Справа № 22-503 2007р.                             Головуючий у 1-й інстанції: Циганаш І.А.

Категорія:                                                   Доповідач: Белінська І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2007 року                                Колегія суддів судової палати в

цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Полежая В.Д. (головуючий),

Спірідонової Л.С.,

Белінської І.М., при секретарі - Напрюшкіній О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 5 липня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про визнання договору купівлі-продажу 17/50 часток домоволодіння дійсним та про визнання права власності на нього,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2005 року ОСОБА_3. звернулась в суд з позовом до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про визнання договору купівлі-продажу 17/50 часток домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, дійсним та про визнання за нею права власності на цю частку.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 26 квітня 1997 року її двоюрідна сестра, ОСОБА_4, продала, а вона купила належні їй 17/50 часток зазначеного домоволодіння. В зв"язку із хворобою ОСОБА_4. договір купівлі-продажу був укладений у простій письмовій формі в присутності свідків. На виконання договору ОСОБА_4. передала їй ключі від будинку та сараю, і з цих пір вона користувалася цими будівлями а також присадибною ділянкою. Вона ж передала ОСОБА_4. обумовлену суму грошей та здійснювала догляд за нею.

Посвідчити договір купівлі-продажу в нотаріальному порядку вони не встигли, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1року ОСОБА_4. померла.

У 2003 році вона знесла у домоволодінні по АДРЕСА_1старий дім, сарай, поставила огорожу, оскільки вирішила побудувати там новий будинок. Однак, відсутність документів про право власності на належну їй частину домоволодіння перешкоджає їй у цьому.

Посилаючись на ці обставини, а також на те, що через різні тяжкі сімейні обставини вона не могла раніше звернутися в суд з позовом про встановлення за нею права власності на домоволодіння, - ОСОБА_3. просила задовільнити її позовні вимоги.

Рішенням Ленінського районного суду М.Кіровограда від 5 липня 2005 року позов задоволено.

2.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції через порушення норм цивільно-процесуального та матеріального права. Зазначається про те, що суд неповно з"ясував обставини справи, неправильно застосував норми ЦК України 2003 року до спірних правовідносин, які виникли до 01.01.2004 року. Вказується на те, що вона була співвласницею домоволодіння АДРЕСА_1, якій належало 33/50 часток. Заперечується факт продажу ОСОБА_3позивачці 17/50 часток зазначеного домоволодіння з тих підстав, що ОСОБА_4. проживала у своєму будинку до смерті, отже предмет договору покупцеві не передавався. Після смерті ОСОБА_4. у спірній частині домоволодіння проживав її син- ОСОБА_5., який у березні 1998 року продав саме їй, ОСОБА_1., 17/50 часток цього домоволодіння, внаслідок чого вона стала власницею всього домоволодіння.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1. та її представника адвоката ОСОБА_7, ., які просили скасувати рішення суду першої інстанції, заперечення ОСОБА_6., яка просила відхилити апеляційну скаргу, представника відповідача ОСОБА_8., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши докази, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції визнав доведеним факт укладання договору купівлі-продажу 17/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1, який мав місце 26 квітня 1997 року між ОСОБА_3як продавцем та ОСОБА_3. як покупцем. Такого висновку суд дійшов на підставі наданих позивачкою доказів, які свідчать про виконання сторонами умов договору, яким суд дав належну оцінку.

Доводи, викладені ОСОБА_1. в апеляційній скарзі, не спростовують такого висновку. З її пояснень вбачається, що вона не заперечувала і не перешкоджала ОСОБА_3. у користуванні частиною домоволодіння, про що свідчить, зокрема, факт знесення позивачкою у 2003-2004 роках частини будівель, побудованих на присадибній ділянці, які належали ОСОБА_4., з метою будівництва нового жилого будинку.

Безпідставними є доводи ОСОБА_1. про те, що спірна частина домоволодіння належить на праві власності саме їй, оскільки доказів на підтвердження такого факту не надано.

Враховуючи, що норми матеріального права, які визначають наслідки недодержання сторонами форми угоди, яка потребує обов'язкового її нотаріального посвідчення, передбачені ЦК України 2003 р. та ЦК України 1963р., це питання вирішують аналогічно, застосування судом 1-ї інстанції норм ЦК України 2003р. в даному випадку, хоча і є формально неправильним, але не є підставою для скасування рішення, оскільки по суті справа вирішена правильно. Згідно із ч.2 ст.47 ЦК України 1963р., якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення

3. угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.,

Наведене свідчить про те, що апеляційна скарга не містить передбачених ст.,309 ЦПК України підстав для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.303-304, 307-309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилити, а рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 5 липня 2005 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.