Справа № 22- 12035 /10 Головуючий у 1-й інстанції –
Петренко Н.О.
Доповідач – Слюсар Т.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2010р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.,
суддів: Корчевного Г.В., Лапчевської О.Ф.
при секретарі: Крутенчук І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 травня 2010р. в справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвествклад», товариства з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд» про визнання права власності на частку в об’єкті незавершеного будівництва, майнові права на об’єкт інвестування, стягнення моральної шкоди.
Колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 травня 2010р. ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено на неповно з’ясованих обставинах справи, з порушенням норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши ОСОБА_2 та її представника, які підтримали апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 07.10.2004року між ТОВ "Центрінвествклад" та позивачем по справі, акціонерним комерційним банком "Київ" укладена інвестиційна угода №4-а-18, відповідно до умов якої ОСОБА_2 інвестує кошти у житлове будівництво. Об"єктом інвестування є квартира АДРЕСА_1 у м. Києві, загальною площею 48,10 кв.м. й вартість об"єкта нерухомості по договору становить 132 467,40 грн., що складає 100% загальної площі об"єкту інвестування.
Відповідно до договору, запланованою датою введення будинку в експлуатацію – 4 квартал 2006р., термін заселення – 1 квартал 2007р./а.с.6-9/.
Встановлено, що Відповідно до ОСОБА_2 проінвестувала будівництво квартири АДРЕСА_1 у м. Києві, загальною площею 48,10 кв.м. у повному обсязі, про що свідчать дані, які містяться у довідці від 08.10.2004р. /а.с.10/.
Як убачається з матеріалів справи, 12.05.2004р. між ТОВ «Київвисотбуд» та ТОВ «Центрінвествклад» на підставі вимог Закону України «Про інвестиційну діяльність» укладено інвестиційний договір № 14/3, відповідно до умов якого ТОВ «Центрінвествклад» як інвестор, фінансує замовлений ТОВ «Київвисотбуд» об’єкт – житловий комплекс за адресою м. Київ, вул. С.Сосніних, 4-а.
Згідно довідки №77 ТОВ "Київвисотбуд" від 24.05.2007 року будівельна готовність житлового будинку по вул..С.Сосніних, 4а у відсотковому виразі складає 80% забудови.
Приймаючи рішення про відмову у позові про визнання права власності, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що об’єкт інвестування знаходиться на стадії будівництва, не введений в експлуатацію, не проведені остаточні розрахунки між сторонами, не встановлено фактичну площу об’єкту інвестування, не прийнято будинок в експлуатацію, а вказані обставини з урахуванням положень ч. І ст. 334, ч.2 331 ЦК України правових підстав до визнання права власності не дають.
Обгрунтовано суд першої інстанції не знайшов підстав до задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, остільки відносини між сторонами регулюються договором про інвестиційну діяльність, умовами якого відшкодування моральної шкоди не передбачено.
Разом з тим, з висновками суду про відмову у позові про визнання майнових прав на об’єкт інвестування погодитися неможливо.
Положеннями ст.876 ЦК України передбачено, що власником об’єкта будівництва або результату будівельних робіт, є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Пунктом 1ч.1 ст.331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена/створена/ особою, набувається нею, якщо інше не передбачено договором або законом.
Згідно п.5 ст.7, ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об’єктами та результатами інвестицій й об’єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, а також майнові права.
Матеріалами справи безспірно доведено, що ОСОБА_2 повністю виконала умови інвестиційного договору, внесла грошові кошти за об’єкт інвестування – квартиру АДРЕСА_1 у м.Києві загальною площею 48,0 кв.м. у повному обсязі, а тому набула прав на новостворене майно у розмірі об’єкта інвестування.
Між тим, суд першої інстанції з урахуванням зазначених обставин вимог ст.ст.876, п.1 ч.1 ст.331 ЦК України, а також положень Закону України «Про інвестиційну діяльність» й необґрунтовано прийшов до висновку про відсутність правових підстав до визнання за позивачкою майнових прав на об’єкт інвестування.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання майнових прав на об’єкт інвестування, як постановлене з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню, а по справі в цій частині слід ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Понесені по справі ОСОБА_2 судові витрати, пов’язані з оплатою судового збору, в сумі 850грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, підлягають стягнення з відповідачів у рівних частках – по 485грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 травня 2010р. в частині вимог про визнання майнових прав на об’єкт інвестування скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати за ОСОБА_2 майнові права на об’єкт інвестування – квартиру АДРЕСА_1 у м.Києві загальною площею 48,0 кв.м.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвествклад», товариства з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд» на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі, в сумі по 485 грн.- з кожного.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010р., а в подальшому - до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: