Справа № 2а-231/2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2009 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді РУЖИЦЬКОЇ Т.В.
при секретарі - АВДЄЄНКО К.С.
розглянути у відкритому судовому засіданні у м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-4519 м. Євпаторії про стягнення грошової суми,
ВСТАНОВИВ:
До Євпаторійського міського суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до військової частини А-4519 м. Євпаторії про стягнення грошової суми. Позовні вимоги мотивує тим, що вона проходила військову службу у військовій частині А-4519 м. Євпаторії, а 30 вересня 2008 року її було звільнено відставку, підставі п.85 пп. «в» «Положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами та старшинами ЗС України, за станом здоров’я. Однак, під час проходження військової служби, їй не в повному обсязі здійснювалась видача речового майна, а також не виплачувалась грошова компенсація, що не виплачено до теперешнього часу. У зв’язку з чим просить стягнути з відповідача грошову компенсацію замість речового майна у розмірі 4072 грн. 49 коп..
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, дала пояснення аналогічні викладеному у позові, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці забезпечуються речовим майном. Але у зв’язку з прийняттям Закону України від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», дію ч.2 ст. 9 зазначеного закону призупинено в частині отримання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації замість речового майна, що також було призупинено ч.59 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Вважає, що на тепершній час підстав для виплати грошової компенсації позивачці замість належного їй за час служби речового майна немає, у зв’язку з чим просить у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши доводи позивачки та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступними підставами.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині А-4519 м. Євпаторії.
Наказом командира військової частини А-4519 від 30 вересня 2008 року (по стройовій частині), позивачку виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення, та звільнено у відставку відповідно до п. 85 пп. «в» (за станом здоров’я) Положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами та старшинами Збройних Сил України» (а.с. 4).
Відповідачем не виплачена позивачу грошова компенсація замість речового забезпечення у розмірі 4072 грн. 49 коп, що вбачається з довідок № 834 та № 835 від 30 вересня 2008 року, виданих начальником речової служби військової частини А-4519 (а.с. а.с. 5, 6).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
ст. 16 Закону України « Про Збройні Сили України» від 6 грудня 1991 року № 1934- XII, яка набрала чинності з 2001 року, також передбачено, що військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.
Згідно з п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших формувань у мирний час», військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
Проте, відповідно до Закону України від 17 лютого 2000 року № 1459-ІП «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», дію ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призупинено в частині отримання військовослужбовцями, за їх бажання, грошової компенсації замість речового майна.
Відповідно до ч. 59 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» також призупинено дію ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, в частині отримання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації замість речового майна. А Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», пункт щодо виплати грошової компенсації за речове майно зовсім виключено.
Оскільки, закони України мають вищу юридичну силу, тому інші правові акти повинні відповідати закону. Підзаконі акти, а тим більш, відомчі, ні в коєму разі не повинні «підправляти» або «змінювати» закон. Крім того, призупинення дії закону України, не дає правових підстав для його застосування.
Таким чином, у суду не має підстав для задоволення позову.
Відповідо до ст. 94 КАС України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути державне мито у розмірі 3 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та ч. 59 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рі», Закону України від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», керуючись ст. ст. 1, 5 -9, 71, 94, 161-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини А-4519 м. Євпаторії про стягнення грошової суми - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі З грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Євпаторійський міський суд протягом 10 днів з дня складання повного тексту постанови шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, після чого протягом 20 днів з дня подачі відповідної заяви подачею апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.