Справа № 22-247 2007                                             Головуючий у 1 інстанції - Яковлев О.В.

Категорія - 40                                                                                 Доповідач - Бубличенко В.П.

РІШЕННЯ Іменем України

З квітня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді    -  Бубличенко В.П.

суддів                           -  Голованя A.M.

Сукач Т.О.

при секретарі               -  Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Державного комітету лісового господарства України на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 4 липня 2006 року і

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року ОСОБА_1пред"явив позов до Державного комітету лісового господарства України про визнання незаконним та скасування наказу № 78-к від 9 березня 2006 року „Про припинення трудових відносин з директором державного підприємства „Голованівське лісомисливське господарство" ОСОБА_1.", поновлення його на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000 грн., завданої незаконним звільненням.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 9 березня 2006 року відповідач незаконно звільнив його з роботи з підстав, передбачених пп. „б" і „в" п.26 контракту, укладеного 28 вересня 2001 року.

Ухвалою від 4 липня 2006 року суд прийняв відмову позивача від позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 9 березня по 9 квітня 2006 року і закрив провадження у справі в цій частині.

Рішенням від 4 липня 2007 року суд скасував наказ про звільнення позивача з роботи і поновив його на посаді директора державного підприємства „Голованівське лісомисливське господарство" з 9 березня 2006 року, а також стягнув на його користь 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

У апеляційній скарзі Держкомлісгоспу України просить рішення суду першої інстанції скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що суд не дав належної оцінки фактам порушення позивачем умов укладеного з ним контракту, які підтверджуються актами перевірок, проведених Кіровоградським обласним управлінням лісового господарства (акт від 14 липня 2005 року) та контрольно-ревізійним відділом в Голованівському районі (акт від 19 серпня 2005 року), а також довідкою Голованівського відділення Гайворонської МДПІ за № 21/17-0-25/00992194 від 3 листопада 2005 року.

На думку відповідача, не можна визнати обгрунтованими висновки суду стосовно звільнення позивача у період передвиборчої компанії, оскільки наказом № 235-к від 11 липня 2006 року змінена дата звільнення позивача з 9 на 27 березня 2006 року, та стосовно порушення строку застосування дисциплінарного стягнення, перебіг якого починається не з моменту виявлення факту події, а з моменту виявлення проступку, тобто працівника,

2

який   порушив  трудові   обов'язки,   характеру  порушення,   встановлення   шкідливих наслідків для підприємство тощо.

Крім того, відповідач вважає, що суд порушив процесуальний закон, що передбачає ухвалення заочного рішення, оскільки роз"яснив у рішенні порядок його апеляційного оскарження, а не порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення, встановлений ст.228 ЦПК, що істотно вплинуло на охоронювані законом інтереси Держкомлісгоспу.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, Коваленко Т.О., яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом правильно встановлено, що підставою для звільнення позивача з роботи згідно з наказом № 78-к від 9 березня 2006 року були ті ж самі обставини, що були підставою для розірвання з ним контракту і звільнення з роботи відповідно до наказу № 484-к від 9 листопада 2005 року. Цей факт підтвердила в судовому засіданні представник відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Крім того, порушення позивачем умов контракту відповідач пов"язував з обставинами, які мали місце у 2005 року і були виявлені під час перевірок, проведених у липні-серпні 2005 року (а.с.7-8,34-37, 58-70, 71-86).

Згідно з ч.2 ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Між тим, відповідач застосував до позивача дисциплінарне стягнення після закінчення шестимісячного строку з дня вчинення проступку.

           Враховуючи   наведене,   суд  дійшов   обґрунтованого   висновку   про   порушення

відповідачем норм законодавства про працю при звільненні позивача, що є підставою для поновлення його на роботі (ч.1 ст.235 КЗпП).

Правильним є також висновок суду про порушення при звільненні позивача положень ч.2 ст.58 Закону України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних міських голів", яка передбачає, що кандидати у депутати під час передвиборної агітації не можуть бути звільнені з роботи з ініціативи власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, оскільки наказ про звільнення позивача було видано саме під час проведення ним передвиборної агітації, що підтверджується матеріалами справи (а.с.9-11, 29).

Та обставина, що суд в рішенні зазначив порядок апеляційного оскарження, а не порядок подання заяви про перегляд заочного рішення, передбачений ст.228 ЦПК, не є підставою для його скасування, оскільки не впливає на правильність вирішення спору по суті.

Між тим, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди. Виходячи з фактичних обставин справи і наданих позивачем доказів порушення його законних прав незаконним звільненням, що привели до моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв"язків, на думку колегії суддів є підстави для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди до 2000 грн.

На підставі ст.ст. 36 п.8,148,149,235,237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 307,309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

ВИРІШИЛА:

3

Апеляційну скаргу Державного комітету лісового господарства України задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 4 липня 2006 року змінити в частини розміру моральної шкоди, який суд стягнув з Державного комітету лісового господарства України на користь ОСОБА_1; зменшити цей розмір з 10000 грн. до 2000 грн.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з 3 квітня 2007 року.