Судове рішення #13038881

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «21» вересня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого                                       Струбіцької О.М.

суддів                                                     Давнього В.П., Семенюка К.М.

за участю прокурора                          Слюсарюк Р.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на постанову  Шевченківського районного суду м. Чернівці від  16 вересня   2010 року ,-

В С Т А Н О В И Л А:

    Цією постановою  задоволено подання слідчого з ОВС прокуратури Чернівецької області  та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_2, який обвинувачується за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

    Прийняте рішення районний суд мотивував необхідністю проведення ряду слідчих дій щодо ОСОБА_2

    На постанову суду подано апеляційну скаргу захисником ОСОБА_1, в якій просить  постанову районного суду скасувати, обрати щодо ОСОБА_2 міру запобіжного заходу не пов»язану із позбавленням волі.  

    Вимоги апеляції захисник  обґрунтовує тим, що суд у постанові не навів жодного доводу та аргументу  для задоволення подання слідчого, суд не взяв до уваги виключно позитивні дані, що характеризують ОСОБА_2

    Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка просить відхилити апеляцію,  слідчого Єремейчука М.Г., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, які підтримали вимоги апеляції, вивчивши  матеріали справи та перевіривши доводи  апеляційної скарги колегія суддів прийшла до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

    У відповідності до ст.29 Конституції  України ніхто не може бути заарештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку встановлених законом.

    Основним законом України на суди покладено обов»язок мотивувати свої рішення при застосуванні до особи такої найсуворішої міри запобіжного заходу як утримання під вартою, що аналогічно відображено у ст.155-156 КПК України.

Справа №10-208 /2010 р.                                                  Головуючий у І інстанції: Ярема Л.В.

                                                                                                             Доповідач: Струбіцька О.М.

Вказані вимоги чинного законодавства України не дотримані районним судом при розгляді подання слідчого прокуратури Чернівецької області про продовження строків утримання під вартою ОСОБА_2

    При вирішенні питання про задоволення  чи відмови у задоволенні подання слідчого про продовження строку утримання під вартою районний суд зобов»язаний перевірити чи є законні підстави для відмови чи  задоволення такого подання, чи є доводи викладені у поданні слідчого належним чином мотивованими.

    При розгляді подання слідчого про продовження строків утримання під вартою ОСОБА_2  районний суд належним чином не перевірив доводів викладених у поданні слідчого, формально підійшов до вивчення матеріалів кримінальної справи, які слугували підставою звернення до суду.

    Районний суд при розгляді подання слідчого не має права давати оцінку здобутим доказам по справі, однак зобов»язаний перевірити їх наявність щодо причетності обвинуваченого до їх скоєння, оскільки тяжкістю злочинів, за якими пред»явлено обвинувачення орган досудового слідства мотивує необхідність перебування під вартою ОСОБА_2

    Згідно постанови про притягнення як обвинуваченого від 16 липня 2010 року  ОСОБА_2 пред»явлено обвинувачення за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, за те що він працюючи заступником начальника Головного управління регіонального розвитку архітектури та інфраструктури  Чернівецької обласної державної адміністрації, вступив у злочинну змову із  службовими особами  генпідрядної  організації УДК «Укрмонтажспецбуд»   зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, в грудні 2008 року,  достовірно знаючи, що підрядною організацією навмисно завищено вартість виконаних робіт, підписав 11 неправдивих актів приймання виконаних підрядних робіт по відновленню мостів та мостових переходів  Чернівецькій області.

    Апеляційним судом витребувано і вивчено кримінальну справу щодо ОСОБА_2, однак у ній відсутні дані,  що свідчать про причетність ОСОБА_2 до скоєння злочину передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

    Як вбачається із матеріалів кримінальної справи з моменту порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 до дня закінчення строків його утримання під вартою, додаткових доказів щодо його причетності до зазначеної статті  не представлено, що підтверджується  також поясненнями      у судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи слідчого з ОВС прокуратури Чернівецької області  ОСОБА_3, у провадженні якого перебуває дана справа, пояснив необхідність продовження строків утримання  причетністю ОСОБА_2 до скоєння злочину передбаченого, ч.2 ст.366 КК України, так як ним підписано акти виконаних робіт, які надав районному суду у відповідності до вимог попередньої ухвали апеляційного суду  Чернівецької області.

    Згідно ч.2 ст.148 КПК України та роз»ясень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовженя строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» взяття під варту на стадії досудового слідства застосовується  лише у випадку коли є достатні підстави вважати, що обвинувачений  намагатиметься ухилитися від слідства та суду або від виконання процесуальних дій, а також перешкоджати встановленню істини по справі, тобто йдеться про обґрунтовану підозру в цьому, яке має ґрунтуватися на фактичних даних.

    Разом з тим, ні з подання слідчого про продовження строків утримання під вартою ОСОБА_2 , ні з постанови суду щодо нього не наведено  фактичних даних , які б свідчили про необхідність продовження утримання під вартою ОСОБА_2

    Сама по собі  необхідність проведення слідчих дій не може бути підставою застосування до особи найсуворішої міри запобіжного заходу.

    ОСОБА_2 не притягався до кримінальної та адміністративної відповідальності, має місце проживання та роботи, позитивно характеризується,  погіршився стан його здоров»я, його дружина перебуває в стані вагітності, негативних даних про його поведінку в справі немає, а тому необхідності його подальшого утримання під вартою немає.

    Районним судом не було належним чином перевірено підстави звернення до суду  із поданням про продовження строків утримання під вартою ОСОБА_4, тому постанову суду слід змінити та застосувати запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.

    За даних обставин колегія суддів вважає, що апеляцію слід задовольнити та обрати запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 000 гривень, яка внесена під час провадження досудового слідства.

 

    Керуючись ст. ст.148,  ст..154-1, 155, 156, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

    Апеляцію  захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

    Постанову Шевченківського районного суду  м.Чернівців від  16 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 змінити.

    Обрати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави  - 100 000 (сто тисяч гривень), звільнити з-під варти в залі суду негайно.

    Роз»яснити ОСОБА_2 та заставодавцю ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов»язків  застава буде  звернута в дохід держави.

Головуючий                                                               О.М.СТРУБІЦЬКА

Судді                                                                           В.П. ДАВНІЙ

                                                                                     К.М.СЕМЕНЮК

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація