунку з 15.04.2006року (момент звільнення) по листопад 2006року, а далі в розмірі 105, 23 грн. за кожен день по день винесення рішення по справі.
Відмовляючи ОСОБА_1. у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні суд виходив із наявності між сторонами спору про розмір заборгованості та дійшов висновку її відсутності.
Оскільки статею 111 КЗпП обов'язок по виплаті заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні пов 'язуеться з наявністю вини в цій затримці роботодавця, а вина останнього відсутня , то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності стягнення
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції
Судом правильно дана правова оцінка обставин по справі. При розгляді справи суд правильно керувався нормами матеріального та процесуального права.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду , а тому рішення суду залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2006року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.