Справа №2-а-1275/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

             16 грудня  2010 року                                                                                                       м.Первомайський

Суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області  Клименко С.О., в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Первомайський адміністративну справу  за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області про визнання незаконною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області та зобов’язання вчинити певні дії щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни", -

В С Т А Н О В И В  :

          Позивач   звернувся до Первомайського міськрайонного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області, зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області нарахувати на його користь недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в межах строку позовної давності по час винесення судом рішення.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував наступним. Позивач є пенсіонером за віком, має статус «Дитина війни». Всупереч діючого законодавства відповідач повинен був виплачувати позивачу щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог, розглянути справу у його відсутність.

Відповідач вважає дії Управління Пенсійного фонду щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист «дітей війни» правомірними через невизначеність на законодавчому рівні органу, на який покладено обов'язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватись ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. Враховуючи, що механізм реалізації положень ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то відповідно до роз'яснень Міністерства юстиції вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». При цьому представник відповідача зазначив, що доводи позову щодо застосування до спірних правовідносин ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необґрунтовані, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим законом.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши  докази у їх сукупності, вважає, що  позов підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується копією посвідчення №  НОМЕР_1, в якому проставлено відмітку "Дитина Війни". Враховуючи зазначений статус позивача, її соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, що передбачені Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, у тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.6 вказаного Закону. Згідно зі ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

        Законом України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено розмір підвищення до пенсії дітям війни на рівні 30 % мінімальної пенсії за віком, а не на рівні 10 % прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність.  

            Відповідно до ч. 2 ст. 3  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

            Таким чином, згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідач повинен  нарахувати позивачу  підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а при виплаті такого нарахування врахувати вже виплачену суму та провести виплату недоплаченої суми підвищення до пенсії.  

          Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  

          Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.  

          За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

          Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.  

          Відповідно до ч. 2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.  

          Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №12/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

    Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.  

        Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням –забезпечення призначення та виплати пенсії.  

         Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.  

          Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу перерахунку, нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „дітям війни” за шість місяців виходячи з дня звернення до суду та по час винесення судом рішення, суд вважає їх підлягаючими задоволенню, так як відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.  Таким чином, відповідач у 2010 році на момент винесення рішення повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни".

      З 14.04.2010 року по теперішній час відповідач мав щомісячно нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком враховуючи, що за цей час відповідачем було нараховано та сплачено позивачу доплату до пенсії у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.

        Наявність такого права у позивача гарантується Конституцією України.  

        Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.  

        Таким чином, суд дійшов до висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від   18.11.2004 р. № 2195-IV    покладено на Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області, за місцем проживання позивача.

В частині позовних вимог позивача щодо зобов’язання відповідача до здійснення перерахунку пенсії та інших доплат в подальшому, суд вважає такими що  не підлягають задоволенню , оскільки майбутні дії або бездіяльність суб’єктів владних повноважень не можуть бути визнані протиправними.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ”, ст. ст.   2, 7, 14, 158 – 163, 256   КАС України, суд -  

                                                                      П О С Т А Н О В И В:  

            Адміністративний позов  ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області про визнання незаконною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області та зобов’язання вчинити певні дії щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" – задовольнити частково.

        Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області з невиплати доплати до пенсії,  яка призвела до  порушення прав ОСОБА_1 на своєчасне нарахування підвищення до пенсії за період з 14.04.2010 року по 16.12.2010 року протиправними.

            Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,   з підвищенням її на 30  відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ” та провести відповідні виплати за період з 14.04.2010 року по 16.12.2010 року.

В іншій частині вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення через Первомайський міськрайонний суд Харьківської області. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

                                                     Суддя