АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «14» вересня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Семенюка К.М.
суддів Струбіцької О.М., Давнього В.П.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
захисника ОСОБА_1
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 липня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, громадянка України, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працююча, заміжня, на утриманні малолітня дитина, в силу ст. 89 КК України не судима,
засуджена за ст.185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі;
за ст.185 ч.4 КК України на п'ять років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_5 призначено п'ять років позбавлення волі.
Зараховано ОСОБА_5 в строк відбування покарання термін затримання з 22.10.2009 року по 28.10.2009 року.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишено підписку про невиїзд.
Цивільний позов задоволено частково.
Справа №11- 310 /2010 р. Головуючий у І інстанції: Мамчин П.І.
Категорія: ст.185 ч. 4 КК України Доповідач: Струбіцька О.М.
Вирішено долю речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області 375,36 грн. за проведення трасологічних експертиз.
Згідно вироку ОСОБА_5 засуджена за те, що в період з 07.00 год. 17.08.2009 року по 10.00 год. 09.09.2009 року знаходячись в приміщенні кафе »Карлсон», що розташоване по вул. Південно-Кільцевій, 21»Б» в м. Чернівці, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_2 залишила без нагляду ключі від вхідних дверей своєї квартири№АДРЕСА_2, таємно ними заволоділа та достовірно знаючи, що в квартирі потерпілої нікого немає, скориставшись викраденими ключами, проникла в житло потерпілої ОСОБА_2, звідки таємно викрала 90000 грн. та ювелірні вироби потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на загальну суму 10000 грн. Викраденим розпорядилась на власний розсуд.
Крім цього, 18.10.2009 року приблизно о 13.43 год. ОСОБА_5 перебуваючи в приміщенні кафе »Карлсон», скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_2 залишила без нагляду ключі від дверей своєї квартири АДРЕСА_2 таємно ними заволоділа та приблизно о 14.20 год. повторно проникла в квартиру потерпілої ОСОБА_2 звідки таємно викрала крем-блиск для губ «Лореаль» вартістю 95 грн, спричинивши останній матеріальні збитки на вказану суму.
На вказаний вирок захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_5 та засуджена ОСОБА_5 подали апеляції, в яких просять вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_5 за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 185 КК України – виправдати. Якщо суд прийде до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 185 КК України просять пом'якшити призначене судом першої інстанції покарання із застосуванням ст. 79 КК України або ст. 75 КК України.
В апеляції захисник ОСОБА_1 посилається на те, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні. Досудове слідство по даній кримінальній справі проведено необ'єктивно, неповно та з обвинувальним ухилом. Під час розгляду кримінальної справи судом не надано належної юридичної оцінки доказам, які могли істотно вплинути на висновки щодо невинуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, що призвело до неправильного висновку суду про підтвердження вини засудженої у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 185 КК України. Крім того, вказує, що призначене покарання за своїм видом та розміром є несправедливим внаслідок суворості, та посилається на те, що ОСОБА_5 має на утриманні малолітню дитину, є вагітною, доглядає за пристарілою матір'ю, яка є інвалідом другої групи та вони проживають в одній квартирі, має постійне місце проживання, за яким характеризується з позитивної сторони.
Засуджена ОСОБА_5 в апеляції посилається на те, що під час досудового та судового слідства вона свою вину не визнавала і на сьогоднішній день категорично заперечує, вважає, що потерпіла ОСОБА_2 її оговорює. Крім того, також вказує, що при призначенні покарання судом не було не було враховано те, що вона вважається несудимою, має на утриманні малолітню дитину, доглядає за пристарілою матір'ю, яка є інвалідом другої групи, має постійне місце проживання, за яким характеризується з позитивної сторони, є вагітною.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника який підтримав доводи апеляції та просив вирок суду скасувати, думку прокурора, яка просила відмовити в задоволенні апеляції потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості засудженої ОСОБА_5 у скоєних нею злочинах при обставинах, наведених у вироку повністю відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними у судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Органами досудового слідства і судом досліджено всі ті обставин, які могли мати значення для прийняття рішення у справі, зібрані на підтвердження пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, докази у судовому засіданні перевірялись повно і їм дана у вироку об'єктива оцінка відповідно до вимог закону, а тому доводи в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_1 про необ’єктивність та неповноту досудового слідства, неналежну оцінку судом доказів про справі є необґрунтованими.
Не дивлячись на невизнання своєї вини засудженою ОСОБА_5 її вина підтверджена сукупністю зібраних по справі, належно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, зокрема послідовними показаннями потерпілих ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4, показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших ( т.2 а.с.182-194) протоколами пред'явлення для впізнання та фото таблицями до них (т.1 а.с.92-100, 106-114), протоколами додаткового огляду ювелірних виробів (а.с. 132-135) та іншими доказами по справі.
Відповідно до висновку експертизи № 1353 від 19.11.2009 року виявлені та вилучені при проведенні огляду події три сліди взуття залишені низом підошви взуття з узором та розміром аналогічним узору та розміру низу підошви кросівка білого кольору на праву ногу, що вилучені у ОСОБА_5 (т.1 а.с.214-218).
При дачі первинних пояснень в якості підозрюваної ОСОБА_5 вказала, що 18 жовтня 2009 року була одягнута в червону куртку, білу кофту, голубі джинси та білі кросівки (т.1 а.с.10-13).
Доводи апеляційних скарг не можуть спростувати правильних висновків суду, оскільки пред»явлене ОСОБА_5 обвинувачення повністю підтверджується сукупністю вищенаведених доказів, підстав для їх відхилення не здобуто як в ході досудового так і судового слідства.
Позиція ОСОБА_5 вірно оцінена судом як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки показання ОСОБА_5 з приводу обставин злочину не підтвердилися, навпаки спростовуються показаннями свідків, потерпілих, висновками експертиз.
Безпідставними є і твердження апелянтів, що суд призначив занадто сувору міру покарання.
При обранні засудженій ОСОБА_5 міри покарання суд, у відповідності до 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудної, а саме те, що вона за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні малолітню дитину.
Розмір призначеного судом покарання ОСОБА_5, вказує врахування усіх можливих обставин на її користь, в тому числі ї стану її вагітності, оскільки їй призначено мінімальне покарання, яке передбачено санкцією ч.4 ст.185 КК України, та застосовано принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим незважаючи на те, що вона раніше притягалася до кримінальної відповідальності.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив законний та обґрунтований вирок щодо ОСОБА_5, доводи апеляції спростовуються правильними висновками суду, призначене засудженій покарання є необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а підстав для зміни вироку суду та пом'якшення покарання засудженій чи застосування ст. 75 чи ст. 79 КК України не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_5 та засудженої ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 липня 2010 року – без змін.
Головуючий К.М.СЕМЕНЮК
Судді О.М. СТРУБІЦЬКА
В.П. ДАВНІЙ
Копія вірна: суддя