Справа № 22-24006/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Гончарук В.П.
Доповідач – Олійник А.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого – судді Олійник А.С.,
суддів: Наумчука М.І., Шахової О.В.,
при секретарі: Пересунько Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Товарна біржа «Укральянс», Управління ДАІ у м.Києві, Відкрите акціонерне товариство «Український Професійний Банк» про визнання недійсним біржового договору, витребування майна з чужого володіння та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Товарна біржа «Укральянс» про визнання добросовісним набувачем
за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства «Український Професійний Банк», представника ОСОБА_1 – ОСОБА_5
на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 12 серпня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив визнати недійсним біржовий договір №007255, укладений 12 лютого 2009 року через товарну біржу «Укральянс» між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_1, та ОСОБА_3
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що маючи намір продати належний йому на праві власності автомобіль «Chevrolet Suburban», 2006 року випуску, він 18 грудня 2008 року видав довіреність ОСОБА_2 на право бути його представником з питань надання в оренду або продажу вказаного автомобіля. При цьому ОСОБА_2 було попереджено, що автомобіль перебуває в заставі у Відкритого Акціонерного Товариства «Український Професійний Банк» (далі – ВАТ «Український Професійний Банк») та може бути реалізований лише за згоди банку.
Після того як позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 без його згоди видав довіреність ОСОБА_3 на право розпорядження автомобілем, та що автомобіль знято з реєстраційного обліку в МРЕВ №11 УДАІ ГУ МВС України в м.Києві, 11 лютого 2009 року ОСОБА_1 скасував довіреність від 18 грудня 2008 року.
Однак, 12 лютого 2009 року, діючи на підставі скасованої довіреності від 18 грудня 2008 року, ОСОБА_2 без згоди банку продав належний позивачу автомобіль ОСОБА_6 через товарну біржу «Укральянс».
У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати його добросовісним набувачем автотранспортного засобу «Chevrolet Suburban», 2006 року випуску (а.с.35-36).
Під час розгляду справи в якості третіх осіб було залучено ВАТ «Український професійний банк» (а.с.38-40) та УДАІ ГУ МВС України в м.Києві (а.с.67-69).
Під час розгляду справи ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, просив також зобов’язати ОСОБА_3 повернути йому автомобіль «Chevrolet Suburban», 2006 року випуску (а.с.87-88).
Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 12 серпня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано ОСОБА_7 добросовісним набувачем автомобіля «Chevrolet Suburban» (а.с.128-131).
В апеляційній скарзі ВАТ «Український Професійний Банк» просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову – відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права; неповне з’ясування обставин справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинами справи. В апеляційній скарзі зазначено, що визнавши ОСОБА_3 добросовісним набувачем автотранспортного засобу без згоди ВАТ «Український Професійний Банк», суд порушив вимоги ст.586 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про заставу». Крім того, при ухваленні рішення суд не врахував наявність витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 16 грудня 2009 року, в якому зазначено про обмеження з 24 жовтня 2007 року відчужувати заставлений автотранспортний засіб «Chevrolet Suburban» без погодження з обтяжувачем, що є порушенням ч.1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Суд неправильно застосував ст.ст.330, 388 ЦК України, які регулюють питання набуття права власності добросовісним набувачем (а.с. 135-138).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_5 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. В апеляційній скарзі зазначено, що укладений ОСОБА_2 біржовий договір купівлі-продажу від імені ОСОБА_1 є недійсним та таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю, оскільки довіреність на представництво інтересів позивача була скасована довірителем. Спірний автомобіль вибув з володіння позивача поза його волею, тому ОСОБА_3 не може бути визнаний його добросовісним набувачем. Крім того, відчуження автомобіля відбулось без попередньої згоди ВАТ «Український Професійний Банк» як заставодержателя, що є порушенням договору застави від 23 жовтня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та банком (а.с. 144-146).
У судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_5 та представник ВАТ «Український Професійний Банк» - Русскіна О.В. доводи апеляційних скарг підтримали.
Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_9 проти доводів апеляційної скарги заперечили.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з’явились у судове засідання, перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 надав доручення ОСОБА_2 саме для здійснення продажу автомобіля, не сповістивши його належним чином про скасування доручення.
Однак, таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального права.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль «Chevrolet Suburban», 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_2, 23 червня 2007 року було зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.5).
23 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Український Професійний Банк» укладено договір застави, відповідно до якого він передає в заставу банку у забезпечення отриманого кредиту у вигляді відкличної кредитної лінії, що поновлюється в сумі 410 000 грн., автомобіль «Chevrolet Suburban» (а.с.6).
Згідно із п.1.4 вказаного договору заставлене майно залишається у користуванні ОСОБА_1 Відчуження, оренда (в т.ч. оформлення довіреності на право керування предметом застави на третіх осіб), заміна заставленого майна провадиться тільки за попередньою письмовою згодою Банку.
18 грудня 2008 року позивач видав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_2 бути його представником в усіх установах та організаціях з питань надання в оренду або продажу належного йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля «Chevrolet Suburban», 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_2 (а.с.7).
11 лютого 2009 року дію вказаної довіреності було припинено на підставі заяви ОСОБА_1, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру довіреностей №9603176 від 11 лютого 2009 року (а.с.8).
12 лютого 2009 року між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності від 18 грудня 2008 року, та Брокерською конторою №5 в особі СПД ФО ОСОБА_11, що діяла від імені та в інтересах ОСОБА_3, укладено біржовий договір купівлі-продажу транспортного засобу «Chevrolet Suburban», 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_2 (а.с.63).
Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.390 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом.
На підтвердження повідомлення ОСОБА_2 про скасування виданої на його ім’я довіреності позивач надав суду роздруківки викликів з мобільного телефону (а.с. 90-97). Проте лише інформація про дату, час та номер мобільного телефону без розшифровки змісту розмови не є достатньою для встановлення факту повідомлення ОСОБА_1 ОСОБА_2 про скасування виданої на його ім’я довіреності.
Водночас колегія суддів бере до уваги, що ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст.388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна.
Як вбачається з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №15088769, 24 жовтня 2007 року на підставі договору застави проведено реєстрацію обтяжень транспортного засобу «Chevrolet Suburban», 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_1 (а.с.25).
Таким чином, визнавши ОСОБА_3 добросовісним набувачем вказаного автомобіля, суд не врахував положення ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», оскільки станом на 12 лютого 2009 року (дата укладення біржового договору купівлі-продажу автомобіля), в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містились відомості про обтяження цього рухомого майна.
Згідно із ч.2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатись ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 17 Закону України «Про заставу» визначено, що заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.
Договір купівлі-продажу транспортного засобу було укладено без попередньої письмової згоди заставодержателя ВАТ «Український Професійний Банк», що не заперечується сторонами.
Відповідно до ст. 203 ЦК України ( в редакції чинній на момент вчинення правочину) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Таким чином, біржовий договір купівлі-продажу автотранспортного засобу від 12 лютого 2009 року між ОСОБА_2, що діяв в інтересах ОСОБА_1, та Брокерською конторою № 5 в особі СПД ФО ОСОБА_11, що діяла в інтересах ОСОБА_3 суперечить ЦК України, законам України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та «Про заставу», договору застави і підлягає визнанню недійсним.
З огляду на викладене, апеляційні скарги ВАТ «Український Професійний Банк» та представника ОСОБА_1 – ОСОБА_5 підлягають задоволенню, а рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 12 серпня 2010 року – скасуванню з ухваленням нового про задоволення первісного позову та відмову у зустрічному позові.
Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Таким чином, ОСОБА_3 необхідно повернути ОСОБА_1 транспортний засіб «Chevrolet Suburban», 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 3 біржового договору покупець придбав у продавця зазначений транспортний засіб за 10 грн. (а.с. 63).
У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що докази про реальну ціну придбаного ОСОБА_3 автомобіля відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України немає правових підстав зобов’язати ОСОБА_1 повернути ОСОБА_3 10 грн., оскільки сторони не надали докази про ціну проданого автомобіля та реальну суму коштів, отриманих ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Український Професійний Банк», представника ОСОБА_1 – ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 12 серпня 2010 року скасувати та ухвалити нове.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Товарна біржа «Укральянс», Управління ДАІ у м.Києві, Відкрите акціонерне товариство «Український Професійний Банк» про визнання недійсним біржового договору, витребування майна з чужого володіння - з а д о в о л ь н и т и.
Визнати недійсним біржовий договір купівлі-продажу автотранспортного засобу №007255, укладений 12 лютого 2009 року між ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності від 18 грудня 2008 року від імені та в інтересах ОСОБА_1, та Брокерською конторою №5 в особі СПД ФО ОСОБА_11, що діє на підставі доручення від 12 лютого 2009 року від імені та в інтересах ОСОБА_3.
Зобов’язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 автомобіль «Chevrolet Suburban», 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Товарна біржа «Укральянс» про визнання добросовісним набувачем – в і д м о в и т и.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий: Судді: