ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2010 року № 28179/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого – Стародуба О.П.,
суддів –Довгополова О.М., Сапіги В.П.,
при секретарі судового засідання – Поворознику Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 23 квітня 2009 року у справі №2а-117/09 за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про зобов»язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 21.01.2009р. звернулась до суду із адміністративним позовом про зобов»язання відповідача виплатити їй недоплачену частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченої статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рокута з 01 червня 2008року по 31 грудня 2008 року
Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 23 квітня 2009 року позов задоволено. Зобов»язано Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради зробити перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу і виплатити її в розмірі визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. включно.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить постанову суду першої інстанції скасувати і в задоволенні позову відмовити.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що допомога позивачу виплачувалась у визначених Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік розмірах та в межах передбачених на такі виплати видатків.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є матір»ю малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до статей 13-15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (в редакції до 28.12.2007р.) має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановлено в розмірі: з 1 квітня – 463,00 грн., з 1 жовтня – 470,00 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що належна позивачу допомога протиправно виплачувалась відповідачем в меншому розмірі ніж передбачено законом, оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині обмеження розміру допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку у 2007 році.
В задоволенні вимог за 2008 рік відмовлено, оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині обмеження розміру допомоги по догляду за дітьми до 3-хрічного віку на 2008 рік діяли і неконституційними не визнавались.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги в цій частині висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Поряд з тим, в ході розгляду справи у суді першої інстанції відповідач наполягав на застосуванні річного строку позовної давності, передбаченого ст.99 КАС України(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції), який судом безпідставно поновлено.
Враховуючи, що виникнення права позивача на перерахунок та виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік пов»язане із рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р., яке було у встановленому законом порядку опубліковане, а тому строк звернення до суду слід рахувати саме з цього часу і закінчився такий строк 09.07.2008 р.
Оскільки позивач звернувся до суду в січні 2009 року, тому строк звернення до суду ним пропущено, а поважних причин такого пропуску ним не наведено.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанову слід скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 197, 198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволити.
Постанову Сихівського районного суду м.Львова від 23 квітня 2009 року у справі №2а-117/09 скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про зобов’язання вчинити дії відмовити.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: О.М. ДОВГОПОЛОВ
В.П. САПІГА